З А О Ч Н Е  Р І Ш Е Н Н Я

  І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

                 30.08.2011  року                                         м. Вінниця

Староміський  районний суд  м. Вінниці в складі:  

головуючого судді:  Чернюка І.В.,

при секретарі:         Бойко Ю.О.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання дійсним договору купівлі –продажу нерухомого майна, визнання права власності на нерухоме майно,

в с т а н о в и в :

                   Представник позивача за дорученням ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в інтересах  ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання дійсним договору купівлі –продажу нерухомого майна, визнання права власності на нерухоме майно. Позовні вимоги мотивував тим, що ОСОБА_2 в 1994 році купила цілий будинок, розташований в АДРЕСА_1. Даний будинок належав ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ( які є сестрою та братом). Всі процедури по оформленню будинку ОСОБА_2 здійснювала з ОСОБА_5, яка діяла на підставі довіреності від імені власників будинку та є їх родичкою. 16.07.1994р. позивачка заплатила ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 11000 доларів США за весь будинок, цей факт підтверджується розпискою, написаною ОСОБА_5. Враховуючи те, що на момент укладення договору купівлі-продажу будинку його співвласник перебував за межами України, тому офіційно оформити позивачка змогла лише 13/20 часток, які належали ОСОБА_4, що підтверджується договором купівлі - продажу від 27.01.1995р., посвідченого Другою Вінницькою державною нотаріальною конторою, зареєстровано в реєстрі під НОМЕР_1. Іншу частину будинку оформити позивачці не вдалось, оскільки співвласник будинку ОСОБА_3 перебував за межами України тому, під час передачі грошових коштів, позивачка домовилася з представником власників  будинку ОСОБА_5, що договір вони оформлять як тільки ОСОБА_3 повернеться на територію України. В березні 1995 року відповідач прибув в Україну, але від укладення договору купівлі-продажу ухиляється. Враховуючи вищевикладене просить визнати дійсним договір купівлі-продажу та визнати за ОСОБА_2 право власності на 7/20 часток житлового будинку, що розташований по АДРЕСА_1 які належать ОСОБА_3

            В судовому засіданні представник позивача позов підтримав за обставин викладених в ньому.

Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча про час, день та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, про що свідчить розписка. Про причини неявки суд не повідомив. Відповідно до ст.224 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

           Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Між сторонами виникли договірні правовідносини та правовідносини щодо вчинення правочинів, які регулюються цивільним законодавством України.

Стаття 219 ЦК визначає правові наслідки недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину. У разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одно стороннього правочину такий правочин є нікчемним. Суд може визнати такий правочин дійсним, якщо буде встановлено,що він відповідав справжній волі особи, яка його вчинила, а нотаріальному посвідченню правочину перешкоджала обставина, яка не залежала від її волі.

Стаття 220 ЦК України правові наслідки недодержання вимоги закону про нотарі альне посвідчення договору. У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвід чення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

          Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі - продажу від 27.01.1995р. посвідченого державним нотаріусом Другої Вінницької державної нотаріальної контори, ОСОБА_5, діючи від імені ОСОБА_4 продала, а ОСОБА_2 купила 13/20 часток житлового будинку, з відповідною часткою господарських будівель, що знаходиться в АДРЕСА_1.

          З технічного паспорта на індивідуальний житловий будинок АДРЕСА_1, вбачається що власниками вищезазначеного житлового будинку є ОСОБА_2, якій на праві спільної часткової власності належить 13/20 частини будинковолодіння та ОСОБА_3, якому на праві  спільної часткової власності належить 7/20 часток будинковолодіння (а.с. 26-29).

          Зі змісту  розписки від 16.07.1994р., вбачається, що ОСОБА_5, яка діяла від імені власників будинку, продала цілий житловий будинок АДРЕСА_1, за 11 000 доларів США,  що свідчить про наявність умов договору купівлі –продажу.

            За таких обставин, суд дійшов висновку, що договір купівлі –продажу нерухомого майна укладений між ОСОБА_3, який продав, а ОСОБА_2 з другої сторони, яка купила 7/20 часток житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1, слід визнати дійсним. За  ОСОБА_2 слід визнати право власності на 7/20 частин будинковолодіння АДРЕСА_1.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 202, 203, 205, 206, 207, 208, 209, 210, 219, 220, 626, 628, 629, 638, 639 ЦК України, ст.ст. 5, 8, 10, 11, 57, 60, 209, 212, 214, 215, 218, 224, 225, 226 ЦПК України, суд, -         

в и р і ш и в :

            Позов задовольнити.          

        Визнати договір купівлі –продажу нерухомого майна укладений між ОСОБА_2 з однієї сторони та ОСОБА_3 з другої сторони дійсним.

           Визнати за ОСОБА_2 (код ІДИН-НОМЕР_2) право власності на 7/20 часток житлового будинку АДРЕСА_1, що складається з кімнати №4 площею 17,8 кв.м., кімнати №5 площею 16,1 кв.м., прихожої №7 площею 11,6 кв.м., тамбура №8 площею 1,0 кв.м., коридору №9 площею 3.2 кв.м., туалету №10 площею 2,6 кв.м.

          Відповідач має право подати заяву про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду до Староміського суду м. Вінниці.

 Позивач має право оскаржити рішення суду в загальному порядку.                    

         Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Вінницької області через Староміський районний суд м. Вінниці.

Повний текст рішення суду виготовлено 02.09.2011 року.      

Суддя: