ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 30/443 | 12.02.08 |
За позовом Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Солом’янського району м. Києва
до Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України
третя особа без самостійних вимог на стороні позивача Солом’янська районна у м. Києві державна адміністрація
про визнання недійсним рішення
Суддя Ващенко Т.М.
В засіданнях приймали участь представники:
Від позивача Панова С.А. –представник за довіреністю № 58/38 від 09.01.08.
Від відповідача Андрикевич Т.М. –представник за довіреністю № 50 від 14.05.07.
Морозова В.В. –представник за довіреністю № 73 від 30.07.07.;
Тринчук С.В. –представник за довіреністю № 88 від 26.11.07.;
Маноха Л.О. –представник за довіреністю № 51 від 14.05.07.
Від третьої особи не з’явився
Рішення прийнято 12.02.08. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в зв’язку з оголошеною в судовому засіданні перервою з 22.01.08. по 12.02.08.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Солом’янського району м. Києва до Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України про припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції від 24.09.07. № 11/6-П по справі від 28.02.07. № 1-6/02.07.
Обґрунтовуючи заявлений позов, КП по утриманню житлового господарства Солом’янського району м. Києва посилається на те, що монопольне (домінуюче) становище суб'єктів господарювання на ринку товару визначено Комітетом без дотримання вимог Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Комітету від 05.03.02. № 49-р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.07. порушено провадження у справі № 30/443, розгляд справи було призначено на 29.11.07. о 15-15.
В судовому засіданні 29.11.07. представником відповідача було надано суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого Київське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України проти позову заперечує та просить суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог повністю, та зазначає, що Рішенням Адміністративної колегії Відділення від 24.09.2007 № 11/6-П (надалі-Рішення) «Про припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу»(додаток 1), було визнано що КП по УЖГ Солом'янського району м. Києва займає монопольне (домінуюче) становище на ринку надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, в межах будинків і споруд та прибудинкових територій Солом'янського району міста Києва, які знаходяться на балансі КП по УЖГ Солом'янського району м. Києва, частка на ринку - 100%; також було визнано бездіяльність КП по УЖГ Солом'янського району, що полягає у не здійсненні належного обслуговування будинку по вул. Машинобудівна 14, зокрема, квартири № 101, що є порушенням п. 2 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем, передбаченим ч. 1 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", як бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвела до ущемлення інтересів споживачів; і, відповідно, було зобов'язано КП по УЖГ Солом'янського району міста Києва припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, шляхом здійснення належного обслуговування будинку по вул. Машинобудівна 14, зокрема квартири № 101 та, відповідно до абзацу другого ч. 2 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", накласти на КП по УЖГ Солом'янського району м. Києва штраф у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн.
Відповідач зазначає, що оскільки у наймачів (власників) квартир в будинках житлового фонду, який знаходиться на балансі КП по УЖГ Солом'янського району міста Києва, існують договірні відносини з позивачем, то у споживачів відсутня альтернатива в отриманні робіт (послуг) з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Таким чином, взаємозамінні послуги відсутні.
В судовому засіданні 29.11.07. судом на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 18.12.07. о 14-30.
В судовому засіданні 18.12.07. позивачем було подано суду клопотання про залучення до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Солом’янську районну у м. Києві державну адміністрацію.
Позивач обґрунтовує своє клопотання тим, що адміністративною колегією Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України за заявою гр. Кулаєвої Г. І. щодо незадовільного стану квартири №101 по вул. Машинобудівній, 14, було розглянуто матеріали справи від 02.04.07р. №5 - 6/04.07 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції Солом'янською районною у м.Києві державною адміністрацією в особі Управління житлово-комунального господарства та 28.09.2007р. прийнято рішення яким визнано бездіяльність Солом'янської районної у м.Києві державної адміністрації в особі Управління житлово-комунального господарства, що полягає у не здійсненні належного контролю за діяльністю КП УЖГ Солом'янського району на ринку утримання будинків і споруд та при будинкових територій, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції передбаченого п. 7 ст. 50 та ст. 17 Закону України «Про захист економічної конкуренції»як бездіяльність органу влади, що полягає у створенні умов для вчинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції з боку КП УЖГ Солом'янського району.
