ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18.02.2008 Справа № 16/16-08
Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Горголь О. М. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Херсонський судноремонтний заводім.Куйбишева"
до Закритого акціонерного товариства "Дельта-Сервіс", м. Херсон
про стягнення 291488 грн. 00 коп.
за участю:
представників сторін:
від позивача - Петровський І. Й. довіреність № 398-6, від 22.08.2007р., представник;
від відповідача - не прибув
Відкрите акціонерне товариство "Херсонський судноремонтний завод ім. Куйбишева" (позивач) звернувся до суду з позовом про стягнення із закритого акціонерного товариства "Дельта-Сервіс" (відповідач) суми збитків 291488 грн., що складають суму упущеної вигоди.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тими обставинами, що відповідач не звільнює склад, що обліковується літ. "А"- споруда японського складу ЦО колишнього мобрезерву", що належить позивачеві на праві власності на підставі договору з регіональним відділенням Фонду державного майна від 19.05.06 В зв'язку з цим, позивач нарахував збитки у вигляду упущеної вигоди у сумі 291488 грн., реальність яких підтверджується договором оренди складу, укладеного між позивачем та ТОВ "Столична судноплавна компанія". Законодавчо свої позовні вимоги позивач обґрунтовує ст.22, 623 ЦК України та ст.224, 225 ГК України.
Відповідач позовні вимоги не визнав, однак, не скористався правом надати письмові пояснення щодо мотивування заперечень проти позову.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, представників позивача, відповідача, суд
в с т а н о в и в:
Судом встановлено, що «Херсонський судноремонтний завод ім. Куйбишева»на аукціонних торгах в порядку приватизації державного майна придбав у власність об'єкт групи А - «Споруда Японського складу ЦО колишнього мобрезерву (металевий імпортний)», розташований за адресою: Карантинний острів, 1 загальною площею 1821,8 м кв., що підтверджено договором купівлі–продажу від 19.05.06, укладеного між позивачем та регіональним відділенням Фонду державного майна України.
Судом встановлено, що до переходу права власності до позивача , з 15.12.2005 р. по 15.05.2006р., відповідач орендував вказане майно у регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області. В порушення своїх зобов'язань перед орендодавцем, відповідач по закінченню строку дії договору оренди склад не звільнив та користується їм до теперішнього часу.
В червні 2006 року відповідач звернувся до господарського суду з позовом про визнання договору купівлі-продажу складу від 19.05.2006 р. недійсним.
Рішенням Господарського суду Херсонської області у справі № 10/163-пд-06 позовні вимоги були задоволені. Постановою Запорізького апеляційного суду від 22 листопада 2006 р. рішення суду першої інстанції було відмінено та винесено нове рішення, яким в позові ЗАТ «Дельта-Сервіс»було відмовлено.
Судом встановлено, що у травні 2007 року ВАТ «Херсонський судноремонтний завод ім. Куйбишева»звернувся до господарського суду Херсонської області з позовом про витребування майна з незаконного володіння. Рішенням господарського суду від 02.07.2007 р. у справі № 4/248-пн-07 та постановою Запорізького апеляційного суду від 06.09.2007 позовні вимоги задоволені повністю. Суд зобов'язав відповідача звільнити склад шляхом виселення та не чинити перешкоди в користуванні складом.
Судом встановлено, що ЗАТ «Дельта-Сервіс»не виконує рішення суду про виселення та до цього часу використовує спірний склад, не дивлячись на виконавче провадження, яке порушено виконавчою службою щодо примусового виконання рішення.
На думку позивача, відповідач своїми діями не тільки порушує правила господарської діяльності, але й спричиняє збитки позивачу у вигляді не отриманих доходів, які ВАТ «Херсонський судноремонтний завод ім. Куйбишева»міг би реально отримувати, якби його цивільні права не були порушені відповідачем.
На підтвердження реальності упущеної вигоди позивач надав суду договір оренди складу між ВАТ «Херсонський судноремонтний завод ім. Куйбишева»та ТОВ «Столична судноплавна компанія»від 01.08.2007 р. У відповідності із вказаним договором розмір щомісячної орендної плати становить 10 гривень, враховуючи ПДВ за один кв. метр. Загальний розмір місячної орендної плати, згідно договору, складає 18218 грн., враховуючи ПДВ. Договором оренди передбачено, що зобов'язання по сплаті орендної плати виникають у орендаря після підписання акту приймання-передавання складу в орендне користування. Позивач також пояснив, що з вини відповідача, який незаконно утримує склад, акт приймання–передачі орендованого складу по теперішній час не підписано та позивач щомісячно втрачає вигоду.
Позивач також надав висновок ТОВ Консалтингова фірма «Спектр»від 29.11.07, яким визначено ринкова орендна ставка складу з урахуванням ПДВ за 1 м кв. складає 9,88 грн.
Позивач визначив період, протягом якого він не отримував доходів в результаті порушення своїх прав відповідачем, складає 16 міс. (з 1.08.2006 р. до 1 грудня 2007 р.)
Загальний розмір втраченої вигоди на момент подання позову складає 291488 грн. (18218 грн. х 16 міс. = 291488 грн.).
Позивач обґрунтовує позовні вимоги ч. 1 ст. 22 ЦК України, ст.224 ГК України згідно якого особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Також позивач обґрунтовує свої вимоги ч. 3 ст. 623 ЦК України, ст.225 ГК України згідно з яким збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, -у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги ч. 4 ст. 623 ЦК України, згідно якої при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Позивач пояснив, що він застосував всі можливі заходи захисту своїх прав, про що свідчать рішення господарських судів, однак відповідач продовжує використовувати чуже майно як власне. На думку позивача, оренда складу компанією "Столична судноплавна компанія" актуальна по теперішній час, що підтверджується листом від 31.07.2007 р. № 30-155-а..
Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливо лише при наявності передбаченим законом умов. Їх сукупність створює склад цивільного порушення, який є підставою цивільно–правової відповідальності. Склад цивільного правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків утворюють елементи: суб'єкт, об'єкт, об'єктивна та суб'єктивна сторони. Суб'єкт- боржник, об'єктивна сторона –правовідношення , об'єкт –правопорушення, суб'єктивна сторона –вина. Відсутність хоча б одного елементу звільняє боржника від відповідальності за невиконання взятих зобов'язань.
Відповідно до ч.2 ст.224 ГК України під збитками розуміють витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані доходи, які управлена сторона одержала б у разі неналежного виконання зобов'язань.
Чинне законодавство під не отриманим прибутком визначає втрату очікуваного кредитором приросту в майні, що ґрунтується на точних даних, безспірно підтверджує можливість отримання ним грошових сум чи інших цінностей, якщо б зобов'язання було виконано.
Відповідно до ст. 32 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як підставу своїх вимог і заперечень.
Із огляду на встановлені факти, законодавчого обґрунтування позовних вимог та аналізу наведеного чинного законодавства, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги не доведені, виходячи із наступного.
Позивачем не доведений розмір збитків у розумінні доказів, які можуть бути прийняті судом за приписами ст.32 ГПК України.
Суд не приймає до уваги висновки ТОВ Консалтингова фірма «Спектр»від 29.11.07, якими визначено ринкова орендна ставка складу з урахуванням ПДВ за 1 м кв., оскільки визначення розміру орендної плати є питанням, що потребує спеціальних знань та у відповідності до ст.41 ГПК України з цього приводу судом має призначатися судова експертиза. На пропозицію суду про те, що позивач має право заявити клопотання про проведення судової експертизи щодо визначення реального розміру орендної плати, позивач відмовився.
Зазначені висновки не приймаються судом до уваги, оскільки фахівець, який їх здійснив, діяв на підставі свідоцтва Фонду Держмайна України від 23.01.98, а не Мін'юсту України, тобто, не є судовим експертом. Крім того, він не попереджувався про кримінальну відповідальність за відомо неправдиві висновки.
Що стосуються договору оренди з компанією "Столична судноплавна компанія" від 01.08.06 , де сторони домовилися про щомісячну орендну плату у розмірі 18218 грн., то суд його уваги не приймає, скільки він укладений без намірів його передачі з боку позивача. Зазначене підтверджується тими обставинами, що з червня 2006 року по 20.09.06 в господарському суді розглядалася справа за позовом ЗАТ “ Дельта-Сервіс” про визнання недійсним договору купівлі–продажу споруди японського складу ЦО, укладеного між позивачем та регіональним відділенням Фонду держмайна України від 19.05.06, тобто, договору, на підставі якого позивач набув права власності на це майно. Таким чином, станом на 01.08.06, тобто, час коли укладався договір оренди з компанією "Столична судноплавна компанія", рішення у справі було не прийняте, наявність права на склад позивача була сумнівна. В цьому випадку, позивач міг укласти тільки попередній договір. Крім того, як витікає із постанови Запорізького апеляційного господарського суду від 22.11.06, на час укладення зазначеного договору діяли заходи забезпечення позову, що були накладені ухвалою господарського суду у справі № 10/163-пд-06. Таким чином, зазначений договір був укладений з порушенням вимог чинного законодавства, щодо обов'язковості виконання ухвал суду.
Суд також не приймає до уваги законодавче обґрунтування позовних вимог, оскільки позивач посилається на приписи чинного цивільного та господарського законодавства, яке регулює питання відповідальності сторони за невиконання господарських та договірних зобов'язань.
Як витікає із матеріалів справи, між позивачем та відповідачем будь яких договорів не укладалось, жодна із сторін не приймала на себе будь-яких договірних або господарських зобов'язань.
На підставі викладеного, суд в задоволенні позовних вимог щодо стягнення збитків у вигляді не отриманого прибутку ( упущеної вигоди) відмовляє.
Правовідносини, щодо відшкодування збитків, які не витікають із договірних зобов'язань сторін та які виникли між сторонами, урегульовані гл.82 ЦК України. Суд роз'яснює, що позивач не позбавлений права повторно звернутися до суду з позовом про відшкодування збитків, який слід обґрунтувати приписами гл. 82 ЦК України та надати належні докази, які доведуть розмір збитків.
Керуючись ст.ст. 82,84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в:
1. Відмовити в задоволенні позовних вимог.
Суддя Л.М. Немченко
Дата підписання рішення
відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 21.02.2008р.