Справа № 2а-11811/11
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.07.2011 року. Суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області Ященко М.А., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Автозаводського району в м.Кременчуці Полтавської області про визнання протиправними дій відповідача та стягнення недотриманої суми щорічної допомоги на оздоровлення, -
В С Т А Н О В И В:
17 травня 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, посилаючись на неправомірність дій Управління праці та соціального захисту населення Автозаводського району в м.Кременчуці Полтавської області в частині нарахування та виплати йому одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2000-2011 роки, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат на час виплати, як то передбачено ст.48 Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року № 796-ХП. Просив зобов’язати призначити йому і сплатити на його користь з відповідача недоотриману суму одноразової допомоги за весь час, тобто з 2000 року по 2011 рік.
Відповідач надав заперечення проти позову в яких просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що статтею 62 вищевказаного Закону № 796-ХП від 28.02.1991 року роз’яснення порядку застосування закону проводиться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов’язковим для виконання місцевими органами виконавчої влади. Фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією цього закону, здійснюється за рахунок державного бюджету. Відповідно до ст. 117 Конституції країни Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, тому всі виплати, передбачені Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року № 796-ХП, в тому числі і виплати щорічної допомоги на оздоровлення, які базуються на розмірі мінімальної заробітної плати, виплачуються у розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період 2005 рік –26,70 гривень, за 2006 рік –100 гривень, за 2007 рік –100 гривень, за 2008 рік –100 гривень, за 2009 рік –100 гривень, за 2010 рік –100 гривень, за 2011 рік –100 гривень
Суд, дослідивши додані докази, вважає, що позовна заява ОСОБА_2 в частині вимог стягнення недоотриманої суми одноразової допомоги на оздоровлення за 2011 рік підлягає задоволенню.
Ухвалою суду частина позовних вимог ОСОБА_2 щодо стягнення недоотриманої суми одноразової допомоги на оздоровлення за 2000 - 2010 роки , як подана за межами встановленого шестимісячного строку звернення до суду , залишена без розгляду.
Згідно посвідчення НОМЕР_1 від 05.12.1997 року ОСОБА_2 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, і він має право на пільги та компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року.
Відповідно до ст. 48 ч.4 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року, позивач як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії , має право на щорічну допомогу (соціальну виплату ) на оздоровлення і цим Законом встановлений розмір такої допомоги ( п’ять мінімальних заробітних плат ). Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Як вбачається з довідки, виданої Управління праці та соціального захисту населення Автозаводського району в м.Кременчуці Полтавської області , позивачеві були сплачені суми компенсацій на оздоровлення в розмірі:
2005 рік – 26,70 грн. ( 24.02.2005 року )
2006 рік - 100 грн. ( 08.06.2006 року )
2007 рік - 100 грн. ( 02.02.2007 року )
2008 рік - 100 грн. ( 06.11.2008 року )
2009 рік - 100 грн. ( 20.03.2009 року )
2010 рік - 100 грн. ( 13.07.2010 року )
2011 рік - 100 грн. ( 26.04.2011 року )
Судом встановлено, що при виплаті щорічної допомоги на оздоровлення ОСОБА_2, як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, Управління керувалося постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою розмір допомоги встановлений в 100 гривень.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі , в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.
Зазначеною постановою Кабінету Міністрів України всупереч Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року, ( який встановив розмір щорічної допомоги як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплати ) установлені конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі й, зокрема, для учасників ліквідації аварії на ЧАЕС 2 категорії, – 100 гривень.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, при вирішенні даного спору підлягають застосуванню ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року та Закон України про встановлення розміру мінімальної заробітної плати , а не постанови Кабінету Міністрів.
Таким чином, дії відповідача –УПСЗН про відмову у виплаті щорічних сум на оздоровлення позивачу у розмірах допомоги, як величини , кратної відносно розміру мінімальної заробітної плати, а саме пяти мінімальних заробітних плат на час виплати, є неправомірними.
Згідно ст. 38 Бюджетного Кодексу України розмір мінімальної заробітної плати встановлюється в Законі про державний бюджет на відповідний рік.
Таким чином, аналізуючи усі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про неправомірність дій відповідача в частині не нарахування і не виплати позивачу грошової допомоги на оздоровлення за 2011 рік відповідно до вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та про необхідність стягнення на користь позивача за рахунок державного бюджету недоотриманої суми грошової допомоги на оздоровлення за 2011 рік, у зв’язку з чим, адміністративний позов ОСОБА_2 слід задовольнити частково.
Оскільки відповідач є державною бюджетною установою, то суд вважає можливим судові витрати по цій справі віднести на рахунок державного бюджету.
На підставі викладеного, ст. ст. 19, 22 Конституції України, ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року,
керуючись ст. ст. 17-20,122, 158-163 Кодексу Адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Автозаводського району в м.Кременчуці Полтавської області про визнання неправомірною відмову у виплаті грошової суми у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати на оздоровлення як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та про стягнення заборгованості недоотриманої компенсаційної виплати на оздоровлення за 2011 рік, задовольнити.
Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Автозаводського району в м.Кременчуці Полтавської області про відмову у виплаті ОСОБА_2, як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, щорічної допомоги на оздоровлення, як величини кратної (п’яти мінімальних заробітних плат) відносно до розміру мінімальної заробітної плати визначеної Законом на час здійснення виплати за 2011 рік.
Зобов»язати Управління праці та соціального захисту населення Автозаводського району в м.Кременчуці Полтавської області провести ОСОБА_2 перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік відповідно до норм ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постарждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням проведених виплат.
Відповідно до абзацу 9 ч.1 ст. 256 КАС України постанова підлягає негайному виконанню відповідачем.
Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Харківського Апеляційного Адміністративного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області протягом десяти днів з дня її проголошення., а особою, яка не брала участь у справі, з моменту отримання копії постанови.
Суддя: