Справа № 2-1845/11

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

06 вересня 2011 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді –          Ісаєвська О.  В. ,

при секретарі –                    Шалапуда Н. П.,

Чорній Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпромзв’язок» про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

 У березні 2011 року представник позивача звернувся до суду із позовом до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 3 022 278 дол. США 48 центів, що за курсом НБУ станом на 17.02.2011 року становить 24 001 155 грн. 46 коп., мотивуючи заявлені вимоги тим, що 07.04.2008 року між позивачем та третьою особою ТОВ «Укрпромзвязок» було укладено кредитний договір № 124/08 з подальшими змінами та доповненнями. Зазначив, що строк повернення кредиту настав, проте боржник кредит та нараховані по ньому проценти не повертає, чим порушує прийняті на себе зобов’язання, а станом на 17.02.2011 року заборгованість боржника за кредитним договором становить 3 022 278 дол. США 48 центів, з яких 2 483 278,72 дол. США заборгованість по процентах, 362 678,11 дол. США – проценти за користування кредитом; 176 211,65 дол. США – підвищені відсотки за користування кредитом. Позивач зазначає, що з метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов’язань позичальника за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, яким передбачено солідарне виконання зобов’язань за кредитним договором між третьою особою та ОСОБА_2 Також позивач вказав, що 31.03.2010 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір поруки відповідно до п. 1.4. якого відповідач зобов’язується відповідати у повному обсязі за виконання третьою особою (позичальником) зобов’язання за кредитним договором.

В ході розгляду справи представник позивача подав до суду заяву про відмову від позову в частині позовних вимог до відповідача ОСОБА_2 (а.с. 164) мотивуючи таку заяву тим, що після відкриття провадження у справі між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду про розірвання договору поруки у зв’язку із чим просив закрити провадження у справі в частині позовних вимог ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Ухвалою суду від 22 серпня 2011 року провадження у справі в частині позовних вимог ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості закрито (а.с. 167).

Представником позивача у судовому засіданні, яке відбулося 22.08.2011 року було подано заяву про зменшення позовних вимог (а.с. 168) в якій позивач посилаючись на часткове погашення заборгованості просив суд прийняти рішення про стягнення на користь позивача з ОСОБА_1 суми заборгованості за кредитним договором № 124/08 від 07.04.2008 року, зі змінами та доповненнями в розмірі  1 947 467 дол. США 67 центів, що за курсом НБУ станом на 15.08.2011 року становить 15 523 264 грн. 80 коп. та стягнути судові витрати.      

В судове засідання, призначене на 06.09.2011 року представник позивача не з’явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином. Разом з тим, від  представника позивача надійшла до суду заява про розгляд справи у його відсутність та про те, що позов підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.  

Відповідач ОСОБА_1. в судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином (а.с. 180), про причини неявки суду не повідомив. Заперечень на позовну заяву до суду не надіслав, за таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача, а з’ясування обставин справи провести на підставі доказів, наявних у матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до  наступних висновків.

Судом встановлено, що 07.04.2008 року між ВАТ «Банк Універсальний», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк» (а.с. 99-100) та третьою особою укладено кредитний договір № 124/08 (кредитна лінія суб’єкту господарської діяльності) (а.с. 22-34), відповідно до умов якого позивач зобов’язувався надати боржнику, а боржник зобов’язувався прийняти, належним чином використовувати та повернути кредит у формі кредитної лінії в іноземній валюті в сумі ліміту кредитної лінії, що дорівнює 3 120 000,00 дол. США. Кредит видається шляхом видачі окремих траншів на підставі укладених між сторонами додаткових угод до кредитного договору в межах установленого ліміту кредитної лінії.

Пунктом 1.3.1. кредитного договору передбачено, що за користування кредитними коштами, наданими у формі траншу позичальник сплачує банку проценти за ставкою, передбаченою тією додатковою угодою до договору, за якою було надано такий транш або встановлено новий розмір ставки за користування таким траншем, розмір процентної ставки не може перевищувати 12% річних за кредитом в доларах США, якщо згідно умов договору не встановлено інший розмір ставки, а відповідно до п. 1.3.2. кредитного договору за користування кредитними коштами понад встановлений договором строк (зокрема, понад терміни, встановлені графіком погашення платежів, у разі наявності такого графіку) встановлюється нова процентна ставка в розмірі 21% річних за кредитом у доларах США.

З матеріалів справи вбачається, що до кредитного договору вносилися зміни та доповнення шляхом укладення між позивачем та третьою особою додаткових угод (а.с.35-83).

Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов’язується надати кредит позичальнику в розмірі й на умовах передбачених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит і сплатити відсотки.

