ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 13/239 | 20.02.08 |
За позовом Закритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний завод»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Топенергоімпекс»
про стягнення 738 816,65 грн.
Суддя М.Є. Літвінова
Представники:
Від позивача: Гурін М.В. –предст. за довір. №0109/158 від 11.10.07р.
Від відповідача: Гришина Н.В. –предст. за довір. №б/н від 03.08.07р.
Рішення прийняте 20.02.2008р., на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в зв‘язку з оголошеною в судовому засіданні перервою з 24.01.2008р. по 14.02.2008р. з 14.02.2008р. по 20.02.2008р.
В судовому засіданні 20.02.2008р., за згодою представників сторін, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Обставини справи:
Закрите акціонерне товариство «Макіївський металургійний завод»звернулось до Господарського суду міста Києва з вимогами про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Тепенергоімпекс” 738 816,65 грн. заборгованості за договором №01-08М-ХВО/1388/06 від 01.08.2006 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2007 року (суддя Євдокимов О.В.) порушено провадження у справі №13/239. Розгляд справи призначений на 24.07.2007р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2007 року №13/239 розгляд справи відкладений до 10.10.2007 року.
Розпорядженням голови суду від 26.10.207 року №17, у зв”язку з перебуванням судді Євдокимова О.В. на лікарняному, справу №13/239 передано на розгляд судді Літвіновій М.Є.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2007 року справу №13/239 (суддя Літвінова М.Є.) прийнято до провадження та розгляд справи призначений на 29.11.2007 року.
В судовому засіданні 29.11.2007 року, на підставі ст.77 ГПК України, оголошувалась перерву до 25.12.2007 року.
13.12.2007 року через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшли письмові заперечення на пояснення представника позивача.
25.12.2007 року через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшли доповнення до заперечень на відзив відповідача з додатками.
В судовому засіданні 25.12.2007 року представниками сторін подане суду клопотання про продовження строку вирішення спору, на підставі ст.69 ГПК України.
Дане клопотання судом задоволено.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.12.2007р., на підставі ст.ст. 69, 77 ГПК України, строк вирішення спору продовжений та розгляд справи відкладений на 24.01.2008р.
До початку судового засідання, через канцелярію суду, від позивача надійшли додаткові докази по справі, а також від відповідача надійшли письмові доповнення до заперечень.
Судом було оголошено про закінчення розгляду справи по суті та оголошено перерву до 14.02.2007р. для прийняття рішення у справі та виготовлення його повного тексту.
В зв’язку з перебуванням судді М.Є. Літвінової на курсах підвищення кваліфікації суддів, в Академії суддів України, судове засідання призначене на 14.02.2008р. перенесено на 20.02.2008р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
01 серпня 2006 року між Закритим акціонерним товариством «Макіївський металургійний завод»(надалі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Топенергоімпекс»(надалі відповідач) було укладено Договір підряду №01-08М-ХВО/1388/06 (надалі Договір).
Відповідно до умов Договору (п. 1.1.) замовник доручає, а головний підрядник зобов’язується на свій ризик виконати в порядку і на умовах даного Договору роботи з капітального ремонту ХВО ЦЕВС.
Строк виконання всіх робіт по даному Договору, їх окремих етапів та об’єктів, визначаються графіком виконання робіт, який є невід’ємною частиною Договору (п. 2.1. Договору).
18 січня 2007 року між сторонами було укладено Додаткову угоду №1, в якій було затверджено, що роботи виконувати по скорегованому графіку (Додаток №4 від 18.01.2007р.).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідачем було порушено строки виконання робіт, відповідно до Додатку №4 до Договору.
За твердженням позивача, відповідач недовиконав робіт за Договором, в лютому 2007р. –на суму 1 578 391,37 грн., в березні на суму 1 785 865, 81 грн.
Відповідно до п. 10.3.3. Договору, в редакції, що була встановлена в протоколі розбіжностей «якщо порушення строків виконання робіт відбулось з вини Головного підрядчика, головний підрядчик сплачує замовнику штраф в розмірі 19% від суми неосвоєних грошових коштів та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені і не звільняє від виконання зобов’язання в натурі».
Згідно розрахунку наданого позивачем, розмір штрафу становить 639 208,86 грн., розмір пені становить 99 607,79 грн.
