Справа № 2-163/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

02 серпня 2011 року                                                                                                    м. Кузнецовськ

Кузнецовський міський суд Рівненської області у складі:

головуючого судді                                    Зейкана І.Ю.

при секретарі судового засідання            Бірюк Л.М.

за участю представника позивача            Курила Р.М.

відповідача                                                 ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Кузнецовського міського суду Рівненської області цивільну справу за позовною заявою публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором кредиту,-

В С Т А Н О В И В:

До Кузнецовського міського суду з позовною заявою звернулось ПАТ КБ «ПриватБанк»до ОСОБА_1 з вимогою стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ «ПриватБанк»заборгованість у розмірі 24740,65 грн. за кредитним договором № б/н від 03.01.2008 року, судовий збір у розмірі 247,41 грн. та  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судового процесу у розмірі 120,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до укладеного договору № б/н від 03.01.2008 року ОСОБА_1 03.01.2008 року отримав кредит у розмірі 10000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідно до умов укладеного договору, договір складається із заяви позичальника, умов надання банківських послуг та правил користування платіжною карткою.

У порушення умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав.

У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 30.07.2010 року має заборгованість - 24740,65 грн., яка складається з наступного:

-13180,62 грн. - заборгованість за кредитом;

- 9905,71 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг:

-          500,00 грн. - штраф (фіксована частина),

-          1154,32 грн. - штраф (процентна складова).

У судовому засіданні представник позивача Курило Роман Миколайович позовні вимоги підтримав повністю та дав пояснення аналогічні за змістом до обставин, якими обґрунтовувався позов.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, а саме визнав, що у результаті користування кредитними коштами заборгував банку 8 000 грн. пояснив, що умовами і правилами надання банківських послуг, які йому вручались під час укладання договору не передбачено п.8.6 щодо штрафних санкцій за порушення умов договору, а тому позовні вимоги у цій частині не визнає повністю.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні в справі докази, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Частиною 1 ст.1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

За вимогами до письмової форми правочину, визначеними ч.1-2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Беручи до уваги, що заява ОСОБА_1 від 03.01.2008 року, яка подана позивачем, відповідає усім вимогам, необхідним для письмового правочину і у ній містяться усі істотні умови, які є необхідними для договорів даного виду, відповідно до ст.1054 ЦК України, тому суд визнає дану заяву як таку, що відповідає вимогам кредитного договору.

          Частиною 1 ст.1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

За умовами кредитного договору між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк»,  що підтверджується дослідженою у судовому засіданні копією статуту, та ОСОБА_1., останньому надана кредитна картка у гривні, терміном дії до грудня 2010 року, з кредитним лімітом у сумі 10000 грн., з базовою відсотковою ставкою 2,5 % на місяць із розрахунку 360 днів у році. Термін дії кредитного ліміту збігається з терміном дії платіжної картки.

На підтвердження факту отримання відповідачем кредитних коштів, представником позивача наданий розрахунок заборгованості за кредитним договором від 03.01.2008 року укладеного з ОСОБА_1. Відповідно до розрахунку заборгованість відповідача перед банком станом на 31.01.2010 року за кредитом складає 13 180,62 грн. та за нарахованими відсотками 6713,65 грн.

Посилання відповідача на те, що він не отримував кредит у такій сумі є безпідставними, оскільки він не зміг подати належних доказів або аргументувати свої пояснення.

Розглядаючи позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу за порушення строків платежів, суд приходить до висновку про необхідність відмовити у цій частині позовних вимог.

Суд виходив з того, що посилаючись на пункт заяви ОСОБА_1 від 03.01.2008 року, яким він визнав, що ця заява разом, зокрема, з Умовами та правилами надання банківських послуг, становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, позивач подав копію Умов та правил надання банківських послуг на 3 аркушах, завірених ПАТ КБ «ПриватБанк». Пунктом 8.6  умов та правил надання банківських послуг, відповідач зобов’язаний сплатити штраф банку в розмір 500 грн. + 5% від суми позову, у випадку порушення ним строків платежів за будь-яким грошовим зобов’язанням, передбаченим чинним договором, більш як на 30 днів.

Відповідач не визнав цієї вимоги, послався на умови та правила надання банківських послуг, які були йому вручені представником позивача під час написання заяви від 03.01.2008 року, та у яких відсутній п.8.6 щодо стягнення штрафних санкцій.  

Умови та правила надання банківських послуг подані сторонами не підписані жодною із сторін, не містять посилань на договір укладений 03.01.2008 року між ОСОБА_1. та ЗАТ КБ «ПриватБанк», а тому суд оцінює їх критично та не бере до уваги.

Крім того, з розрахунку заборгованості вбачається, що позивачем нараховані відсотки у розмірі 60% річних на прострочену заборгованість на загальну суму 2823,27 грн. Проте, будь-яких доказів щодо наявності умови нарахування відсотків на прострочену заборгованість у кредитному договорі позивач не надав. Під час дослідження доказів, у судовому засіданні такої умови у кредитному договорі не виявлено, а тому суд приходить до висновку про те, що вимога про стягнення відсотків по простроченій заборгованості з відповідача у сумі 2823,27 грн. безпідставна. Таким чином, розмір відсотків, який підлягає стягненню з ОСОБА_1 складає 3890,38 грн. (6713,65 –2823,27), загальна сума заборгованості складає 17071 грн. (13180,62+3890,38)

Зважаючи на те, що відповідно до ч.2 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд вважає, що позивач не надав беззаперечних доказів, які підтверджували б ознайомлення ОСОБА_1 з умовами та правилами надання банківських послуг, що містять п.8.6 та передбачають стягнення штрафу, а також щодо наявності умови у кредитному договорі про сплату відсотків на прострочену заборгованість.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, якщо   позов   задоволено   частково,   судові   витрати присуджуються   позивачеві   пропорційно  до  розміру  задоволених позовних вимог,  а відповідачеві -  пропорційно  до  тієї  частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Зважаючи на те, що ціна позову склала 24740,65 грн., а позовні вимоги підлягають до задоволення у сумі 17071 грн., а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 253,51 грн. судових витрат.

Керуючись ст.ст. 207, 509, 526, 527, 530, 610, 612, 1048, 1054 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 88, 208-209, 212-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства комерційного банк «ПриватБанк»задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»17 071(сімнадцять тисяч сімдесят одна) грн. заборгованості за кредитним договором від 03.01.2008 року станом на 31 січня 2010 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» судові витрати у сумі 253 (двісті п’ятдесят три) грн. 51 коп.

У задоволенні інших вимог відмовити за недоведеністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Рівненської області через Кузнецовський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя                                                                                                                  І.Зейкан