ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" лютого 2008 р. Справа № 05/31-08
вх. № 835/6-05
Суддя господарського суду Ольшанченко В.І.
при секретарі судового засідання Єрьоміна О.Ю.
за участю представників сторін:
позивача - юр. Дашка Ю.І. (довіреність від 17.01.08 р.), комерційного директора Безуглого В.М. (довіреність від 04.01.08 р.),
відповідача - П’янова С.В. (довіреність від 23.07.07 р.),
розглянувши справу за позовом Приватного підприємства „Технопромсервіс” (Луганська обл., м. Сєвєродонецьк)
до Відкритого акціонерного товариства „Куп’янський ливарний завод” (Харківська обл., м. Куп’янськ)
про розірвання договору та стягнення 8111,86 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Позивач просить розірвати договір № 3744 на надання послуг від 23.07.04 р., укладений між ВАТ „Куп’янський ливарний завод” та Приватним підприємством „Технопромсервіс”, а також стягнути з відповідача на свою користь 8111,86 грн. В обґрунтуванні своїх позовних вимог позивач, посилаючись на положення статей 612, 849 ЦК України, вказує, що має право відмовитися від договору № 3744 від 23.07.04 р. та вимагати відшкодування збитків у вигляді здійсненої ним попередньої оплати у сумі 8111,86 грн., оскільки відповідач не виконує своїх зобов’язань за договором і не збирається повертати отримані кошти.
Позивач не надав витребувані судом документи.
Сторони надали заяву про розгляд справи без звукозапису судового процесу.
Розглянувши надану заяву, суд вважає за можливе задовольнити її.
Представник відповідача надав клопотання, в якому просить відкласти розгляд справи на більш пізніший термін, з метою ознайомлення з матеріалами справи оскільки в документах, які були надані позивачем до суду містяться деякі розбіжності, які можуть суттєво вплинути на подальший розгляд справи та прийняття судом обґрунтованого рішення по справі.
Розглянувши надане клопотання та вислухавши міркування представника позивача, суд вважає за необхідне відхилити його, оскільки ті розбіжності, що були названі усно представником відповідача, можуть бути з’ясовані в судовому засіданні, а заяву про ознайомлення з матеріалами справи відповідач не подавав.
Відповідач відзив на позов і витребувані документи суду не надав.
Представник відповідача усно заперечує проти позову в повному обсязі.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
23.07.04 р. сторони уклали договір № 3744 про надання послуг, за яким виконавець (відповідач) зобов’язується виготовити і передати у власність замовника в строки, обумовлені даним договором, модельні оснастки і відливки, згідно специфікацій (додаток № 1 до договору), а замовник (позивач) зобов’язується прийняти і оплатити їх.
Відповідно до п.6.1 договору замовник здійснює 40% попередньої оплати за товар по специфікації № 1 додатку № 1 в сумі 926,96 грн. шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця.
Згідно п.6.2 договору замовник здійснює оплату за товар протягом 5 календарних днів після закінчення виконання робіт по договору і підписання акту прийому-передачі.
Відповідно до додатку № 1 до договору сума специфікації № 1 становить 2780,87 грн., специфікації № 2 - 899,86 грн., специфікації № 3 – 9519,12 грн. Всього 13199,85 грн.
Відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру № 1-489 від 01.12.04 р. на суму 10418,98 грн.
Позивач платіжним дорученням № 374 від 08.12.04 р. перерахував відповідачу попередню оплату за виготовлення мод. оснастки та інше згідно рахунку № 1-489 від 01.12.04 р. в сумі 3000,00 грн., а також платіжним дорученням № 267 від 06.07.05 р. перерахував 5111,86 грн. за модельні оснастки та ін. згідно рахунку № 1-489 від 01.12.04 р. та договору № 3744 від 23.07.04 р.
Строк виконання відповідачем зобов’язань за договором № 3744 від 23.07.04 р. в договорі не встановлений.
Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
17.10.07 р. позивач надіслав відповідачу листа № 226 від 05.10.07 р., в якому просив відвантажити йому продукцію за договором № 3744 від 23.07.04 р. і зобов’язався доплатити по рахунку № 1-489 від 01.12.04 р., що підтверджується копією чеку № 202 від 17.10.07 р. (а.с.18).
Оскільки названою статтею не визначена форма пред'явлення вимоги кредитором, останній може здійснити своє право як шляхом надіслання претензії, так і шляхом звернення до боржника з листом, телеграмою тощо. При цьому боржник повинен виконати таке зобов'язання у семиденний строк з дня пред'явлення вимоги кредитором. Таким днем слід вважати дату одержання вимоги боржником. Таким чином, останнім днем строку виконання відповідачем зобов’язання є 24.10.07 р., але відповідач у вказаний строк продукцію не відвантажив позивачу і відповіді не дав.
Представник відповідача в судовому засідання пояснив, що відвантаження не було здійснено, оскільки позивач не вказав строк в який необхідно було це зробити.
Суд вважає безпідставними посилання представника відповідача на відсутність строку виконання зобов’язання в листі позивача, виходячи із змісту ч. 2 ст.530 ЦК України.
Позивач також не виконав своє зобов’язання перерахувати решту коштів за рахунком № 1-489 від 01.12.04 р.
Як стверджує позивач, тоді він надіслав відповідачу претензію № 1 від 15.11.07 р., в якій просив перерахувати відповідача заборгованість в сумі 8111,86 грн., але доказів відправки її відповідачу до суду не надав.
Додані до претензії копії чеку № 619 від 14.11.07 р. (а.с.21) та повідомлення про вручення поштового відправлення № 626705 (а.с.22) не можуть вважатися належними та допустимими доказами відправки цієї претензії відповідачу, оскільки вони датовані 14.11.07 р., а претензія 15.11.07 р.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Отже, договір № 3744 від 23.07.04 р. є по суті договором підряду, а не наданням послуг, оскільки предмет договору суперечить суті зобов’язань, викладених в ч.1 ст. 901 ЦК України.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Так стаття 612 ЦК України, яка є загальною нормою, говорить, - якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов’язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Позивач не надав суду доказів втрати інтересу до виконання відповідачем зобов’язання.
Також, згідно ч.2 ст. 849 ЦК України, яка є спеціальною нормою, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Отже, законом передбачено право замовника на односторонню відмову від договору, яким не скористався позивач.
Позивач не надав суду доказів відмови від договору № 3744 від 23.07.04 р., а просить його розірвати та стягнути з відповідача збитки.
Виходячи з вищевикладеного договір № 3744 від 23.07.04 р. є діючим. До того ж, згідно п.11.1 спірного договору він діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань.
Розірвання ж договору за рішенням суду можливе з підстав, викладених в статтях 651, 652 ЦК України, але позивач не посилається на ці підстави, не довів їх та не надав суду.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, недоведеними та не підлягаючими задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу належить покласти на позивача.
Керуючись ст.ст. 525, 612, 837, 901 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 33-35, 43, 46, 49, 75, 82-85 ГПК України,
ВИРІШИВ:
В задоволенні позовних вимог про розірвання договору № 3744 на надання послуг від 23.07.04 р., укладеного між ВАТ „Куп’янський ливарний завод” та Приватним підприємством „Технопромсервіс”, відмовити повністю.
В задоволенні позовних вимог про стягнення збитків в сумі 8111,86 грн. відмовити повністю.
Суддя Ольшанченко В.І.
Повний текст рішення підписаний 21.02.08 р.