Підставою для прийняття вищезазначеного рішення та оскаржуваного нами рішення стало несвоєчасне (за твердженням відповідача) проведення капітального ремонту фасаду будинку № 14 по вул. Машинобудівній та квартири № 101 цього будинку.
Згідно п. 2.5 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.05. № 76, капітальний ремонт -комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає заміну, відновлення та модернізацію конструкцій і обладнання будівель у зв'язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також покращення планування будівлі і благоустрою території без зміни будівельних габаритів об'єкта.
Рішення щодо проведення капітального ремонту будинку, фінансування таких видів робіт приймається власником будинку, яким є територіальна громада Солом'янського району м. Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.08. на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України було залучено до участі у розгляді справи № 30/443 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Солом’янську районну у м. Києві державну адміністрацію; розгляд справи було відкладено на 22.01.08. о 15-30.
В судовому засіданні 22.01.08. судом на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву для виготовлення повного тексту рішення по справі № 30/443.
Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з ч. 2 ст. 4 цього ж Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
В свою чергу, ст. 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції” встановлено, що рішення органів Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду.
Отже, спір у даній справі підвідомчий господарським судам та має бути розглянутий за правилами Господарського процесуального кодексу України. Таку ж правову позицію викладено в інформаційному листі Верховного Суду України від 26.12.05. № 3.2-2005.
24.09.07. Адміністративною колегією Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України було прийнято оскаржуване позивачем рішення № 11/6-П про припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції по справі від 02.04.07. № 4-6/04.07, яким:
1. визнано, що КП по УЖГ Солом'янського району займає монопольне (домінуюче) становище на ринку надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, в межах будинків і споруд та прибудинкових територій Солом'янського району, які знаходяться на балансі КП по УЖГ Солом'янського району, частка на ринку - 100%.
2. Визнано бездіяльність КП по УЖГ Солом'янського району, що полягає у не здійснені належного обслуговування будинку по вул. Машинобудівна 14, зокрема квартири № 101, порушенням пункту 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем, передбаченого частиною 1 статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", як бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвела до ущемлення інтересів споживачів.
3. Зобов'язано КП по УЖГ Солом'янського району припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене у пункті 2 резолютивної частини цього рішення шляхом здійснення належного обслуговування будинку по вул. Машинобудівна 14, зокрема квартири № 101.
4. Відповідно до абзацу другого частини другої ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" накладено на КП по УЖГ Солом'янського району м. Києва штраф у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн.
Причиною виникнення спору в даній справі стало питання щодо правомірності застосування Київським міським територіальним відділенням Антимонопольного комітету України заходів майнової відповідальності до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Солом’янського району м. Києва за порушення законодавства про захист економічної конкуренції відповідно до оспорюваного рішення.
Територіальне відділення АМК при прийнятті оспорюваного рішення кваліфікувало дії Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Солом’янського району м. Києва за ознаками частини 1 статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" як бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвела до ущемлення інтересів споживачів.
Враховуючи викладене, суд при вирішенні даного спору має з'ясувати обставини, які входять до предмету доказування в даній справі, а саме, по-перше, чи займає КП по утриманню житлового господарства Солом’янського району м. Києва за результатами своєї діяльності монопольне (домінуюче) становище на ринку відповідних послуг, та, по-друге, чи припускалось вказане підприємство, займаючи таке становище, бездіяльності, та чи призвела така бездіяльність до ущемлення інтересів споживачів.
При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що у справах щодо скасування рішення органу антимонопольного комітету та аналогічних справах діє правило розмежування обов’язків по доказуванню. Юридична особа або підприємець не зобов’язані доказувати незаконність рішення. На позивачеві лежить обов’язок довести факт порушення прийнятим рішенням його законних прав та інтересів.
Обов’язок доказування законності прийнятого рішення покладається на орган, який таке рішення прийняв. Фактично слід зазначити на існування доказової презумпції незаконності спірного нормативного акта. Прийняте спірне рішення відповідача вважається незаконним, якщо інше не доказано органом або посадовою особою, яка його прийняла.
Відповідна позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 14.10.03. по справі № 14/482, а також у Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 13.04.07. № 01-8/229, згідно п. 10.3 якого обов'язок з доведення в суді факту зайняття суб'єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку покладається на Антимонопольний комітет України або його територіальне відділення, яке є стороною у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо:
- на цьому ринку у нього немає жодного конкурента;
- не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.