Факт надання позивачем кредитних коштів траншами на умовах, визначених додатковими угодами, підтверджується меморіальними валютними ордерами наявними у матеріалах справи (а.с. 7-13)   

З матеріалів справи вбачається, що 31.03.2010 року між позивачем та третьою особою було укладено додаткову угоду № 23 до кредитного договору, відповідно до умов якої позичальник підтвердив прострочену заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 2 483 278,72 дол. США, а також заборгованість за процентами за користування кредитом за договором, а саме 244 137,22 дол. США (а.с. 75). Крім того згідно додатку  № 1 до додаткової угоди (а.с. 82) повернення всієї суми кредиту по всім наданим траншам має бути здійснено не пізніше 30 вересня 2010 року.

Відповідно до п. 3 додаткової угоди п.1.3.1 та 1.3.2. кредитного договору сторони виклали у новій редакції, якою передбачили, що за користування кредитними коштами, наданими у формі траншів в рамках кредитної лінії позичальник сплачує банку проценти за ставкою, в розмірі 3 mnth Libor+ 9% річних за кредитом в доларах США, за користування кредитними коштами понад встановлений договором строк встановлюється нова процентна ставка в розмірі починаючи з 12 травня 2009 року по 309 березня 2010 року включно  3 mnth Libor+13% річних за кредитом у дол.США, починаючи з 31.03.2010 року 3 mnth Libor+ 18% річних за кредитом в дол. США.

Судом встановлено, що станом на 15.08.2011 року заборгованість за кредитним договором становить 1 947 467 дол. США 67 центів.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 31.03.2010 року було укладено договір поруки № SU-10/124/08 (а.с. 84-93) у п.1.1. якого зазначено, що відповідач (поручитель) поручається перед позивачем (кредитором) за виконання ТОВ «Укрпромзвязок» усіх його зобов’язань перед позивачем, що виникли з кредитного договору № 124/08 від 07 квітня 2008 року та всіх додаткових угод до нього.

          Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі  порушення  боржником  зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

          Таким чином, для відповідача Завігороднього настає відповідальність згідно ст. 554 ЦК України та договору поруки за невиконання третьою особою зобов’язань за кредитним договором.

          Внаслідок неналежного виконання зобов’язань за кредитним договором, згідно розрахунку заборгованості по кредиту станом на 15.08.2011 року відповідач має сплатити на користь позивача заборгованість за кредитом в сумі 1 947 467,67 дол. США.

Разом з тим, вимога позивача про стягнення з відповідачів заборгованості у гривневому еквіваленті, виходячи із курсу станом на 15.08.2011 року не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов – відповідно до звичаїв ділового обороту чи інших вимог, що звичайно ставляться.

Тобто, належним виконанням зобов’язання з боку відповідача є повернення кредиту у строки, у розмірі та у валюті, визначеними кредитним договором.

Виходячи з того, що виконання договірних зобов’язань в іноземній валюті на момент виникнення зобов’язань не суперечила чинному законодавству, та оскільки правовідносини виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. 2 ст. 192, ч. 3 ст. 533 ЦК України, декрету КМ України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»), а також виходячи з того, що Закон України «Про виконавче провадження» (ст. 53) допускає можливість проведення державним виконавцем виконавчих дій щодо стягнення заборгованості в іноземній валюті, суд вважає, що з відповідача підлягає стягненню заборгованість саме у валюті зобов’язань, визначених кредитним договором, а саме в доларах США.   

При цьому, заборгованість може бути конвертована в гривню за офіційним курсом Національного банку України гривні до долару США на момент фактичного здійснення платежу.

Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами,  які беруть участь у справі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, своїх пояснень щодо суті позовних вимог та доказів, які б спростовували доводи позивача суду не надав.

В той же час, суд вважає за необхідне роз’яснити відповідачу, що за змістом ч. 1 ст. 556 ЦК України після виконання поручителем зобов’язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов’язок боржника.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем у вигляді сплати державного мита у сумі 1 700 грн. 00 коп. та 120 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60‚ 88, 169, 212, 213, 214, 224-226 ЦПК України; ст. ст. 526, 530, 533, 544, 554, 651, 653, 1054 ЦК України,  суд -

В И Р І Ш И В :

   Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпромзв’язок» про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал банк» заборгованість за кредитним договором № 124/08 від 07.04.2008 року, з подальшими змінами та доповненнями, у розмірі 1 947 467 (один мільйон дев’ятсот сорок сім тисяч чотириста шістдесят сім) дол. США 67 центів.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал банк» судові витрати у розмірі 1 820 (одна тисяча вісімсот двадцять) грн. 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.   

Суддя                                                                                           О. В. Ісаєвська