Справа №  2-924/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ            УКРАЇНИ

          19.05.2011  року

Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області, в складі:

Автозаводський районний суд м. Кременчука  Полтавської області  в складі :

                                        Головуючого судді – Андрієць Д.Д

                                        При секретарі -    Вакуленко А.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання шлюбу недійсним , -

ВСТАНОВИВ :

     В листопаді 2010 року ОСОБА_1. звернулась  до Автозаводського районного суду м.Кременчука з позовом до ОСОБА_2 про визнання шлюбу недійсним через фіктивність.

    В позові зазначила, що 17.11.2007 року в Центральному відділі реєстрації актів цивільного стану Кременчуцького міського управління юстиції був зареєстрований її шлюб з ОСОБА_2 Після реєстрації шлюбу вона взяла прізвище чоловіка – ОСОБА_2. У відповідача це був четвертий шлюб.  На момент реєстрації шлюбу відповідач не мав у власності  квартири, автомобіля , а також грошових заощаджень. У шлюбі  було придбано автомобіль,  квартиру. Позивач вказує, що на їх придбання  були використані її  дошлюбні заощадження, та кошти її матері.

   У шлюбі ОСОБА_1. і  ОСОБА_2 народився син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, також ОСОБА_2 усиновив сина позивача ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

     Позивач зазначає, що після народження сина відповідач почав поводити себе зухвало, і в зв»язку з неможливістю подальшого спільного проживання вона переїхала з дітьми до своєї матері.

    Наприкінці липня 2010 року позивач дізналась про те, що рішенням Автозаводського районного суду м.Кременчука від 07.12.2009 року юридично відновлено шлюб відповідача з його попередньою дружиною- ОСОБА_1, яка звернулась до суду з позовом про визнання її розлучення з ОСОБА_2 фіктивним. В даному позові вона зазначала, що після розірвання шлюбу з ОСОБА_2, відносини між ними не припинялись, вони вели домашнє господарство, мали спільний бюджет, проводили разом спільний час. При розгляді цієї справи в судовому засіданні ОСОБА_2 фактично підтвердив ці обставини.

     Отримавши повторне свідоцтво про реєстрацію шлюбу з ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернувся до Автозаводського відділу РАЦС Кременчуцького МУЮ з заявою про анулювання актового запису про шлюб з позивачем ОСОБА_1.

      Позивач вказує, що розриваючи шлюб з попередньою дружиною- ОСОБА_1, відповідач знав, що розірвання шлюбу є фіктивним, а укладаючи  17.11.2007 року шлюб з нею, усвідомлював, що укладає фіктивний шлюб. Фіктивність намірів щодо укладення шлюбу , на думку позивача підтверджується тим, що відповідач звернувся до Автозаводського відділу РАЦС Кременчуцького МУЮ з заявою про анулювання актового запису про шлюб з позивачем ОСОБА_1., а також те,  відповідач ОСОБА_2  погодився з позовними вимогами своєї колишньої дружини   ОСОБА_1  в частині визнання розірвання їх шлюбу фіктивним.

    На підставі даних обставин позивач  вважає, що відповідач ОСОБА_2  укладав з нею фіктивний шлюб з метою набуття права на майно, одержання   майнової вигоди від шлюбу.

  Посилаючись на дані обставини позивач просить  суд визнати шлюб, укладений між нею та відповідачем недійсним з моменту укладення- 17.11.2007 року.

       Відповідач   ОСОБА_2 повторно не з»явився  в судове засідання , був належним чином повідомлений  про час і місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомляв, заяви про розгляд справи за його відсутності суду не направляв.

         Судом, відповідно до ст.225 ЦПК України було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи. Позивач ОСОБА_1. в її представник ОСОБА_7 не заперечували проти такого вирішення справи.

    В судовому засіданні позивач ОСОБА_1. підтримала свої позовні вимоги, просила їх задовольнити, посилаючись на підстави і обставини, викладені в позовній заяві. Вважає, що відповідач не мав реального наміру створити з нею сім»ю ,  і укладав  фіктивний шлюб, оскільки після того, як вони придбали квартиру і автомобіль, ставлення  до неї відповідача різко погіршилось. Після того, як вона переїхала з дітьми проживати  до своєї матері, відповідач не намагався  налагодити стосунки, не сплачував аліменти на утримання дітей, а навпаки замінив замки на дверях їх спільної квартири і намагався відновити сімейні стосунки з колишньою дружиною- ОСОБА_1.

