Лисянський районний суд Черкаської області

Справа  № 2а-4872/11

Категорія 100

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

03 серпня 2011 року   Суддя Лисянського районного суду Черкаської області Бесараб Н.В., розглянувши в порядку скороченого провадження в приміщенні Лисянського районного суду Черкаської області справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області про визнання неправомірною відмови щодо виплати доплати до пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,

        ВСТАНОВИЛА:

До суду з адміністративним позовом звернулася ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області та просить визнати відмову Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі щодо перерахунку та виплати їй доплати до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати та 15% мінімальної пенсії за віком неправомірною. В позовній заяві позивач вказала, що є потерпілою внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 4-ї категорії. На підставі поданих нею документів відповідач по справі призначив їй пенсію за віком, а також доплату за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, проте розмір цієї доплати і додаткової пенсії є меншим, ніж передбачено чинним законодавством.  Вважає, що відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на отримання доплати до пенсії як непрацюючий пенсіонер в розмірі однієї мінімальної заробітної плати. Вказує також, що не відповідає вимогам ч. 3 ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» нарахування і виплата додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, оскільки особам, віднесеним до категорії 4, така додаткова пенсія призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком. Обов’язок проведення перерахунку покладено на органи пенсійного забезпечення незалежно від заяви пенсіонера про проведення такого перерахунку. Вказана доплата до пенсії повинна також постійно коригуватися у відповідності до збільшення мінімальної зарбітної плати та розміру мінімальної пенсії за віком. Відповідач не виплачує їй належні суми повністю, що змусило звернутися до суду.

У справі постановлено ухвалу про відкриття скороченого провадження.

Суддя, вивчивши письмові докази по справі, вважає позов таким, що підлягає до часткового задоволення, виходячи із наступного.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи 4-ої категорії. Територія, на якій проживає позивач, відповідно до “Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи” затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України  № 106 від 23 липня 1991 року з наступними змінами та доповненнями – відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю, що стверджується посвідченням потерпілої внаслідок аварії на ЧАЕС, довідкою з місця проживання.

Відповідно до абзацу 4 частини 1 статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції Закону N 230/96-ВР від 06.06.96, непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, провадиться доплата в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.   

Відповідно до ст.51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 4 призначається додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком.  

Позивач є непрацюючим пенсіонером, проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю та є потерпілою від наслідків аварії на ЧАЕС 4 категорії, а тому має право на отримання доплати до пенсії, як проживаючий на території радіоактивного забруднення в розмірі однієї мінімальної заробітної плати та право на додаткову пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком.  

У відповідності до ст. 71 Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” дія положень цього закону не може призупинятись іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.   

Згідно ст. 92 п. 6 ч. 1 Конституції України, виключно законами України визначаються основи соціального захисту.   

Отже, Закон України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” має вищу юридичну силу,  ніж Постанова Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.96 р. «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а тому суд вважає, що підлягають застосуванню норми ст.ст. 39,51 Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, які передбачають щомісячну доплату в розмірі мінімальної заробітної плати та 15% мінімальної пенсії за віком.   

Крім того, слід зазначити, що встановлений ще в 1996 році Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.96 р. «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” розмір доплат і компенсацій протягом тривалих років не змінювався, не зважаючи на постійне підвищення мінімальної зарплати і не відповідає розміру встановленим іншими законами. Також Закони України «Про розмір мінімальної заробітної плати” не містили обмежень до застосування ст. 39 Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.     

Окремі положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), а саме положення статті 67 розділу І, пунктів 2 - 4, 6 - 8, 10 - 18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20 - 22, 24 - 34, підпунктів 1 - 6, 8 - 12 пункту 35, пунктів 36 - 100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України".    

Відповідно до цього внесення змін до ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вказаним рішенням Конституційного Суду України визнано неконституційними.   

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішені даного спору підлягає застосуванню ст. 39 Закону України  „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати, та ч.3 ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" – з урахуванням розміру мінімальної пенсії за віком.   

Згідно постанови від 11 листопада 2008 року колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, положення ч. 3 ст. 28 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого ч. 1 цієї статті.

Частиною 3 ст.22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

           Суд також враховує, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, а тому вважає, що бездіяльність відповідача щодо нарахування щомісячної доплати до пенсії у розмірах, визначених Законом України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” не може бути визнана такою, що вчинена на підставі, у межах повноважень, неупереджено та добросовісно.

          З огляду на викладене, дії управління Пенсійного Фонду України в Лисянському районі Черкаської області щодо невиплати позивачу доплат до пенсії, передбачених ст.ст. 39,51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд вважає неправомірними.   

           Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, виходжу з наступного.

           Позивач просить зобов”язати відповідача здійснити перерахунок пенсії і виплатити кошти відповідно до статтей 39 та 51 Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 20.01.2011 року по день ухвалення судового рішення. Проте, така вимога не ґрунтується на законі, оскільки 19.06.2011 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» №3491-VI, відповідно до якого у 2011 році норми і положення статей  39, 51 Закону  України "Про статус і соціальний захист громадян, які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи"  застосовуються  у порядку  та  розмірах,  встановлених  Кабінетом  Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету  Пенсійного  фонду України на 2011 рік. Тому підлягає перерахунку та виплаті пенсія позивача тільки до дати набрання чинності цим Законом, тобто до 19.06.2011 року.

Від сплати судових витрат сторони звільнені.   

          На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 21, 22, 24, 46, 55, 75, 92 Конституції України, ст.ст. 1, 13, 39, 67, 71 Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” №796-ХІІ, п.7 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» №3491-VI, ст.ст.  6-11, 86, 159-163,183-2 КАС України, суд -   

ПОСТАНОВИЛА:

          Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області про визнання неправомірною відмови щодо виплати доплати до пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» задоволити частково.

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку, виплати  додаткової пенсії у відповідності зі ст.39,51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції Закону України від 06.06.1996 р. №230-96/ВР.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 і виплату доплати до пенсії в розмірі мінімальної заробітної плати, з урахуванням її змін, та щомісячної додаткової пенсії в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, розмір якої встановлено ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з врахуванням її змін, відповідно до ст.ст.39,51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції Закону України від 06.06.1996 р. №230-96/ВР, починаючи з 20.01.2011 року по 18.06.2011 року з врахуванням раніше отриманих виплат.

          Постанова підлягає негайному виконанню.   

          Копію постанови направити сторонам для відома.   

          Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Лисянський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.       

Суддя           Н. В. Бесараб