В ході розгляду справи позивачем була подана заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої останній просив суд стягнути з відповідача 639 208,86 грн. штрафу та 146 736,77 грн. –пені.
Відповідач проти позову заперечував, у відзиві на позов (від 18.09.2007р.) просив суд припинити провадження по справі за відсутністю предмета спору (відсутній договір про виконання тих робіт, на які позивач нараховує штраф та пеню).
Позивач вважає посилання відповідача, наведені у відзиві на позов, безпідставними, та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства (заперечення на відзив №597/0144 від 09.10.2007р.).
Відповідачем були подані додаткові письмові заперечення (від 28.09.2007р., 12.12.2007р.), в яких останній зазначив наступне.
Позивачем не було визначено, які саме роботи і на підставі чого, відповідач мав виконати в лютому 2007р. –на суму 1578391,37 грн., у березні 2007 –на суму 1785865,81 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу (п. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України).
Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються в договорі (п. п. ст. 846 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п. 2.3. Договору фактичний строк початку робіт визначається на підставі умов затвердженого графіку виконання робіт, який є невід’ємною частиною даного Договору.
Фактичний строк закінчення робіт по індивідуально визначеному об’єкту робіт визначається від дати підписання Замовником Акту здачі –прийняття виконаних робіт за формою КБ-2в, що підтверджується довідкою про вартість виконаних робіт за формою КБ-3 (п. 2.4. Договору).
Роботи виконуються в об’ємах, передбачених затвердженими кошторисами по кожному об’єкту робіт (п. 3.2. Договору).
Як вбачається з матеріалів справи сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до Договору, в якій сторонами було встановлено, що роботи виконуються за Скорегованим графіком (Додатко№4 від 18.01.07р.) до Договору №01-08М-ХВО/1388/06 від 01.08.2006р. на загальну суму 6 374 630,35 грн. з ПДВ.
На виконання умов Договору, а також згідно вказаного графіку (Додаток №4) відповідачем було виконано роботи:
- у лютому 2007 –на загальну суму 421608,63 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання виконаних підрядних робіт №2/2, 3/2, 4/2, 5/2, 6/2);
- у березні 2007 –на загальну суму 764134,19 грн. (що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання виконаних підрядних робіт №1/03, 2/03, 3/03, 4/03);
- у квітні 2007 –на загальну суму 527798,05 грн. (що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання виконаних підрядних робіт №1/04, 1/04-1, 2/04, 3/04, 8/04);
- у травні 2007 –на загальну суму 260979,43 грн. (що підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання виконаних підрядних робіт №1/05).
Вказані факти не заперечується позивачем.
В своїх вимогах позивач посилається на те, що відповідачем були порушені строки виконання робіт, в зв’язку з чим відповідач має нести відповідальність передбачену п. 10.3.3. Договору, в редакції викладеній в Протоколі розбіжностей, яка в свою чергу передбачає, що якщо порушення строків виконання робіт відбулось з вини Головного підрядника, останній сплачує Замовнику штраф в розмірі 19 % від суми неосвоєних грошових коштів та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені та не звільняє від виконання зобов’язань в натурі.
Суд вважає, нарахування позивачем штрафу та пені в розмірі 785 945,63 грн. безпідставними та необґрунтованими, так як, дана норма Договору, застосовується в тому випадку, коли роботи виконані, проте виконані з порушенням строків.
В свою чергу позивач вказує на роботи, які недовиконані з боку відповідача, що в свою чергу не є підставою для застосування п.10.3.3. Договору.
Відповідно до п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, господарсько –правова відповідальність у вигляді штрафних санкцій може наставати лише за наявності відповідних підстав: вчиненого господарського правопорушення (у вигляді невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання).
Отже, суд вважає, такі посилання позивача безпідставними та необґрунтованими, оскільки останнім не було надано суду належних доказів на підтвердження того, які саме роботи були виконані підрядником з порушенням строків, відповідно, в чому саме полягає порушення договірних зобов’язань з боку відповідача.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем не були надані суду належні докази на підтвердження викладеного в позові.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 639 208,86 грн. та пені 146 736,77 грн., є безпідставними та необґрунтованими, та такими, що задоволенню не підлягають.
Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. В позові відмовити повністю.
2. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.
Суддя М.Є. Літвінова
Дата підписання
повного тексту рішення: 21.02.2008р.