Справа № 1-41/11/1217
ВИРОК
Ім’ям України
06.07.2011
Міловський районний суд Луганської області
У складі: головуючого –судді Оробцової Л.О.
при секретарі: Світличній О.В.
з участю прокурора: Носаль Т.О., Бутенка В.Б.
адвоката: -
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Мілове
кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Луганськ, громадянина України, з середньо- спеціальною освітою, приватного підприємця, не судимого, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.172 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Підсудний ОСОБА_1, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця НОМЕР_1 від 28.07.1999 року, зареєстрований, як суб’єкт підприємницької діяльності, здійснюючи діяльність пов’язану з реалізацією продуктів харчування та роздрібною торгівлею товарів промислової групи, грубо порушивши законодавство про працю скоїв злочин.
Злочин скоєно за наступних обставин:
З початку грудня 2010 року по 23.03.2011 року, приватний підприємець (далі ПП) ОСОБА_1, діючи умисно, з корисливих мотивів, грубо порушуючи законодавство про працю України незаконно використовував працю найманих працівників потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 як продавців продуктами харчування в його магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2», розташованому за адресою: АДРЕСА_2 без передбаченого законодавством України оформлення трудових стосунків з ним, не уклавши з ними трудових договорів та не зареєструвавши їх у державній службі зайнятості населення, виплачував потерпілим заробітну плату за виконану роботу «в конверті», а не у вставленій формі, без підписання відповідних документів про отримання заробітної плати.
Допитаний у судовому засіданні по суті пред’явленого йому обвинувачення підсудний ОСОБА_1 винним себе визнав повністю та пояснив, що він на у грудні 2010 року прийняв на роботу ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 продавцями, однак договорів з ними не укладав та не реєстрував їх у державній службі зайнятості населення, заробітну плату платив щомісячно у розмірі 900 гривень.
Суд, згідно ч.3ст.299 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів фактичних обставин справи, які підсудний визнав у повному обсязі, які ніким не оспорюються. Учасники судового розгляду проти цього не заперечували.
Суд встановив, що підсудний та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у достовірності та істинності їх позицій немає.
Кваліфікація дій підсудного ОСОБА_1 за ч.1 ст.172 КК України – грубе порушення законодавства про працю - правильна, оскільки така юридична оцінка дій підсудного фактично відповідає обставинам встановленим по справі.
Вирішуючи питання про міру покарання для підсудного суд, у відповідності до вимог ст.65 КК України враховує: характер та ступінь суспільної небезпеки дій підсудного –вчинення злочину невеликої тяжкості; особу підсудного –добру характеристику з місця проживання.
Обставинами, що пом’якшують покарання підсудного ОСОБА_1 суд вважає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_1 судом не встановлено.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що для виправлення та попередження вчиненню підсудним ОСОБА_1 нових злочинів, буде достатньо призначити йому покарання у вигляді штрафу.
Цивільний позов не заявлено.
Судові витрати по справі відсутні.
На підставі ст.ст.323,324 КПК України, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу розміром п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 залишити без змін - підписка про невиїзд з постійного місця проживання до набрання вироком законної сили.
Вирок може бути оскаржено протягом п’ятнадцяти діб з моменту його оголошення до апеляційного суду Луганської області шляхом направлення скарги через Міловський районний суд.
Головуючий: суддя (Л.О.Оробцова)