Монопольним (домінуючим) вважається становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 відсотків, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції (ч. 2 ст. 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції").
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, зокрема обмеження конкурентоспроможності інших суб'єктів господарювання, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
Розроблена відповідно до ст. 12 зазначеного Закону та затверджена розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.02. № 49-р Методика визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку встановлює порядок визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку і призначена для аналізу діяльності суб'єктів господарювання, груп суб'єктів господарювання та споживачів з виробництва, реалізації, придбання товарів, надання послуг, виконання робіт на загальнодержавних та регіональних ринках.
Згідно з пунктом 1.2 Методики об'єктами для визначення монопольного (домінуючого) становища є: суб'єкти господарювання; групи суб'єктів господарювання - декілька суб'єктів господарювання, які діють на ринку в певних товарних та територіальних (географічних) межах; обставини, які визначають на відповідному товарному ринку умови здійснення господарської діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів, надання послуг, виконання робіт, а також умови придбання та використання зазначених товарів, робіт, послуг.
Пунктом 2.1 Методики передбачено, що визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання може включати в себе такі дії:
- встановлення об'єктів аналізу щодо визначення монопольного (домінуючого) становища, а саме суб'єкта господарювання (групи суб'єктів господарювання), конкретного товару (продукції, роботи, послуги), який випускається, постачається, продається, придбавається (споживається, використовується) цим (цими) суб'єктом (суб'єктами) господарювання;
- складання переліку товарів (робіт, послуг), щодо яких має визначатися монопольне (домінуюче) становище суб'єкта господарювання і які мають ознаки одного товару, товарної групи;
- складання переліку основних продавців (постачальників, виробників), покупців (споживачів) товарів (товарних груп);
- визначення товарних меж ринку;
- визначення територіальних (географічних) меж ринку;
- встановлення проміжку часу, стосовно якого має визначатися становище суб'єктів господарювання на ринку - визначення часових меж ринку;
- визначення обсягів товару, який обертається на ринку;
- розрахунок часток суб'єктів господарювання на ринку;
- складання переліку продавців (постачальників, виробників), покупців (споживачів) товару (товарної групи) - потенційних конкурентів, покупців, які можуть продавати (постачати, виробляти), придбавати (споживати, використовувати) той самий або/та аналогічний товар (товарну групу) на ринку;
- визначення бар'єрів вступу на ринок та виходу з ринку для суб'єктів господарювання, які продають (постачають, виробляють), придбавають (споживають, використовують) або можуть продавати (постачати, виробляти), придбавати (споживати, використовувати) той самий або/та аналогічний товар (товарну групу) на ринку;
встановлення монопольного (домінуючого) становища суб'єкта (суб'єктів) господарювання на ринку.
У відзиві на позов Київське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України обґрунтовує правомірність оскаржуваного позивачем рішення від 24.09.07. № 11/6-П посиланням на приписи цієї Методики.
Отже, відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України відповідач зобов’язаний довести суду обставини, пов’язані із тим, чи відбулося визначення відповідачем монопольного (домінуючого) становища позивача на зазначеному в оспорюваному рішенні ринку згідно з Методикою.
При цьому установлення монопольного (домінуючого) становища суб'єкта господарювання включає застосування як структурних, так і поведінкових показників, що характеризують стан конкуренції на ринку. При цьому застосування структурних показників зумовлюється встановленням об'єктів аналізу, визначенням товарних, територіальних (географічних), часових меж ринку тощо на підставі інформації, що може бути використана для визначення монопольного (домінуючого) становища. Із необхідності таких встановлення та визначення, здійснюваних Антимонопольним комітетом України чи його органом, виходив й Верховний суд України у прийнятті постанови від 13.09.05. зі справи № 39/225.
Крім того судом береться до уваги те, що згідно п. 10.4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.04.07. № 01-8/229 господарські суди у розгляді справ мають перевіряти правильність застосування органами Антимонопольного комітету України відповідних правових норм, зокрема, Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням названого Комітету від 05.03.02. N 49-р.
