Справа № 2-а-167/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 25 червня 2011 року                                                                        Турійський районний суд

                                                                                                    Волинської області

в складі:головуючого-судді                                                                      Шмідта С.А.,

при секретарі                                                                      Веремчук Л.Ю.,

з участю позивача                                                                                          ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Турійського районного суду в смт.Турійськ Волинської області адміністративну справу за позовом  ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Турійському районі Волинської області про визнання незаконною бездіяльності та зобов"язання відповідача щодо перерахунку пенсії та спонукання до вчинення дій,

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про визнання незаконною бездіяльності та спонукання до перерахунку пенсії, посилаючись на те, що вона як інвалід другої групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС належить до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1 і, згідно зі ст.49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", користується правом на одержання пенсії у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", призначена їй державна пенсія не може бути нижчою 8 мінімальних пенсій за віком, а додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, повинна становити 75 % мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначено ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Всупереч викладеному вище управління Пенсійного фонду України в Турійському районі Волинської області впродовж періоду з 01 липня 2010 року до 31 січня 2011 року виплачувало їй державну пенсію та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі меншому, ніж визначений законом. Оскільки управління Пенсійного фонду України в Турійському районі Волинської області відмовилося провести перерахунок раніше призначеної позивачу державної і додаткової пенсії, то позивач просила визнати бездіяльність відповідача щодо такого неперерахунку протиправними і зобов'язати останнього провести перерахунок і виплату їй раніше призначеної державної і додаткової пенсії в розмірі, визначеному ст.ст.50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01 липня 2010 року до 28 лютого 2011 року включно з урахуванням вже виплачених сум та в подальшому здійснювати виплату такої пенсії, виходячи із зробленого перерахунку.

Представник відповідача - управління Пенсійного фонду України в Турійському районі Волинської області Божик І.А. в судовому засіданні позову не визнала та пояснила суду, що відповідачем не оспорюється той факт, що позивачу, як інваліду другої групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та особі, яка постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1, було нараховано та виплачено державну та додаткову пенсію у зазначеному в позові розмірі за період з 01 липня 2010 року по 28 лютого 2011 року включно. Представник відповідача ствердила, що оскільки згідно з ч.5 ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, то управління Пенсійного фонду України в Турійському районі Волинської області впродовж періоду з 01 липня 2010 року до 28 лютого 2011 року включно правомірно виплачувало позивачу державну пенсію та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року № 654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпеченні громадян", а не у розмірі, визначеному ст.ст.50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". У зв'язку з наведеним представник відповідача вважає, що управління Пенсійного фонду України в Турійському районі Волинської області правомірно відмовило позивачу в проведенні перерахунку раніше призначеної державної і додаткової пенсії, і просила визнати управління Пенсійного фонду України в Турійському районі Волинської області неналежним відповідачем у цій справі та відмовити в задоволенні даного позову через його безпідставність.

Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні свій позов підтримала повністю з підстав, зазначених у позовній заяві, та просила його задовольнити.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши надані сторонами письмові докази, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_2 слід задовольнити частково.

Як встановлено в судовому засіданні і що стверджується матеріалами справи, зокрема пенсійним посвідченням серії ААЕ № НОМЕР_1, виданим 12 жовтня 2010 року Пенсійним фондом України (а.с.8), та посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, серії А № НОМЕР_2, виданим 15 жовтня 2007 року Волинською обласною державною адміністрацією (а.с.5), позивач ОСОБА_2 є інвалідом другої групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і належить до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1, про що також свідчить довідка до акта огляду МСЕК серії ВЛН № 0056613, видана 09 вересня 2010 року Волинською обласною МСЕК (а.с.8).

З довідки управління Пенсійного фонду України в Турійському районі Волинської області від 11 січня 2011 року видно, що позивач ОСОБА_2 знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Турійському районі Волинської області, де отримує пенсію по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи інвалідам другої групи (а.с.9).

Як вбачається з цієї ж довідки, управління Пенсійного фонду України в Турійському районі Волинської області нарахувало і виплатило позивачу ОСОБА_2 пенсію по інвалідності внаслідок загального захворювання інвалідам другої групи, що постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АС, у липні, серпні та вересні 2010 року в сумі 792.02 грн. на місяць,  у жовтні та листопаді 2010 року - в сумі 807.42 грн. на місяць, у грудні 2010 року - в сумі 819.52 грн. на місяць.

З огляду на те, що представником відповідача не оспорюється право позивача на одержання пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, то суд вважає, що воно не підлягає доказуванню у відповідності до ч.3 ст.72 КАС України.

Згідно зі ст.49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції Закону України від 06 червня 1996 року № 230/96-ВР, пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ч.4 ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції Закону України від 06 червня 1996 року № 230/96-ВР, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по другій групі інвалідності 8 мінімальних пенсій за віком.

У відповідності до ст.50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції Закону України від 06 червня 1996 року № 230/96-ВР, інвалідам другої групи, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

Згідно зі ст.71 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.

Пунктом 28 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VI, що набрав чинності 01 січня 2008 року, текст ст.50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було викладено у новій редакції, відповідно до котрої інвалідам другої групи, віднесеним до категорії 1, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 20 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а частину третю і четверту статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - замінено чотирма частинами, згідно з якими у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987-1990 роках по другій групі інвалідності 200 % прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, розмір якого визначається на момент виплати пенсії згідно із законом про Державний Бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рм/2()08 від 22 травня 2008 року у справі № І -28/2008 було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.28 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Положення п.28 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", які визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України відповідного рішення, у якому, крім того, було вказано на його преюдиціальність при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта, і таким чином з 22 травня 2008 року фактично було знову відновлено дію ст.сг.50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції Закону України від 06 червня 1996 року № 230/96-ВР.

Таким чином, дія положень ст.ст.50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції Закону України від 06 червня 1996 року № 230/96-ВР була відновлена з 22 травня 2008 року і триває й на даний час.

Розмір пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, впродовж періоду з 01 липня 2010 року до 28 лютого 2011 року був передбачений також і постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року № 654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян".

Згідно з положеннями ч.4 ст.9 КАС України, у разі невідповідності правового акта закону України або міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу.

Отже, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивачу застосуванню підлягають не постанова Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року № 654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян", яка істотно звужує обсяг встановлених законом  прав позивача, а ст.50 та ч.4 ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції Закону України від 06 червня 1996 року № 230/96-ВР.

Разом з тим, згідно з ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-ІV, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

У відповідності до абз.5 ч.1 ст.52 Закону України "Про Державний бюджет України на 20І0 рік" від 27 квітня 2010 року № 2154-VI, розмір прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність, в розрахунку на місяць складає з 1 січня 2010 року 695 гривень, з 1 квітня 2010 року - 706 гривень, з 1 липня 2010 року - 709 гривень, з 1 жовтня 2010 року - 723 гривні, з 1 грудня 2010 року - 734 гривні.

У відповідності до абз.5 ч.1 ст.21 Закону України "Про Державний бюджет України на 20І1 рік" від 23 грудня 2010 року № 2857-VI розмір прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність, в розрахунку на місяць складає з 1 січня 2011 року 750 гривень.

Положення ч.З ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на думку суду, не є перешкодою для застосування мінімального розміру пенсії за віком для обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Хоча частиною 5 статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції Закону України від 06 червня 1996 року № 230/96-ВР й передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, однак суд вважає, що надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, на думку суду, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.

Зі змісту статті 50 та частини четвертої статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" випливає, що під час визначення розміру державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

Згідно з законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", й іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Таким чином, попри положення ч.З ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, суд приходить до висновку, що наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання державної пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтею 50 та частиною четвертою статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до ч.З ст.67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Отже, з огляду на викладене вище суд вважає, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.

Як вже зазначалося, відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

Оскільки позивачу слід визначати пенсію, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

Разом з тим, відповідно до п.1.1 та п.1.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року № 8-2, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 року № 5-5, зареєстрованої Міністерством юстиції України 13 березня 2008 року, управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 року № 1261, постановами правління, наказами Фонду, наказами та розпорядженнями регіональних управлінь, іншими нормативно-правовими актами, а також цим Положенням.

Згідно з пп.6 п.2.2 цього ж Положення, управління Пенсійного фонду України в районі відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавства.

Як уже зазначалося вище, саме управлінням Пенсійного фонду України в Турійському районі Волинської області, де позивач перебуває на обліку, нараховувалася та виплачувалася ОСОБА_2 державна пенсія та щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, за період з 01 липня 2010 до 28 лютого 2011 року. А тому, з урахуванням наведеного, суд вважає, що саме на відповідача покладено обов'язок нарахування, здійснення перерахунків та виплати позивачеві державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі, визначеному ст.ст.50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції Закону України від 06 червня 1996 року № 230/96-ВР.

За таких обставин суд приходить до висновку, що слід визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Турійському районі Волинської області щодо відмови в перерахунку позивачу раніше призначеної державної і додаткової пенсії по інвалідності згідно зі ст.ст.50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком.

Оскільки позивачеві з 01 липня 2010 року до 28 лютого 2011 року включно раніше призначена державна пенсія нараховувалася та виплачувалася у розмірі меншому, ніж 8 мінімальних пенсій за віком, а додаткова пенсія - у розмірі меншому, ніж 75 % мінімальної пенсії за віком, то суд вважає, що слід зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Турійському районі Волинської області провести перерахунок і виплату раніше призначеної державної і додаткової пенсії ОСОБА_2 у розмірі, визначеному ст.ст.50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за період з 01 липня 2010 року до 28 лютого 2011 року включно з врахуванням вже виплаченої суми такого підвищення.

Суд вважає, що не підлягають до задоволення  вимоги позивача про зобов’язання управління Пенсійного фонду України в Турійському районі Волинської області проводити і в подальшому нарахування та виплату їй державної та додаткової пенсії у вищевказаному розмірі, оскільки позивачем не доведено, що, починаючи з 01 березня 2011 року, відповідачем порушувалося та буде порушуватись і в подальшому її право на отримання такої пенсії у визначеному законом розмірі.

Позивач від сплати судового збору звільнена на підставі п.18 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", а будь-яких інших судових витрат у справі сторони не понесли та вимог про їх відшкодування не заявляли.

Керуючись ст.ст.2, 9, 10, 11, 71, 99, 159, ч.3 ст.160, ст.163 КАС України, ст.ст.49, 50, 54, ч.З ст. 67, ст.71 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796- XII, ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-ІУ, абз.5 ч.1 ст.52 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" від 27 квітня 2010 року № 2154-VI, абз.5 ч.1 ст.21 Закону України "Про Державний бюджет України на 20І1 рік" від 23 грудня 2010 року № 2857-VI, Рішенням Конституційного Суду України № 10~рп/2008 від 22 травня 2008 року, п.п.1.1, 1.2, пп.6 п.2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року № 8-2, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 року № 5-5, суд,-, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Турійському районі Волинської області щодо відмови в перерахунку раніше призначеної державної і додаткової пенсії ОСОБА_2.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Турійському районі Волинської області провести перерахунок і виплату раніше призначеної державної і додаткової пенсії ОСОБА_2 в розмірі, визначеному ст.ст.50, 54 Закону -України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01 липня 2010 року до 28 лютого 2011 року включно з врахуванням вже виплаченої суми такого підвищення.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Турійський районний суд протягом десяти днів з дня отримання відповідачем копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.    

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий: