ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" лютого 2008 р. Справа № 46/475-07
вх. № 12994/4-46
Суддя господарського суду Ільїн О.В.
при секретарі судового засідання Залеська Н.С.
за участю представників сторін:
позивача - Бондаренко Я.В., дов.№06-01/19 від 09.01.2008 р.; відповідача - Рудь С.О., дов. б/н від 04.01.2008 р.;
розглянувши справу за позовом ДП "Теплоелектроцентраль - 2 "Есхар", смт. Есхар
до ТОВ "Управління механізації "Аерошляхбуд", с. Вільхуватка 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ТОВ "Виробничо-будівельне підприємство "Металомонтаж", м. Харків та
Фрунзенський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, м. Харків
про визнання права власності та стягнення 18000,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до господарського суду із позовною заявою, в якійпросить суд визнати за ним право власності на кошти в сумі 18 000,00 грн., які були помилково перераховані позивачем на рахунок ТОВ "ВБП "Металомонтаж" та просить стягнути з відповідача ТОВ "Управління механізації "Аерошляхбуд" кошти у розмірі 18 000,00 грн., як отримані безпідставно.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечує в повному об"ємі, посилаючись на те, що даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, в зв"язку з чим просить припинити провадження по справі на підставі п. 1. ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, з підстав викладених у відзиві на позов.
Представники третіх осіб у призначене судове засідання не з"явилися, про причину неявки суд не повідомили, витребуваних документів до суду не надали.
У судовому засіданні 06.02.2008 р. було оголошено перерву до 12.02.2008 р.
Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав:
Як вбачається із матеріалів справи, позивач просить суд визнати право власності на кошти в сумі 18 000,00 грн., які були ним помилково перераховані на рахунок ТОВ «Виробничо-будівельне підприємство «Металомонтаж» та просить стягнути ці грошові кошти з ТОВ «Управління механізації «Аерошляхбуд», оскільки в подальшому зазначені кошти були стягнуті Фрунзенським ВДВС Харківського МУЮ з ТОВ «Виробничо-будівельне підприємство «Металомонтаж» на користь ТОВ «Управління механізації «Аерошляхбуд» в межах виконавчого провадження. Таким чином, позивач вважає, що спірні грошові кошти були набуті ТОВ «Управління механізації «Аерошляхбуд» без достатньої правової підстави і відповідно до приписів ст. 1212 Цивільного кодексу України повинні бути повернуті потерпілому, тобто позивачу.
Однак, посилання позивача є хибними та спростовуються наданими доказами, а саме надане позивачем платіжне доручення від 20.09.2007 р., лист начальнику філії АБ «Синтез», акт звіряння взаєморозрахунків між ТОВ «ВПБ «Металомонтаж» та ДП «ТЕЦ-2 «Есхар» підтверджують виключно факт отримання грошових коштів без достатньої правової підстави не відповідачем, а ТОВ «ВПБ «Металомонтаж» і відповідно саме ТОВ «ВПБ «Металомонтаж» є неналежним набувачем у правовідносинах, що виникли між ним та позивачем з приводу перерахування грошових коштів та має бути відповідачем за позовом.
В той же час надані позивачем докази не свідчать про відсутність достатньої правової підстави для отримання ТОВ «Управління механізації «Аерошляхбуд» грошових коштів від ТОВ «ВПБ «Металомонтаж». Більш того, наявність таких правових підстав підтверджується наступним:
На виконання наказу господарського суду Харківської області у справі № 45/270-06 від 07.11.2006 року Фрунзенським ВДВС Харківського МУЮ було відкрите виконавче провадження по стягненню з ТОВ «ВПБ «Металомонтаж» на користь ТОВ «Управління механізації «Аерошляхбуд» грошової суми у розмірі 28597,30 грн.
Згідно з ч. З ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться в кредитних установах, в порядку, передбаченому цим Законом.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Законом України «Про виконавче провадження», а також іншими законами, які діяли на момент звернення стягнення на спірні грошові кошти, не було передбачено компетенції державного виконавця відносно визначення належності боржникові коштів, які знаходять на його банківському рахунку. Таким чином, звернення державним виконавцем стягнення на кошти, які знаходилися на рахунку боржника - ТОВ «ВПБ «Металомонтаж» в установі банку, відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно з ч. 2 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Як вбачається із матеріалів справи, на момент стягнення грошової суми з банківського рахунку ТОВ «ВПБ «Металомонтаж» незаконність набуття останнім права власності на грошові кошти встановлена судом не була, а також з жодного з діючих законів не випливала. Таким чином, на момент стягнення грошової суми державним виконавчем з банківського рахунку ТОВ «ВПБ «Металомонтаж» останній вважався належним власником цих грошових коштів.
