Справа № 10-211/2011
Категорія ст. 236-8 КПК України
Головуючий у 1 інстанції Ковалюк І.П.
Суддя-доповідач Фіцак Т.Д.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 вересня 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Фіцака Т.Д.,
суддів: Флісака Р.Й.
Кукурудза Б.І.
з участю: прокурора Свірідова Д.І.
скаржника ОСОБА_3,
захисника ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляцією захисника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 на постанову Івано-Франківського міського суду від 15 серпня 2011 року, -
в с т а н о в и л а:
Вказаною постановою скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Івано-Франківського МВ УМВС від 12 серпня 2005 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України залишено без задоволення.
У постанові слідчого зазначено, що 22 лютого 2005 року ОСОБА_3, шляхом обману,
під приводом постачання холодильного обладнання ОСОБА_5, про що було складено відповідний договір, отримав від останньої гроші в сумі 75 696 грн., однак холодильне обладнання й по даний час не передав, отримані гроші привласнив, спричинивши останній матеріальні збитки на суму 75 696 грн.
Суд першої інстанції своє рішення мотивував тим, що на момент порушення кримінальної справи в слідчого були наявні всі підстави та приводи для порушення кримінальної справи, зібрані в ході розслідування кримінальної справи, порушеної по факту шахрайських дій, за ознаками злочину, передбаченого ст. 190 ч.4 КК України. Для встановлення того, чи наявні в діях ОСОБА_3 склади злочинів, та чи причетний він до їх вчинення, - необхідно провести досудове слідство. Сам факт порушення кримінальної справи не доводить його причетність чи вину у вчиненні злочину.
Захисник ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 подав апеляцію, у якій зазначає, що постанова суду підлягає скасуванню у зв’язку з тим, що суд першої інстанції, в порушення ч. 14 ст. 236-8 КПК України, вийшов за межі своєї компетенції, надав оцінку доказам і визначив, що ОСОБА_3 уже вчинив злочин, що є неприпустимим і незаконним при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи, а є питанням, яке вирішується судом при розгляді справи по суті. Вважає, що суд першої інстанції допустив істотні порушення вимог Кримінально-процесуального законодавства України. Просить постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
В засіданні апеляційної інстанції скаржник та його захисник апеляцію підтримали, пояснили, що судом першої інстанції при розгляді скарги не взято до уваги пояснення ОСОБА_3 щодо обставин укладення договору. Вважають, що дана справа повинна вирішуватись виключно у цивільно-правовому порядку.
Заслухавши доповідь судді, пояснення скаржника ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_4, які підтримали доводи апеляції і просили її задовольнити, думку прокурора про законність та обґрунтованість постанови суду, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 98 КПК України при наявності приводів і підстав, зазначених у статті 94 КПК України, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов’язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також дальше її спрямування.
Згідно із ст. 236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Відмовляючи в задоволенні скарги суд першої інстанції зазначає, у відповідності до ст. 236-8 КПК України не вправі розглядати і заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті, і всупереч даній нормі закону, суд, постановляючи рішення, посилається на ст. 22, 212-213 КПК України, які визначають обов’язки прокурора, слідчого, органу дізнання, а також форми закінчення досудового слідства.
Навівши у постанові зміст статей КПК України, які регулюють розгляд судом скарги на постанову про порушення кримінальної справи, суд дав оцінку доказам по справі та вирішив питання, які повинні вирішуватись судом при розгляді справи по суті, хоча повинен був встановити підстави та приводи до порушення кримінальної справи.
Таким чином постанова суду про те, що на час порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 були наявні, зазначені у ст. 94 КПК України, приводи і підстави до її порушення є незаконною і підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
Колегія суддів вважає, доводи апеляції обґрунтованими.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 367, 382 КПК України колегія суддів,-
у х в а л и л а:
Апеляцію захисника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 - задовольнити.
Постанову Івано-Франківського міського суду від 15 серпня 2011 року відносно ОСОБА_3 скасувати, а справу направити в той же суд на новий судовий розгляд іншим складом суду.
Головуючий Т.Д. Фіцак
Судді: Р.Й. Флісак
Б.І. Кукурудз
Згідно з оригіналом
Суддя Т.Д. Фіцак