1із2

Справа № 2-а-534/11

Код суду –0507

П О С Т А Н О В А

Іменем України

   24.06.2011                                                                                                                             м.Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області в особі судді Іваницького Р.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Рівненської роти ДПС для ОДДЗ Ільченко Руслана Миколайовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-

                                                  В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до інспектора ДПС Рівненської роти ДПС для ОДДЗ Ільченко Руслана Миколайовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення. Свої позовні вимоги мотивує тим, що згідно постанови серії ВК1 № 002563 від 11.12.2010 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. за те, що він 11.12.2010 року о 17 годині 20 хвилин, керуючи автомобілем «ДАФ»державний номер НОМЕР_1 на 320 км /а/д Київ-Чоп в с. Б. Криниця, рухався зі швидкістю 83 км/год., чим перевищив встановлену швидкість руху більш як на 20 км/год. Вважає вказану постанову незаконною та такою що підлягає скасуванню, виходячи з наступного. 11 грудня 2010 року о 17 годині 20 хвилин він, керуючи автомобілем «ДАФ»державний номер НОМЕР_1 на 320 км /а/д Київ-Чоп в с. Б. Криниця рухався у потоці транспорту зі швидкістю 65 км/год. і був зупинений інспектором ДПС. На його прохання назвати причину зупинки інспектор відповів, що ним перевищено швидкісний режим і показав зафіксовану на вимірювальному приладі швидкість 83 км/год. Після того, як він не погодився з тим, що ця швидкість належить його авто та відмовився пройти до патрульної машини, інспектор пішов складати адміністративний протокол за перевищення швидкості. Копію протоколу та постанови йому вручено не було, про існування постанови дізнався у відділі ДВС Іршавського РУЮ. Крім того, йому не було роз’яснено його права та обов’язки, передбачені ст. 268 КУпАП та зміст ст. 63 Конституції України. Вважає, що він діяв у межах п.п. 1.1 ПДР України і у його діях відсутній склад адмінправопорушення, передбачений ст. 122 ч.1 КУпАП.

В судове засідання по даній справі позивач ОСОБА_1 не з’явився, але подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності та вказує в заяві, що позовні вимоги підтримує.

          Відповідач в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неприбуття суд не повідомив.  

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь в розгляді справи, суд розглядає справу в порядку письмового провадження, що відповідає вимогам ч.6 ст. 128 КАС України.

          Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відносно позивача винесено постанову серії ВК1 № 002563 від 11.12.2011 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. та згідно якої ОСОБА_1 ставиться в вину те, що він 11.12.2010 року о 17 годині 20 хвилин, керуючи автомобілем «ДАФ»державний номер НОМЕР_1 на 320 км /а/д Київ-Чоп в с. Б. Криниця, рухався зі швидкістю 83 км/год., чим перевищив встановлену швидкість руху більш як на 20 км/год.  

2із2

Позивач заперечує вчинення ним адміністративного правопорушення, вказаного в постанові, та зазначає, що він діяв у межах п.п. 1.1 ПДР і у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 122 ч.1 КУпАП.

           Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

          Відповідачем не подано ніяких доказів правомірності свого рішення та заперечень проти адміністративного позову, яких-небудь доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення не наведено.

          На підставі вищенаведеного  вважаю, що в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 вчинено адміністративне правопорушення, оскаржувана постанова винесена посадовою особою з грубим порушенням чинного законодавства, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

          Керуючись статтями 160-163 КАС України, ст. 293 КУпАП України, суддя,–

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову інспектора ДПС Рівненської роти ДПС для ОДДЗ Ільченко Руслана Миколайовича серії ВК1 № 002563 від 11.12.2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 122 ч.1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. –скасувати, а провадження у адміністративній справі закрити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                                          Р.  С.  Іваницький