02.08.2011

   НАХІМОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Справа №2-2743/11

Кат.33

З А О Ч Н Е   Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

          02 серпня 2011 року Нахімовський районний суд м. Севастополя в складі:

        Головуючого –судді Пекарініної І.А.,

        при секретарі  –П’ятак О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Севастополі цивільну справу за позовом військової частини 4110 внутрішніх військ МВС України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,

В С Т А Н О В И В:

          Представник позивача, діючий в його інтересах за довіреністю, звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача –військової частині 4110 суму заборгованості у розмірі 233,24 грн., а також судові витрати, сплачені позивачем при зверненні до суду з позовом, зокрема судовій збір в сумі 51 грн., та витрати з ІТЗ в сумі 120 грн. Вимоги позову мотивовані тим, що відповідач проходив військову службу за контрактом на посаді командиру 1 патрульного взводу 1 патрульної роти 1 патрульного батальйону (з охорони громадського порядку) у період часу з 30.07.2004 року (наказ командиру військової частини 4110 № 184) по 29.08.2008 року, коли він був звільнений наказом командиру військової частини 4110 № 175 у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем. Після звільнення ОСОБА_1 в частині працювала ревізійна група Кримського територіального командування, в ході проведення документальної ревізії фінансово-господарської діяльності військової частині 4110 внутрішніх військ МВС України було виявлено, що перевіркою правильності складання довідок-розрахунків заборгованості військовослужбовців звільнених за службовою невідповідальністю у зв’язку з систематичним невиконанням умов контракту, вартості наданих їм предметів  речового майна, терміни носіння яких не закінчились, з урахуванням зносу, встановлено, що на суми заборгованості не були нараховані суми податку на додану вартість, що є порушенням п.п. 3.1.1 пункт 3.1. статті 3 та п. 1.4 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168, в зв’язку з чим занижені суми до утримання за перевіреній період на 1140,21 грн. До списку військовослужбовців, що недоплатили кошти за недонесення речового майна входить відповідач ОСОБА_1, сума боргу якого складає 233,24 грн., яку у добровільному порядку відповідач погасити відмовився, чим спричинив матеріальну шкоду позивачу на вказану суму.

Представник позивача до судового засідання не з’явився, надав заяву з проханням про розгляд справи за його відсутність, наполягає на задоволенні заявлених позовних вимог з підстав викладених у позові.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про годину і місце судового засідання повідомлявся належним чином шляхом направлення судового сповіщення, причину  нез'явлення суду не повідомив. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.  

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що з 30.07.04 р. по 29.08.08 р.  відповідач проходив військову службу за контрактом у в/ч 4110 Внутрішніх військ МВС України, під час проходження військової служби, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 р. № 1444 забезпечувався речовим майном. 29.08.2008 року, відпоаідач був звільнений наказом командиру військової частини 4110 № 175 у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем.

Згідно вищезазначеного наказу, з ОСОБА_1 підлягає утриманню вартість виданого йому речового майна у сумі 1166,18 грн., яка була обчислена пропорційно часу, який залишився до закінчення строку носіння, але у суму, що підлягала до стягнення не була включена сума у розмірі 233,24 грн. –податок на додану вартість.  

Перевіркою ревізійної групи Кримського територіального управління фінансово –господарської діяльності в/ч 4110, встановлено, що на суми заборгованості не були нараховані суми податку на додану вартість, що є порушенням п.п. 3.1.1 пункт 3.1. статті 3 та п. 1.4 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168, сума що підлягає до відшкодування ОСОБА_1 у вигляді недотягнутого податку на додану вартість складає 233,24 грн.

Відповідно до ст.1166 ЦК України, шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.3 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженому Постановою Верховної Ради України № 243/95 від 23.06.95 військовослужбовці несуть матеріальну відповідальність за наявності вини у заподіянні шкоди. Військовослужбовець визнається винним у заподіяній шкоди, якщо протиправне діяння (дія чи бездіяльність військовослужбовця коли він не виконує (недбало виконує) свої службові обов’язки) вчинене ним умисно чи з необережності.

Оскільки позивачем не доведено, що шкода у розмірі не донарахованої суми ПДВ у розмірі 233,24 грн., спричинена військовій частині 4110 внутрішніх військ МВС України внаслідок протиправних та винних дій відповідача ОСОБА_1, сума яка підлягала до стягнення з відповідача в сумі 1166,18 грн. за недонесення речового майна без включення ПДВ, визначена у наказі № 175 від 29.08.2008 року, який не змінений та не скасований, суд приходить до висновку про безпідставність заявлених позивачем позовних вимог щодо стягнення з відповідача вартості податку на додану вартість за недонесення речового майна у сумі 233,24 грн. в судовому порядку.

Оскільки позивачем при зверненні до суду з позовом надане 2 платіжних доручення на сплату на користь держави судового збору у розмірі 51,00 грн., витрати з ІТЗ у сумі 120 грн., підлягають стягненню з позивача на користь держави у судовому порядку.

На підставі ст. 1166 Цивільного Кодексу України, п.3 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженому Постановою Верховної Ради України № 243/95 від 23.06.95 р., керуючись ст.ст.10,11,209, 212, 214-215, 224-226 Цивільного процесуального Кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

          У задоволенні позову військової частини 4110 внутрішніх військ МВС України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, відмовити.  

          Стягнути з військової частини 4110 внутрішніх військ МВС України на користь держави витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ в сумі 120 грн.

  Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя –підпис

КОПІЯ ВІРНА.

Суддя Нахімовського районного

 суду міста Севастополя І.А. Пекарініна