Справа № 183/10075/24

№ 3/183/6245/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2024 року                                                                м. Самар

26 листопада 2024 року суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Краснокутський С.О. розглянувши справу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новомосковська (нині м. Самар), громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

встановив :

До Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла справа про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

В протоколі про адміністративне правопорушення серія ВАВ №855734 зазначено, що 26 вересня 2024 об 11.00 в АДРЕСА_1 ОСОБА_1 ображав нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою своєму батькові ОСОБА_2 , з яким спільно мешкають за адресою: АДРЕСА_1 , вчинивши психологічне насильство.

В суд ОСОБА_1 не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату та час проведення судового засідання, клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду від ОСОБА_1 не надходило, тому на підставі ст. 268 КУпАП суд вважає можливим розглянути справу в його відсутність.

З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, про що свідчить її підпис у протоколі, не вжила заходів для явки до суду, не подала письмових заперечень проти протоколу, тому суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Також, стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справи про адміністративні правопорушення за статтею 173-2 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи та з`ясувавши обставини справи, суд вважає, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 173-2 КУпАП виходячи із наступного.

Так, суд зобов`язаний виконувати завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення, передбачені ст. 1 КУпАП, в якій зазначено, що завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ст. 7 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення.

Згідно вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її в точності відповідності з законом.

Згідно зі ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення, повинен перевірити, зокрема, правильність складання протоколу та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення та питання, чи належить до його компетенції розгляд даної справи.

Протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і до нього висуваються певні вимоги. Обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд.

Згідно зі ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення), місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

За положеннями КУпАП особу можливо притягнути до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення тільки на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, в якому зазначаються місце, час вчинення, виклад фактичних обставин адміністративного правопорушення, правова кваліфікація правопорушення з посиланням на положення КУпАП, які передбачають відповідальність за дане правопорушення.

Так, частиною 1 статті 173-2 КупАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

За своєю правовою конструкцією адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, є адміністративним правопорушенням з матеріальним складом. Відтак, для об`єктивної сторони розглядуваного адміністративного правопорушення закон вимагає встановлення не тільки факту діяння, а й шкідливих наслідків, які полягають у можливості завдання чи завданні шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Водночас, наданий на розгляд суду протокол про адміністративне правопорушення не містить відомостей того, які наслідки настали чи могли настати від протиправних дій ОСОБА_1 .

Таким чином, вказані обставини свідчать про невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам ст. 256 КУпАП, а саме: не зазначення всіх ознак, які утворюють об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, що є наслідком не розкриття самої суті адміністративного правопорушення. У зв`язку з тим, що суд позбавлений можливості самостійно кваліфікувати дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Судом 07.11.2024 року було винесено постанову про повернення справи для належного оформлення, але вказані недоліки не усунуті.

Відповідно ст. 278 КУпАП під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен перевірити чи належить до його компетенції розгляд даної справи, чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи про час і місце її розгляду тощо.

Протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і до нього висуваються певні вимоги. Обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Суд зазначає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається на підставі протоколу про адміністративне правопорушення і лише в межах визначеного у ньому обсягу (обвинувачення) – встановлених і зазначених у протоколі обставин та кваліфікації дій особи. Суд зауважує, що не має права самостійно збирати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Оскільки суд повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поза розумним сумнівом, вважаю, що за цим стандартом доказування не було доведено винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, тому провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно  ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП необхідно закрити.

Розглянувши матеріали справи та керуючись статтями 247, 283, 284 КУпАП, суд, -

постановив:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, щодо якої її винесено до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя С.О. Краснокутський