    Представник позивача ОСОБА_7 підтримав позовні вимоги ОСОБА_1., просив задовольнити, посилаючись на підстави і обставини, викладені в позовній заяві. Стверджував, що відповідач не мав реального наміру створити з позивачем сім»ю. Укладаючи фіктивний шлюб з позивачем, він приховував свої реальні наміри-  отримання матеріальної вигоди. Про це, на думку представника позивача свідчить те, що відповідач при розгляді судом цивільної справи  за позовом  ОСОБА_1. до ОСОБА_2  про визнання розірвання їх шлюбу фіктивним,  визнавав в судовому засіданні  позовні вимоги своєї колишньої дружини ОСОБА_1. Крім того, відповідач звертався до суду  з адміністративним позовом, у якому просив зобов»язати  Автозаводський відділ РАЦС Кременчуцького МУЮ анулювати його  шлюб з позивачем ОСОБА_1. Також звертав  увагу суду на пояснення ОСОБА_2 , викладені останнім власноручно на ім.»я прокурора м.Кременчука 11.02.2011 року, в яких він зазначав, що шлюб з позивачем по справі ОСОБА_1.  носив формальний характер.

   Третя особа- Автозаводський відділ РАЦС Кременчуцького МУЮ в судове засідання не з»явився, про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, направив суду заяву про розгляд справи без участі їх представника.

   Свідок ОСОБА_8 повідомила суду, що позивач ОСОБА_1. є її донькою. Які стосунки були  між подружжям ОСОБА_1. і ОСОБА_2 їй не відомо. Коли молодшому онуку Антону виповнився 1 рік 20 днів, донька ОСОБА_1. разом з дітьми переїхала до неї проживати.

      Вислухавши пояснення і доводи позивача і його представника, свідка ОСОБА_8,  вивчивши і оцінивши надані суду докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1. не підлягають задоволенню з наступних підстав.

     Згідно с.2 ст.40 Сімейного кодексу України шлюб визнається недійсним за рішенням суду у разі його фіктивності.

     Шлюб є фіктивним, якщо його укладено жінкою та чоловіком або одним із них без наміру створення сім»ї та набуття прав та обов»язків подружжя.

  Стаття 42 Сімейного кодексу України  передбачає право  звернення до суду з позовом про визнання шлюбу недійсним осіб, права яких порушені в зв»язку з реєстрацією цього шлюбу.

     Судом встановлено, що 17.11.2007 року в Центральному відділі реєстрації актів цивільного стану Кременчуцького міського управління юстиції був зареєстрований  шлюб позивача ОСОБА_1 з відповідачем ОСОБА_2, про що в книзі реєстрації шлюбів 17.11.2007 р. зроблено актовий запис № 1259 .

    Після реєстрації шлюбу відповідач усиновив сина ОСОБА_1- ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, внаслідок чого  в актовому записі № 644 від  04.08.1999р. про народження ОСОБА_5, відповідач був зазначений його батьком.

     14.08.2008 року в сім»ї  позивача і відповідача народився син ОСОБА_4, про що в книзі реєстрації народжень 18.08.2008 року зроблено актовий запис № 932.

   Як слідує з пояснень позивача, шлюбні стосунки сторони остаточно припинили 04.09.2009 року.

    Судом враховано те, що у шлюбі  сторони протягом майже двох років проживали разом, за однією адресою, придбавали спільне майно. Відповідач  усиновив сина позивача ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Крім того, у шлюбі сторін був народжений син ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1.  Суд приймає до уваги  тривалість спільного проживання сторін, характер взаємовідносин між ними. Також судом враховано, що  ОСОБА_2  не виступав ініціатором відновлення стосунків з колишньою дружиною ОСОБА_1. З позовом про визнання  розлучення  фіктивним до суду зверталась ОСОБА_1

    Стосунки між позивачем і відповідачем були остаточно припинені  за ініціативою позивача, яка разом з дітьми у вересні 2009 року  переїхала проживати до своєї матері  ОСОБА_8

    Вказані обставини дають суду підстави вважати, що на момент укладення шлюбу відповідач по справі ОСОБА_2 мав  дійсний намір створення сім»ї  та набуття прав і обов»язків подружжя.

    Доводи позивача ОСОБА_1. та її представника ОСОБА_7  на підтвердження своїх позовних вимог, як то погіршення стосунків між подружжям, відсутність ініціативи з боку відповідача щодо налагодження стосунків у сім»ї, відновлення шлюбу відповідача  з колишньою дружиною та інше, суд не може розцінювати як доказ  відсутності у відповідача на момент укладення шлюбу реального наміру створити з позивачем сім»ю та доказ фіктивності шлюбу сторін.

   За таких обставин , суд не знаходить підстав для задоволення позову і вважає за необхідне відмовити  ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог.

    Керуючись ст. ст. 39-42 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 14, 57 – 59, 174, 208, 209, 212 – 215, 218, 224-226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

           У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання шлюбу недійсним – відмовити.

Заочне рішення може  бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

          Рішення може бути оскаржено позивачем до Апеляційного Суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м.Кременчука

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ: