Справа №2-726/11

Категорія  33

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.08.2011 року                                                                                                       м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира в складі :

головуючого –судді   Коломієць О.С.

секретарів с/з Расеньчука В.С., Лисенко Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, Товариства з обмеженою відповідальністю «Транском-Сервіс», третя особа ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП та за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, Товариства з обмеженою відповідальністю «Транском-Сервіс»про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП,

в с т а н о в и в:

     Позивачі та третя особа у справі звернулися до суду з вищезгаданими позовами, в якому зазначили, що 07.05.2010 року о 07 год. 20 хв. на регульованому перехресті вул. Київська-Мануїльского у м. Житомирі з вини відповідача ОСОБА_6, який під час виконання своїх трудових обов’язків з Товариством з обмеженою відповідальністю «Транском-Сервіс»(надалі ТОВ «Транском-Сервіс»), керував автобусом YOUYI д.н. НОМЕР_1, що належить відповідачу ОСОБА_7, сталася дорожньо-транспортна пригода. Внаслідок цієї пригоди автомобіль DAEWOO NEXIA д.н. НОМЕР_2, який був керований водієм ОСОБА_3 та належить позивачу на праві приватної власності, автомобіль Uno»д.н. НОМЕР_4, під керуванням водія ОСОБА_9 та належить ОСОБА_8 на праві власності, автомобіль ВАЗ-21063 д.н. НОМЕР_3, який був керований водієм ОСОБА_10 та належить на праві власності ОСОБА_4 отримали механічні ушкодження, а пасажирка автомобіля ВАЗ-21063 д.н. НОМЕР_3 ОСОБА_5 та пасажирка автомобіля Uno»д.н. НОМЕР_4 ОСОБА_8 тілесні ушкодження. У зв’язку з цим просили стягнути з відповідачів в солідарному порядку на  користь позивача ОСОБА_3 матеріальну шкоду, пов'язану з пошкодженням автомобіля  в сумі 24 131 грн., на відшкодування моральної шкоди суму 50 000 грн., а також судові витрати, на користь позивача ОСОБА_4 матеріальну шкоду, у зв'язку з пошкодженням автомобіля в сумі 15 765 грн. та моральну шкоду в сумі 50 000 грн., на користь ОСОБА_5 моральну шкоду, у зв'язку з ушкодженням здоров'я в сумі 50 000 грн. та на користь третьої особи ОСОБА_8 матеріальну шкоду, пов'язану з пошкодженням автомобіля в сумі 18 482, 63 грн., моральну шкоду в сумі 50 000 грн. та судові витрати.

        Під час розгляду справи представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав з підстав зазначених в позовній заяві. При відшкодуванні шкоди та визначенні розміру позовних вимог керувався актом виконаних робіт від 16.07.2010 року, згідно якого вартість відновленого ремонту пошкодженого автомобіля в результаті ДТП складає 24 131 грн. та судові витрати. На обґрунтування доводів відшкодування моральної шкоди в сумі 50 000 грн., зазначив, що моральна шкода полягає в перенесенні душевних страждань, хвилювань та стресу, тривалий час позивач не мав можливості використовувати транспорт, як засіб пересування, що призвело до порушення звичного для нього порядку організації життя та вимагало додаткових зусиль для його відновлення.

        Представник позивача ОСОБА_4 позовні вимоги свого довірителя підтримав з тих же підстав. При відшкодуванні шкоди та визначенні розміру позовних вимог керувався висновком експертного автотоварознавчого дослідження № 15326/А від 25.06.2010 року, згідно якого вартість відновленого ремонту пошкодженого автомобіля в результаті ДТП складає 15 765 грн. На обґрунтування доводів відшкодування моральної шкоди в сумі 50 000 грн., зазначив, що моральна шкода полягає в перенесенні душевних страждань, хвилювань та стресу, тривалий час його довіритель не мав можливості використовувати транспорт, як засіб пересування, відсутність коштів для його ремонту, що призвело до порушення звичного для нього порядку організації життя та вимагало додаткових зусиль для його відновлення.

