ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 07/438а
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" лютого 2008 р.
12 год., м. Черкаси
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Круг-Мікрон”
до державної податкової інспекції у м. Черкаси
про визнання недійсним акту та спонукання до вчинення дій
Суддя Дорошенко М.В.
Секретар судового засідання Сиволовська О.І.
Представники сторін:
від позивача: Оберемок І.І. –за довіреністю від 18.02.2008р.;
від відповідача: Білоус В.Ю. –за довіреністю від 09.01.2008р.
Заявлено позов про визнання недійсним акту відповідача від 13.07.2007р. №184/15-210 про анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість та про зобов’язання відповідача поновити позивача в реєстрі платників податку на додану вартість.
В обґрунтування позову позивач вказав на неправомірність анулювання відповідачем реєстрації позивача як платника податку на додану вартість через неврахування здійснених позивачем з ТОВ „Завод „Стром машина” у лютому 2007р. двох господарських операцій.
У засіданні суду представник позивача позов підтримав з викладених у ньому підстав.
Відповідач проти позову заперечив, оскільки вважає анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість правомірним.
У засіданні суду представник відповідача підтримав заперечення проти позову.
Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.
28 травня 1997р. виконавчим комітетом Черкаської міської ради була проведена державна реєстрація позивача як юридичної особи.
3 серпня 2000р. позивач був зареєстрований відповідачем як платник податку на додану вартість.
За поданими позивачем відповідачу податковими деклараціями з податку на додану вартість за дванадцять звітних періодів (місяців) з червня 2006р. по травень 2007р. та розрахунком корегування суми податку на додану вартість до податкової декларації за липень 2006р. позивач заявив про відсутність у нього оподатковуваних поставок.
25 червня 2007р. головним державним податковим інспектором відповідача Самарію С.С. була проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка податкових декларацій позивача з податку на додану вартість за дванадцять послідовних податкових періодів (місяців) з червня 2006р. по травень 2007р.
Перевіркою була встановлена відсутність у позивача оподатковуваних поставок протягом дванадцяти послідовних податкових періодів (місяців) з червня 2006р. по травень 2007р.
За результатами перевірки була складена довідка від 25.06.2007р. №370/15-210, на підставі якої та відповідно до підпункту ”ґ” п. 9.8 ст. 9 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР „Про податок на додану вартість” комісією відповідача, створеною за розпорядженнями останнього від 05.02.2007р. №9-р та від 01.03.2007р. №24-р., був складений спірний акт від 13.07.2007р. №184/15-210 про анулювання з 13.07.2007р. реєстрації позивача як платника податку на додану вартість. Того ж дня - 13.07.2007р. вказаний акт був затверджений начальником державної податкової інспекції у м. Черкаси, а 16.07.2007р. позивач був виключений відповідачем з Реєстру платників податку на додану вартість.
20 липня 2007р. позивач подав відповідачу податкову декларацію за червень 2007р. у якій відобразив обсяг оподатковуваних операцій на суму 5100грн. з податком на додану вартість у сумі 1020грн. податку на додану вартість.
31 липня 2007р. позивач подав відповідачу уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок. За цим уточнюючим розрахунком позивач виправив самостійно виявлену ним помилку у показниках податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2007р. і показав обсяг оподатковуваних поставок за лютий 2007р. у сумі 5028грн. з податком на додану вартість у сумі 1006грн. та обсяг операцій з придбання товарів (робіт, послуг) на суму 3136грн. з податком на додану вартість у сумі 627грн.
Відповідач заявлені позивачем показники в уточнюючому розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2007р. не спростував.
Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
Підпунктом ”ґ” п. 9.8 ст. 9 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР „Про податок на додану вартість” встановлено, що реєстрація особи як платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається, зокрема, якщо особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.
Анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпункті „ґ” цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи. При цьому податковий орган зобов'язаний прийняти самостійне рішення про анулювання реєстрації.
Наказом від 01.03.2000р. №79 Державна податкова адміністрація України затвердила Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість (далі –Положення №79), згідно з пп. „ґ” п. 25 якого реєстрація діє до дати її анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 9.8 статті 9 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР „Про податок на додану вартість” і, зокрема , якщо особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.
Відповідно зо п. 25.2 Положення №79 анулювання реєстрації на підставах, визначених у пп. „ґ” цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу. Податковий орган зобов'язаний прийняти самостійне рішення про анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпункті „г” цього пункту.
Згідно з пп. 25.2.1 п. 25.2 Положення №79 органи державної податкової служби здійснюють постійний моніторинг платників податку на додану вартість, які включені до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації відповідних платників податку на додану вартість у разі існування підстав, визначених у пп. „ґ” п. 25 цього Положення. Такі рішення можуть бути прийняті за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей) і, зокрема:
акта підрозділу оподаткування юридичних або фізичних осіб про неподання платником податку податковому органу декларації з податку на додану вартість протягом дванадцяти послідовних податкових місяців (підстава - підпункт "ґ" пункту 9.8 статті 9 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР „Про податок на додану вартість”);
довідки про результати документальної невиїзної перевірки на підставі поданих податкових декларацій з податку на додану вартість, складеної підрозділом оподаткування юридичних або фізичних осіб, яка свідчить про відсутність у платника податку оподатковуваних поставок протягом дванадцяти послідовних податкових місяців (підстава –пп. "ґ" п. 9.8 статті 9 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР „Про податок на додану вартість”).
З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства господарський суд прийшов до таких висновків.
Подання платником податків податкових декларацій з податку на додану вартість, які свідчать про відсутність протягом дванадцяти послідовних податкових місяців оподатковуваних поставок, згідно з пп. "ґ" п. 9.8 статті 9 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР „Про податок на додану вартість” є підставою для анулювання відповідним органом державної податкової служби реєстрації такого платника податку на додану вартість. Тобто у даному випадку за Законом України від 03.04.1997р. №168/97-ВР „Про податок на додану вартість” для встановлення відсутності протягом дванадцяти послідовних податкових місяців оподатковуваних поставок мають значення відповідні показники поданих платником податку податкових декларацій за такі податкові місяці.
На день складання та затвердження відповідачем спірного акту від 13.07.2007р. №184/15-210 показники поданих позивачем податкових декларацій з податку на додану вартість за податкові місяці з червня 2006р. по травень 2007р. свідчать про відсутність у позивача протягом дванадцяти послідовних податкових місяців оподатковуваних операцій. Відтак у відповідача були передбачені пп. "ґ" п. 9.8 статті 9 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР „Про податок на додану вартість” та Положенням №79 підстави для анулювання реєстрації позивача платником податку на додану вартість, тому відповідач зобов’язаний був прийняти рішення про анулювання реєстрації позивача як платника на додану вартість і виключити його із Реєстру платників податку на додану вартість.
Подання позивачем після анулювання відповідачем реєстрації позивача як платника податку на додану вартість уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2007р. не означає про неправомірність такого анулювання.
За таких обставин позов задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160 -163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд ПОСТАНОВИВ:
У позові відмовити повністю.
Ця постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання через господарський суд Черкаської області заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня оголошення постанови і апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання такої заяви.
Ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
У разі своєчасного подання заяви про апеляційне оскарження і неподання апеляційної скарги у встановлений строк, ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
СУДДЯ Дорошенко М.В.