Однак господарські суди не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами Антимонопольного комітету України, та знову встановлювати товарні, територіальні (географічні), часові межі певних товарних ринків після того, як це зроблено зазначеними органами, й на підставі цього робити висновки про наявність чи відсутність монопольного (домінуючого) становища суб'єкта господарювання на ринку.
Враховуючи вищенаведене суд відзначає наступне.
Приймаючи оспорюване рішення, відповідач виходив з того, що об'єктом аналізу щодо визначення монопольного (домінуючого) становища є КП по УЖГ Солом'янського району, що діє на ринку надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Товаром (роботою, послугою), щодо якого визначалось монопольне (домінуюче) становище КП по УЖГ Солом'янського району, є роботи (послуги) з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Споживачами зазначених робіт (послуг) є власники квартир (квартиронаймачі, мешканці) в будинках житлового фонду, які знаходяться на балансі Підприємства.
Товарні межі ринку - утримання будинків і споруд та пріибудинкових територій будинків житлового фонду, що знаходяться на балансі Підприємства.
Відповідачем зроблено висновок, що оскільки у наймачів (власників) квартир в будинках житлового фонду, який знаходиться на балансі відповідача, існують договірні відносини з цим підприємством, то у споживачів відсутня альтернатива в отриманні робіт (послуг) з утримання будинків і споруд та при будинкових територій, товарні межі ринку –утримання будинків і споруд та при будинкових територій.
При цьому відповідачем зроблено висновок, що взаємозамінні послуги відсутні.
Територіальні (географічні) межі ринку - будинки житлового фонду Солом'янського району, які знаходяться на балансі КП по УЖГ Солом'янського району.
Часові межі ринку - з часу створення КП по УЖГ Солом'янського району до часу прийняття цього рішення.
Встановивши вказані обставини відповідач у оспорюваному рішенні дійшов висновку про те, що КП по УЖГ Солом'янського району відповідно до абзацу другого ч. 1 ст. 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" займає монопольне (домінуюче) становище на ринку утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, оскільки на цьому ринку у нього немає жодного конкурента, частка на ринку - 100%, в межах будинків і споруд та прибудинкових територій Солом'янського району, які знаходяться на балансі КП по УЖГ Солом'янського району.
Посилається на те, що бездіяльність КП по УЖГ Солом'янського району, що полягає у наданні незадовільних послуг з утримання будинку по вул. Машинобудівна 14, зокрема квартири № 101 є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п. 2 ст. 50 та ч. 1 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", як бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвела до ущемлення інтересів споживачів.
Перевіряючи правильність застосування норм матеріального та процесуального права у прийнятті оспорюваного рішення відповідачем, суд встановив наступне.
Підставою для прийняття оскаржуваного рішення стало звернення гр. Кулаєвої Г. І. 28.02.07. до Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України з приводу незадовільного стану квартири № 101 по вул. Машинобудівній, 14 в м. Києві.
Житловий будинок № 14 по вул. Машинобудівній в м. Києві, дв'ятиповерховий, цегляний, збудований в 1981 році, знаходиться на балансі КП УЖГ Солом'янського району м.Києва (за рішенням власника будинку) та обслуговується його структурним підрозділом ДЕЖ-911. Квартира № 101 -двокімнатна (одна житлова кімната кутова) розташована на дев'ятому поверсі другого під'їзду зазначеного будинку, неприватизована, в квартирі зареєстрована та проживає сім'я Левчук О. Ю.
В оскаржуваному рішенні Адміністративна колегія Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України вказано, що споживачами зазначених робіт (послуг) є власники квартир (квартиронаймачі) в будинках житлового фонду, які знаходяться на балансі підприємства.
При цьому відповідачем не спростовано ту обставину, що заявниця Кулаєва Г. І. в квартирі № 101 будинку № 14 по вул. Машинобудівній не зареєстрована, тобто не являється її квартиронаймачем, і як наслідок не є споживачем в даних правових відносинах, та не є стороною договірних відносин з КП УЖГ Солом'янського району м. Києва.
Власником будинку № 14 по вул. Машинобудівній в м. Києві є територіальна громада Солом'янського району м. Києва.
Відповідно до ст. 23 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" власник має право доручити повністю або частково розпоряджатися та управляти належним йому майном відповідно до закону та договору балансоутримувачу або управителю.
КП УЖГ Солом'янського району м. Києва засноване Солом'янською районною у м. Києві державною адміністрацією та є балансоутримувачем житлового фонду комунальної власності територіальної громади Солом'янського району м. Києва.
В оскаржуваному рішенні відділення дійшло невірного висновку, що КП УЖГ Солом'янського району м. Києва займає монопольне становище на ринку утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, оскільки його твердження щодо відсутності на цьому ринку жодного конкурента не відповідає дійсності.
Так, 29.11.01. Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про об'єднання співвласників багатоквартирних будинків". З моменту введення в дію зазначеного Закону України на територій Солом'янського району м. Києва постійно створюються об'єднання співвласників багатоквартирних будинків, які в свою чергу приймають на баланс житлові будинки, самостійно їх утримують і відповідно надають аналогічні послуги на ринку утримання будинків і споруд та прибудинкових територій району.
Відповідно до ст. 6 Закону України „Про об'єднання співвласників багатоквартирних будинків" об'єднання може бути створене в будинку будь-якої форми власності з числа тих, хто приватизував або придбав квартиру, а також власника будинку або його уповноваженої особи, власників жилих приміщень, а також власників нежилих приміщень. При цьому ініціаторами рішення про створення об'єднання є власники квартир, які на загальних зборах на конкурсних засадах можуть визначити виконавця послуг по утриманню будинків, або окремих робіт.
При прийнятті оскаржуваного рішення та визначення позивача монополістом відповідачем не надано належної оцінки тій обставині, що на території Солом'янського району м. Києва знаходиться 1350 багатоквартирних житлових будинків та 119 гуртожитків, а також близько 5 тисяч будинків малоповерхової житлової забудови. КП УЖГ Солом'янського району м. Києва обслуговується 1141 будинок, 104 будинки обслуговуються 91 житлово-будівельним кооперативом, 22 будинки ОСББ обслуговують 16 ОСББ та КП УЖГ Солом'янського району (6 будинків), 67 відомчих житлових будинків обслуговуються 39 відомчими ЖЕО та 17 інвестиційних житлових будинків обслуговуються 9 організаціями різної форми власності.
Крім того, висновок відповідача у рішенні про те, що оскільки у наймачів (власників) квартир в будинках житлового фонду, який знаходиться на балансі відповідача, існують договірні відносини з цим підприємством, то у споживачів відсутня альтернатива в отриманні робіт (послуг) з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, є необґрунтованим, оскільки факт наявності саме договірних відносин означає наявність у сторін відповідного договору взаємної згоди на його укладення, а також право кожної сторін у разі неналежного виконання обов’язків іншою стороною вживати заходів, передбачених чинним законодавством.
Обслуговування житлових будинків здійснюється КП УЖГ Солом'янського району м.Києва засноване Солом'янською районною у м.Києві за рахунок квартирної плати, плати за утримання будинків.
Відповідно до п. 2 ст. 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.
КП УЖГ Солом'янського району м. Києва відповідно до чинного законодавства та своєї статутної діяльності надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за встановленими органами місцевого самоврядування тарифами.
Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.05. № 560 затверджено Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і типовий договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, відповідно до якого виконавець (балансоутримувач) повинен забезпечити надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, вивезення побутових відходів тощо), а споживач (квартиронаймач, власник) зобов'язаний своєчасно оплатити ці послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах, передбачених договором.
Судом встановлено, що на підставі звернення мешканців квартири № 101 на вул. Машинобудівній, 14 до КП УЖГ Солом'янського району та Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації з питань незадовільного стану будинку та квартири, Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Солом'янського району м. Києва у 2006 та 2007 роках було організовано комісійне обстеження будинку та квартири за вищезазначеною адресою.
В результаті проведених комісійних обстежень технічного стану несучих і огороджуючих конструкцій квартири № 101 житлового будинку № 14 по вул. Машинобудівній встановлено, що причинами сирості огороджуючих конструкцій обстежуваної квартири є конденсування парів побутової вологи на поверхні огороджуючих конструкцій, чому сприяє ряд факторів, основним з яких є зволоження зовнішніх стін атмосферними опадами, недостатні теплотехнічні якості зовнішніх стін та неякісне внутрішнє заповнення цегляного мурування зовнішніх стін цементно-піщаним розчином та цеглою.
Враховуючи встановлене, у 2006 році за рахунок субвенції з міського бюджету було проведено роботи по ремонту сходових клітин будинку № 14 по вул. Машинобудівній на суму 40,2 тис. грн.
Протягом 2007 року за рахунок загальноміської програми "Твій дім, твоє подвір'я" виконані роботи по утепленню торцевої стіни фасаду будинку на суму 85,5 тис. грн.
Одночасно, у вересні місяці 2007 року силами виробничо-транспортного цеху КП УЖГ Солом'янського району м. Києва за кошти КП УЖГ Солом'янського району проведений ремонт квартири № 101 по вул. Машинобудівній, 14, а також проведено ремонт покриття балконної плити вказаної квартири.
Отже, вищенаведені обставини справи спростовують викладений відповідачем у оскаржуваному рішенні висновок про те, що заходів щодо приведення квартири заявника до належного стану КП по УЖГ Солом'янського району не було проведено, а також про бездіяльність КП по УЖГ Солом'янського району, що полягає у наданні незадовільних послуг з утримання будинку по вул. Машинобудівна 14.
Посилання відповідача у рішенні на те, що звернення Заявника до Відділення свідчить про те, що вищезазначені роботи по ремонту не проведені, або проведені в не повному обсязі є припущенням відповідача та вказує на те, що відповідачем не було встановлено усіх обставин, пов’язаних із проведенням ремонтних робіт позивачем.
Приймаючи рішення, відповідач не взяв до уваги твердження позивача, що станом на 01.07.07. загальна сума заборгованості за житлово-комунальні послуги мешканців будинку № 14 по вул. Машинобудівній становить 44 350, 45 грн. (по квартирі № 101 цього будинку - 966,11 грн.), стверджуючи, що значна сума боргу свідчить про неналежне ведення роботи по збору платежів КП по УЖГ Солом'янського району м. Києва.
Такий висновок відповідача є хибним та зроблений в умовах неналежного з’ясування обставин справи, оскільки Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.05. № 560, якою затверджено Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і типовий договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, передбачено, що виконавець (балансоутримувач) повинен забезпечити надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а споживач (квартиронаймач, власник) зобов'язаний своєчасно оплатити ці послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах, передбачених договором.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про те, що висновок Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України про те, що КП по утриманню житлового господарства Солом’янського району м. Києва за результатами своєї діяльності займає монопольне (домінуюче) становище на ринку відповідних послуг, та припускалось, займаючи таке становище, бездіяльності, яка призвела до ущемлення інтересів споживачів, зроблений з порушенням Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням названого Комітету від 05.03.02. N 49-р. та Закону України "Про захист економічної конкуренції".
З огляду на наведене, у відповідача відсутні правові підстави для притягнення позивача до відповідальності.
Відповідачем належними та допустимими засобами доказування не доведено суду факту зайняття позивачем як суб'єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку, суд дійшов до висновку щодо неповноти з’ясування та недоведеності обставин, які Комітет визнав установленими при розгляді справи № 4-6/04.07 про порушення КП по утриманню житлового господарства Солом’янського району м. Києва законодавства про захист економічної конкуренції.
Відповідно до ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є:
- неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи;
- недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;
- невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;
- порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі (п. 2 роз’яснення ВАСУ від 26.01.2000. N 02-5/35).
З огляду на вищенаведене, суд вважає, що рішення Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України про припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції від 24.09.07. № 11/6-П по справі від 02.04.07. № 4-6/04.07 підлягає визнанню недійсним.
В силу ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 77, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсним рішення Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України (01601, м. Київ, вул. Хрещатик, 50-б) про припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції від 24.09.07. № 11/6-П по справі від 02.04.07. № 4-6/04.07.
3. Стягнути з Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України (м. Київ, вул. Хрещатик, 50-б) на користь Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Солом’янського району м. Києва (м. Київ, вул. Соціалістична, 6, код ЄДРПОУ 31720192) 85 (вісімдесят п’ять) грн. 00 коп. - державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
5. Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Т.М. Ващенко