        В судовому засідання позивач ОСОБА_5 та її представник позовні вимоги підтримали, просили стягнути на відшкодування моральної шкоди 50 000 грн., позаяк позивачу заподіяні фізичні та моральні страждання, погіршився стан здоров’я, змінився звичайний ритм життя.

        Представник третьої особи ОСОБА_8 позовні вимоги своєї довірительки підтримала з підстав зазначених в позові. Просила стягнути на відшкодування матеріальної шкоди 18 482 грн. 63 коп., відповідно до звіту про оцінку автомобіля від 20.05.2010 року та на відшкодування моральної шкоди 50 000 грн., позаяк позивачу заподіяні фізичні та моральні страждання, погіршився стан здоров’я, витрачала час на проходження лікування, неможливість тривалий час використовувати транспорт, як засіб пересування, що призвело до порушення звичного для неї порядку організації життя та вимагало додаткових зусиль для його відновлення.

        Представник відповідача ОСОБА_6 просив в позові відмовити за безпідставністю, оскільки його довіритель під час скоєння ДТП керував транспортним засобом, який належав ОСОБА_7, перебуваючи у трудових відносинах з ТОВ «Транском-Сервіс», а тому не є належним володільцем джерела підвищеної небезпеки і не відповідає за шкоду заподіяну позивачам та третій особі.  

        Представник відповідача ОСОБА_7 під час попереднього судового засіданні просив в позові до його довірительки відмовити, оскільки належним володільцем автобуса YOUYI д.н. НОМЕР_1  на час ДТП був відповідач ТОВ «Транском-Сервіс», який знаходився у його володінні на підставі договору оренди. В судове засідання не з'явився, з невідомих суду причин. Про місце і час розгляду справи був повідомлений належним чином. Справа слухалась у його відсутності, відповідно до ст. 169 ЦПК України.  

        Представник відповідача  ТОВ «Транском-Сервіс» в судове засідання не з'явився, з невідомих суду причин. Про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Надіслав до суду письмові заперечення, в яких позовні вимоги не визнав. Зазначив, що товариство не є належним відповідачем у справі, оскільки на час ДТП відповідач ОСОБА_6 не перебував з підприємством в трудових відносин і самовільно, без дозволу керівництва, завівши в оману механіка ОСОБА_11, вивів автобус на маршрут. Крім того, ніякого договору оренди вищевказаного автомобіля з його власником підприємство не укладало. Справа слухалась у відсутності представника відповідача,  відповідно до ст. 169 ЦПК України.  

        Заслухавши пояснення сторін, оглянувши матеріали адміністративної справи № 3-2603/2010, дослідивши докази в їх сукупності, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, з урахуванням меж заявлених позовних вимог, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

      Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються ст. ст.  1167, 1172, 1187, 1188, 1192  ЦК України, чинними на день їх  виникнення.

      Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов’язковому з’ясуванню при вирішенні даного спору про відшкодування  матеріальної шкоди підлягає з’ясуванню: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього  в її заподіянні.

Згідно до вимог ст.ст. 1187, 1188 ЦК України шкода, яка завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, та відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. Відповідно до вимог п.п. 3, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року  «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»із змінами та доповненнями, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, а шкода, заподіяна одному з володільців з вини іншого –відшкодовується винним.