Крім того, позивач стверджуючи, що ТОВ «Управління механізації «Аерошляхбуд» набуло кошти від ТОВ «ВПБ «Металомонтаж» без достатньої правової підстави, не враховує той факт, що грошові кошти у сумі 18 000,00 грн. ТОВ «УМ «Аерошляхбуд» набуло відплатно, а саме у рахунок погашення зобов'язання ТОВ «ВПБ «Металомонтаж» щодо сплати цієї суми на користь відповідача, встановленого рішенням господарського суду, яке набрало законної сили.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Враховуючи відмову ТОВ «ВПБ «Металомонтаж» добровільно виконати зобов'язання відносно сплати на користь ТОВ «Управління механізації «Аерошляхбуд» грошової суми у розмірі 28 597,30 грн., стягнення проводилося у примусовому порядку визначеному Законом України «Про виконавче провадження». При цьому, після стягнення з ТОВ «ВПБ «Металомонтаж» грошових коштів під час виконавчого провадження, зобов'язання останнього по поверненню коштів вважаються виконаними, а тому повернення стягненої з ТОВ «ВПБ «Металомонтаж» грошової суми не відповідає змісту чинного законодавства, оскільки у разі повернення цієї суми ТОВ «Управління механізації «Аерошляхбуд» не матиме права на повторне стягнення цієї ж суми в межах виконавчого провадження, бо вона вже стягувалась, і у той же час належне йому за рішенням суду не отримає.
Судом встановлено, що грошові кошти, які є предметом спору, були отримані ТОВ «Управління механізації «Аерошляхбуд» не в результаті правочину, а в порядку встановленому Законом «Про виконавче провадження» для виконання судових рішень. При цьому ТОВ «Управління механізації «Аерошляхбуд» не вчиняло жодних протиправних дій. Таким чином, враховуючи те, що спірні грошові кошти були набуті ТОВ «Управління механізації «Аерошляхбуд» на відплатній основі, а про те, що державний виконавець не мав права їх стягувати з ТОВ «ВПБ «Металомонтаж» не знав і не міг знати, оскільки державний виконавець діяв у межах повноважень наданих йому Законом України «Про виконавче провадження», ТОВ «Управління механізації «Аерошляхбуд» є добросовісним набувачем у розумінні ст. 388 ЦК України. А згідно з приписами ст. 389 Цивільного кодексу України гроші не можуть бути витребувані від добросовісного набувача.
Таким чином, судом встановлено, що ТОВ «Управління механізації «Аерошляхбуд» є добросовісним набувачем грошових коштів, які є предметом спору.
Крім того, слід зазначити, що позивач у позовній заяві оспорює правомірність дій державного виконавця Фрунзенського ВДВС Харківського МУЮ, який на думку позивача звернув стягнення на майно боржника, яке йому не належить, чим порушив приписи п.5.1.4. «Інструкції про проведення виконавчих дій». На думку позивача, за шкоду завдану його інтересам діями державного виконавця, має нести цивільну відповідальність саме відповідач.
Однак, така позиція не відповідає вимогам ст. 1174 Цивільного кодексу України, згідно з якою шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Таким чином, спосіб захисту цивільного права обраний позивачем не відповідає вимогам чинного законодавства.
Крім того, предметом спору є публічно-правові відносини, пов'язані зі здійсненням державним органом - Фрунзенським ВДВС Харківського МУЮ владних повноважень, а саме звернення стягнення на майно під час виконавчого провадження.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України спори юридичних осіб з суб'єктом владних повноважень, до яких відносять органи ДВС, підсудні адміністративним судам.
Згідно з ч. 2 ст. 18 КАС України справи, у яких однією зі сторін є державний орган підсудні окружним адміністративним судам.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог треба відмовити.
Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на позивача.
Керуючись ст. ст. 328, 388, 389, 526, 1174, 1212 Цивільного кодексу України, Законому України "Про виконавче провадження", ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову відмовити.
Рішення підписано 18.02.2008 р.
Суддя Ільїн О.В.