ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" липня 2007 р. 10.00 год. 45 хв. Справа № 05/3219а
Господарський суд Черкаської області в складі : головуючого - судді Швидкого В.А. , при секретарі Бойко Т.В., за участю представників:
від позивача: Ховряк А..О. - за довіреністю;
від відповідача: Нечаєнко Т.А. - за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Шполянському районі
до Шполянського відділення виконавчої дирекції Фонду соцстрахування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювання України
про зобов"язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Управління Пенсійного фонду України в Шполянському районі (далі-позивач) заявило позов до Шполянського відділення виконавчої дирекції Фонду соцстрахування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювання України (далі-відповідач) про зобов"язання вчинити певні дії, а саме: зобов"язати відповідача включити до заліку суму 1939,54 грн., виплачених за період квітень-травень 2007 р. громадянам Ткаченко А.І., Кулинич А.Й., Чалому М.П., Білоус Г.Т., Присяжному Г.І., Кшукіну В.О., Клімашевському В.К., Хоменко Г.Я.
Представник позивача позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач відзиву на позов не надав. Представник відповідача позовні вимоги не визнала з наступних підстав.
Дія Закону України “Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23 вересня 1999 року № 1105. ХIV (далі-Закон №1105) поширюється на осіб право яких на отримання відшкодовування шкоди було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди заподіяної працівником внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов”язнаих з виконанням ними трудових обов”язків, щодо осіб, які отримали травмування чи професійне захворювання після 01 квітня 2001 року тобто до набрання чинності Закону №1105. Відповідно до вимог Прикінцевих положень цього Закону підприємства повинні передати Фонду документи, що підтверджують право працівника на страхову виплату, інші соціальні послуги внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, а також розміри цієї виплати та послуг.
Згідно з п.2 ст. 7 Закону України “Про страхові тарифи на загальнообов”язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 22 лютого 2001 року № 2272-ІІІ (далі - Закон № 2272). Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 01 січня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги. Такі документи відносно 8 громадян у Фонді відсутні.
Більш того, передача таких документів підприємствами інших держав чинним законодавством не передбачена.
Відповідно до ст. 6 Закону № 1105 страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках - застраховані особи. В даному випадку роботодавець знаходиться за межами України і не приймає участі у фінансуванні Фонду, як це передбачено ст. 46 Закону № 1105. При вирішенні питань, щодо виплати пенсій громадянам, каліцтво яким заподіяно на підприємствах розташованих на території країн співдружності, слід керуватись “Угодою про взаємне визначення прав на відшкодування шкоди заподіяної каліцтвом, професійним захворюванням, або іншим ушкодженням здоров”я, пов”язаними з виконанням ними трудових обов”язків ( в рамках СНД) від 09 вересня 1994 року і набула чинності для України 06 жовтня 1995 року. Згідно ст. 2 цієї Угоди відшкодування шкоди проводиться роботодавцем сторони, законодавство якої поширювалось на працівника під час отримання каліцтва, іншого ушкодження здоров”я, смерті. Роботодавець, відповідальний за заподіяну шкоду відшкодовує її відповідно до свого національного законодавства.
На даний час, законодавчі та нормативно-правові акти на які посилається Позивач не приведені у відповідність із Законом № 1105, як того вимагає п.2 розділу XI “Прикінцеві положення” цього Закону.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.
Відповідно до п.1 п.п. “г”,”д” ст. 21 Закону № 1105-XIV на органи соціального страхування від нещасних випадків покладено обов”язки по своєчасному та повному відшкодуванню шкоди, заподіяної застрахованій особі внаслідок ушкодження його здоров”я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності (в зв”язку з втратою годувальника) внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Згідно з п.2 ст. 7 Закону 2272-ІІІ Фонд соціального страхування від нещасних випадків сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 01 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду соціального страхування від нещасних випадків документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.
Потерпілі, документи яких не передані до Фонду соціального страхування від нещасних випадків, продовжують отримувати належні виплат та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків у рахунок його страхових внесків на загальнообов”язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом соціального страхування від нещасних випадків в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.
16 травня 2003 року Міністерством юстиції України зареєстрована постанова правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04 березня 2003р. № 5-4/4, якою затверджено “Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов”язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв”язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання” (далі –Порядок).
Згідно п.2 вказаного Порядку останній визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі-Фонд) Пенсійному фонду України витрат, пов”язаних з виплатою відповідних пенсій.
Пунктом 5 Порядку передбачено, що органи Пенсійного фонду щомісяця проводять з відділенням виконавчої дирекції Фонду звірку витрат по особових справах потерпілих, складають акт щомісячної звірки, в якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду і управлінням виконавчої дирекції Фонду на місцях.
Пунктом 6 Порядку передбачено, що головні управління Пенсійного фонду та управлінням виконавчої дирекції Фонду на підставі поданих актів узагальнюють і узгоджують Довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат, пов”язаних з виплатою відповідних пенсій, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Пунктом 7 Порядку встановлено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі вищевказаної Довідки на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.
Факт досягнення громадянами Ткаченко А.І., Кулинич А.Й., Чалий М.П., Білоус Г.Т., Присяжний Г.І., Кшукін В.О., Клімашевський В.К., Хоменко Г.Я. пенсійного віку станом на 20.06.2007 р. підтверджується матеріалами справи і сторонами не заперечується.
Дія Угоди про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров”я, які пов”язані з виконанням ними трудових обов”язків, яка набула чинності для України 06 жовтня 1995 року і на яку посилається відповідач, не може поширюватись на випадки, про які йдеться у даній справі, оскільки Угода передбачає відшкодування шкоди працівникам роботодавцем Сторони, законодавство якої поширюються на працівника під час отримання каліцтва, іншого ушкодження здоров”я, смерті. Жодне законодавство з країн-учасниць СНД, які підписали дану Угоду, не могло поширюватись, оскільки останні отримали каліцтво в період дії законодавства СРСР.
Відповідно до ч.2 ст.2 Закону № 1105-XIV, особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов”язаних з виконанням ними трудових обов”язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до вищевказаного Закону.
Відповідно до ст. 5 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасників Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, ця Угода поширюються на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди.
Відповідно до статті 3 Угоди усі витрати, пов”язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення.
Керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Зобов”язати Шполянське Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України вчинити дії по підписанню Акта щомісячної звірки витрат особових справ потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання відносно громадян Ткаченка А.І., Кулинич А.Й., Чалого М.П., Білоус Г.Т., Присяжного Г.І., Кшукіна В.О., Клімашевського В.К., Хоменко Г.Я.
Постанова може бути оскаржена до Київського міжобласного апеляційного господарського суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження до суду першої інстанції на протязі 10 днів та подачі на протязі 20 днів апеляційної скарги, після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для заяви про апеляційне оскарження.
Суддя В.А.Швидкий