В судовому засіданні було встановлено, що 07.05.2010 року о 07 год. 20 хв. на регульованому перехресті вул. Київська-Мануїльского у м. Житомирі з вини відповідача ОСОБА_6, який під час виконання своїх трудових обов’язків, керував автобусом YOUYI д.н. НОМЕР_1, що належить відповідачу ОСОБА_7 на праві власності і знаходився у володінні ТОВ «Транском-Сервіс», сталася дорожньо-транспортна пригода. Внаслідок цієї пригоди автомобіль DAEWOO NEXIA д.н. НОМЕР_2, який був керований водієм ОСОБА_3 та належить позивачу на праві приватної власності, автомобіль Uno»д.н. НОМЕР_4, під керуванням водія ОСОБА_9 та належить ОСОБА_8 на праві власності, автомобіль ВАЗ-21063 д.н. НОМЕР_3, який був керований водієм ОСОБА_10 та належить на праві власності ОСОБА_4 отримали механічні ушкодження, а пасажирка автомобіля ВАЗ-21063 д.н. НОМЕР_3 ОСОБА_5 та пасажирка автомобіля Uno»д.н. НОМЕР_4 ОСОБА_8 тілесні ушкодження.  Відповідно до акту судово-медичного дослідження № 1603 від 12.05.2010 року позивач ОСОБА_5 отримала легкі тілесні ушкодження без короткочасного розладу здоров'я у вигляді синця на лівій нозі, а третя особа ОСОБА_8, відповідно до акту судово-медичного дослідження № 1631 від 12.05.2010 року, отримала легкі тілесні ушкодження без короткочасного розладу здоров'я у вигляді синців та садна на обличчі, правій сідниці, обох нижніх кінцівках (а.с.43,44).

Дана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини  відповідача -  ОСОБА_6, в результаті порушення ним п. 8.7.3 (е) Правил дорожнього руху України, оскільки останній виїхав на перехрестя на заборонений «Червоний»сигнал світлофора. Наведене стверджується постановою Корольовського райсуду м. Житомира від 14.06.2010 р., яка залишена без змін постановою Апеляційного суду Житомирської області від 30.07.2010 року, про визнання ОСОБА_6 винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП  та постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 16.05.2010 року за фактом ДТП, внаслідок якої позивач ОСОБА_5 та третя особа ОСОБА_8 отримали легкі тілесні ушкодження без короткочасного розладу здоров'я, за відсутністю в діях відповідача злочину передбаченого ст. 286 КК України (а.с.18-20,57).  

        Відповідно до ст. 61 ч.3 ЦПК України, обставини, визнані судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Крім того, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце дії та чи вчинені вони цією особою (ст. 61.ч.4 ЦПК України).

       Таким чином, судом встановлена протиправність дій та вина ОСОБА_6 в скоєнні даної ДТП, а також причинний зв’язок між наявною шкодою і протиправним діянням заподіювача.

      Суд вважає, що шкода заподіяна відповідачем  ТОВ «Транском-Сервіс», оскільки він є належним володільцем джерела підвищеної небезпеки та повинен її відшкодувати, позаяк шкода заподіяна його працівником при виконанні ним своїх трудових обов’язків, що передбачено ст. 1172 ЦК України. Наведене стверджується заявою ОСОБА_6 про прийняття на роботу від 26.04.2010 року, наказом № 47-к від 29.04.2010 року про прийняття ОСОБА_6 на посаду водія з 29.04.2010 року, тимчасовим реєстраційним талоном на право керуванням автобусом YOUYI д.н. НОМЕР_1, виданого на ім'я ТОВ «Транском-Сервіс», ліцензійною карткою та дозволом на перевезення пасажирів, видані на ім'я перевізника (ліцензіата) ТОВ «Транском-Сервіс»на автобус YOUYI д.н. НОМЕР_1, шляховим листом виданим 07.05.2010 року ТОВ «Транском-Сервіс» на ім'я водія  ОСОБА_6, з відмітками про проходження ним передрейсового медичного огляду та технічного огляду автомобіля. Суд критично оцінює заперечення представника відповідача та надані докази щодо відсутності трудових відносин між ТОВ «Транском-Сервіс»та ОСОБА_6 на час ДТП виходячи з наступного. Належних та допустимих доказів, які б свідчили про незаконне, самовільне заволодіння ОСОБА_6 автомобілем  07.05.2010 року (постанова про порушення кримінальної справи, звернення до правоохоронних органів) суду представлено не було. Посилання представника відповідача на вихід відповідача на роботу у вихідний день, відсутність представника адміністрації в салоні автобуса на маршруті у день ДТП, який був закріплений за ним на час випробувального терміну, не отримання для роботи на пасажирському маршруті квитків для проїзду пасажирів 07.05.2010 року, як і відсутність належно оформленого договору оренди транспортного засобу - автобуса YOUYI д.н. НОМЕР_1 між власним ОСОБА_7 та ТОВ, суд до уваги не приймає і розцінює як неналежну організацію в роботі самого підприємства, і намагання уникнути відповідальності за шкоду, яка заподіяна його працівником під час виконання ним своїх трудових обов’язків.

       Визначаючи розмір матеріальної шкоди, судом враховуються обсяги механічних пошкоджень та акт виконаних робіт від 16.07.2010 року, висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 15326/А від 25.06.2010 року, звіт про оцінку автомобіля від 20.05.2010 року, які суд визнає обґрунтованими, такими що не суперечать іншим матеріалам справи, не викликають сумніву в їх правильності та вважає належними, допустимими, достовірними доказами. Згідно акту виконаних робіт від 16.07.2010 року, вартість відновленого ремонту пошкодженого автомобіля DAEWOO NEXIA д.н. НОМЕР_2 становить 24 131 грн. (а.с.16,17), відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 15326/А від 25.06.2010 року матеріальний збиток  заподіяний власнику автомобіля ВАЗ-21063 д.н. НОМЕР_3 становить 12 462 грн. 62 коп. (а.с.11-15), згідно звіту про оцінку автомобіля від 20.05.2010 року матеріальний збиток  заподіяний власнику автомобіля Uno»д.н. НОМЕР_4 складає 18 482 грн. 63 коп. (а.с.130-138), оскільки розмір збитків, що підлягає відшкодуванню, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі у відповідності до вимог ст. 1192 ЦК України.  

       На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що в результаті ДТП відповідачем ТОВ «Транском-Сервіс»позивачу ОСОБА_3 була заподіяна матеріальна шкода на суму 24 131 грн., позивачу ОСОБА_4 матеріальна шкода на суму 12 462 грн. 62 коп., третій особі ОСОБА_8 матеріальна шкода на суму 18 482 грн. 63 коп., яка відповідно до ст.ст. 1172, 1188, 1192  ЦК України підлягає відшкодуванню з відповідача на користь позивачів.

       Відповідно до роз'яснень, викладених в п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року (зі змінами) “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», постановляючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду. Враховуючи, що суд відшкодовує ринкову вартість пошкоджених автомобілів ВАЗ-21063 д.н. НОМЕР_3 та Uno»д.н. НОМЕР_4, оскільки вартість відновлюваного ремонту автомобілів, згідно з висновком експертного автотоварознавчого дослідження № 15326/А від 25.06.2010 року та звіту про оцінку автомобіля від 20.05.2010 року,  перевищує їх ринкову вартість, а тому, суд задовольняє вимоги позивача ОСОБА_4 частково, та зобов’язує ОСОБА_4 та ОСОБА_8 повернути  ТОВ «Транском-Сервіс»пошкоджені автомобілі ВАЗ-21063 д.н. НОМЕР_3 та Uno»д.н. НОМЕР_4 після відшкодування останнім заподіяної шкоди.

        Вирішуючи питання про наявність підстав для відшкодування позивачам ОСОБА_3, ОСОБА_4 та третій особі ОСОБА_8 моральної шкоди, судом враховуються періоди моральних страждань та хвилювань, які вивели позивачів та третю особу із рівноваги, пов’язані з пошкодженням автомобілів, які належать їм на праві власності та неможливістю до цього часу їх використовувати, як засіб пересування. Обмірковуючи підстави відшкодування моральної шкоди позивачу ОСОБА_5 та третій особі ОСОБА_8 суд приймає до уваги спричинені моральні переживання та хвилювання, пов’язані з отриманням фізичного болю через заподіяні легкі тілесні ушкодження без короткочасного розладу здоров'я. Ці обставини призвели до порушення звичного для них порядку організації життя та вимагали додаткових зусиль для його відновлення.

  З урахуванням характеру, обсягу та глибини заподіяних позивачам та третій особі моральних страждань, їх негативних наслідків, враховуючи вимоги розумності та справедливості, суд вважає за можливе задовольнити позов частково, оскільки  позивачі та третя особа розмір заявлених позовних вимог в цій частині достатньою мірою не підтвердили та визначає розмір моральної шкоди ОСОБА_3 в сумі 3 000 грн., ОСОБА_4 в розмірі 3 000 грн., ОСОБА_5 в розмірі 2 000 грн. та ОСОБА_8 в розмірі 5 000 грн., які підлягають відшкодуванню з відповідача ТОВ «Транском-Сервіс»у відповідності зі ст. 1167 ЦК України.

      В решті позовних вимог позивачам та третій особі відмовити за безпідставністю.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України, суд стягує з відповідача ТОВ «Транском-Сервіс»на користь ОСОБА_3 понесені та документально підтверджені витрати за сплачений судовий збір в розмірі 249 грн. 81 коп. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.; на користь ОСОБА_4 - судовий збір в розмірі 8 грн. 50 коп., на користь ОСОБА_5 - судовий збір в розмірі 8 грн. 50 коп., на користь ОСОБА_8 - судовий збір в розмірі 184 грн. 29 коп. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., а також стягує на користь держави судовий збір в розмірі 132 грн. 72 коп.

  Суд, з урахуванням вимог ст. 83 ЦПК України, повертає ОСОБА_3 внесений при подачі позову до суду судовий збір в більшому розмірі, ніж це встановлено законом в сумі 150 грн. 19 коп., відповідно до квитанції № 016100731 від  15.07.2010 року.

         Керуючись ст.ст. 1167, 1172, 1187, 1188, 1192 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року (зі змінами) “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року (зі змінами) “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», ст.ст. 10, 11, 60, 61, 83, 88, 169, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

В    И    Р    І    Ш    И    В  :

Позов ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, Товариства з обмеженою відповідальністю  «Транском-Сервіс», третя особа ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП   задовольнити частково.

Позов ОСОБА_8 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, Товариства з обмеженою відповідальністю «Транском-Сервіс»про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транском-Сервіс»на користь   ОСОБА_3 заподіяну внаслідок ДТП матеріальну шкоду в розмірі 24 131 грн., моральну шкоду в розмірі 3 000 грн., судовий збір в розмірі 249 грн. 81 коп. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транском-Сервіс»на користь     ОСОБА_4 заподіяну внаслідок ДТП матеріальну шкоду в розмірі 12426 грн. 62 коп., моральну шкоду в розмірі 3 000 грн. та судовий збір в розмірі 8 грн. 50 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транском-Сервіс»на користь       ОСОБА_5 заподіяну внаслідок ДТП моральну шкоду в розмірі 2 000 грн. та судовий збір в розмірі 8 грн. 50 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транском-Сервіс»на користь       ОСОБА_8 заподіяну внаслідок ДТП матеріальну шкоду в розмірі   18428 грн. 63 коп., моральну шкоду в сумі 5 000 грн., судовий збір в розмірі 184 грн. 29 коп. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транском-Сервіс»на користь держави судовий збір в розмірі 132 грн. 72 коп.    

Зобов'язати  ОСОБА_4 повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Транском-Сервіс» пошкоджений автомобіль ВАЗ-21063 д.н. НОМЕР_3 після відшкодування останнім заподіяної шкоди.

Зобов'язати ОСОБА_8 повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Транском-Сервіс» пошкоджений автомобіль Uno»д.н. НОМЕР_4 після відшкодування останнім заподіяної шкоди.

Повернути ОСОБА_3 внесений при подачі позову до суду судовий збір в більшому розмірі, ніж це встановлено законом в сумі 150 грн. 19 коп., відповідно до квитанції № 016100731 від  15.07.2010 року.

     В решті позовних вимог позивачам ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та третій особі ОСОБА_8 відмовити за безпідставністю.

         Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

        Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.   

        Суддя :