ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 48/430 | 27.02.08 |
За позовом | Військового прокурора Вінницького гарнізону в інтересах держави в особі Управління капітального будівництва та ремонту Повітряних Сил України (В/ч А3641) |
До | Управління капітального будівництва Міністерства оборони України (м. Київ) |
Треті особи | 1) Командування Повітряних Сил Збройних Сил України (В/ч 0215); 2) Центральне спеціалізоване будівельне управління Міністерства оборони України (В/ч 2352) |
Про | стягнення 713394,00 грн. |
Суддя Сулім В.В.
Представники сторін:
Від прокуратури: не з"явивися
Від позивача: не з"явивися
Від відповідача: не з"явивися
Від третіх осіб: 1) Даньків І.І.- пред за довір
2) не з"явивися
Судове засідання 27.11.07р., 18.12.07р. та 17.01.08р. відкладалось відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України. У судовому засіданні 31.01.08р. відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошена перерва для виготовлення повного тексту рішення.
Обставини справи:
Військовий прокурор Вінницького гарнізону у позовній заяві просить Господарський суд міста Києва розірвати договір від 29.05.01р. № 9/1-1-38д «На будівництво житла в порядку пайової участі», укладеного між Військовою частиною А0200 (правонаступник Управління капітального будівництва міста Києва) та Військовою частиною А1206 (правонаступник –Військова частина А3641); стягнути з Управління капітального будівництва міста Києва на користь Управління капітального будівництва та ремонту Повітряних Сил Збройних Сил України (військова частина А3641), як правонаступника Управління експлуатації фондів, розквартирування військ та капітального будівництва (військова частина А1206), збитки (заборгованість) з урахуванням індексу інфляції у сумі 711694 грн., та штраф у розмірі 1700 грн., всього –713394 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва 19.10.07р. порушено провадження у справі №48/430 та призначено її до розгляду.
Перед початком розгляду справи по суті представників Сторін ознайомлено з їхніми правами та обов’язками у відповідності із ст.22 ГПК України.
Крім цього, представникам Сторін у судовому засіданні роз’яснено вимоги ст.81-1 ГПК України.
Судом, у відповідності з вимогами ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволені позову повністю з тих мотивів, що за актом № 4-15 від 29.10.04 р. 4 квартири загальною площею 365,2 кв.м. були передані військовій частині А1206, а тому Відповідач розрахувався перед А1206; Відповідач на підставі договору на будівництво житла в порядку пайової участі № 15/01-02п від 15.01.02р. та акту робочої комісії від 30.07.03р. актом від 31.07.03р. отримав від замовника будівництва квартири в житловому будинку №18а по вул. Пономарьова.
27.11.07р. Позивач подав пояснення, в яких зазначає, що Відповідач на квартири, вказані в акті № 4-15, в порушення договірних зобов’язань не передав документацію на право оперативного управління даними квартирами; зазначені квартири та належно оформлена документація на право оперативного управління за актом прийому-передачі № 4-15/1 від 29.10.04р. Військовій частині А1206 були передані Центральним спеціалізованим будівельним управлінням (Військова частина А2352) в рахунок виконання своїх зобов’язань за договором від 10.12.01 р. № 9/1-1-77д, а тому у Відповідача наявна дебіторська заборгованість перед Військовою частиною А1206.
16.01.08р. Позивач звернувся до суду із клопотанням про продовження строку розгляду справи у більш тривалий час, ніж встановлено ч. 1 ст. 69 ГПК України. Інші учасники судового розгляду не заперечували. У судовому засіданні 31.01.08р. суд постановив ухвалу про продовження строку розгляду справи.
У судовому засіданні 17.01.08р. Третя особа 2 подала пояснення, де зазначила, що в 2004 році Київське територіальне лісопромислове об’єднання Головного квартирно-експлуатаційного управління МО України було ліквідовано, Центральне спеціалізоване будівельне управління не було визначено як правонаступник, і ніяких договорів не отримало.
Відповідач у судовому засіданні надав доповнення до відзиву, в якому вказує, що рішення Коцюбинської селищної ради про видачу свідоцтв на право власності на квартири № 4, 8, 17, 26 не оформлялися, так як військова частина А1206 вирішила їх оформити як службові та заселити військовослужбовців за службовими ордерами.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників Сторін, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
29.05.01р. Військова частина А0200, як Виконавець, та Військова частина А1206, як Пайовик, уклали договір №9/1-1-38д на будівництво житла в порядку пайової участі (надалі –«Договір»).
Предметом Договору була участь Пайовика у будівництві 17 поверхового 98 квартирного житлового будинку по проспекту Перемоги, № 107, у м. Києві, з метою забезпечення житлом військовослужбовців Сил Протиповітряної оборони України (п. 1.1 Договору). Замовник зобов'язався збудувати та передати у власність Пайовика, а Пайовик оплатити і прийняти орієнтовно 1 950 кв. м. загальної площі житла (30 квартир) в строк не пізніше 31.12.2001 року.
Загальна сума за Договором складала 2 749 500 грн. (п.2.1 Договору).
Згідно із п. 2.3 Договору розрахунки між сторонами повинні здійснюватися шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця та/або передачі Пайовиком Виконавцю інших передбачених чинним законодавством засобів по мірі їх надходження, та передачі Виконавцем квартир Пайовику на умовах Договору.
Відповідно до п.3.1.1 Договору Відповідач взяв на себе зобов’язання передати Позивачу до 31.12.01р. квартири загальною площею 1950 кв.м та в цей же термін оформити та передати Позивачу документацію на право оперативного управління даними квартирами.
Пунктом 3.1.4 Договору передбачено, що у разі невиконання умов Договору, в тому числі не передання загальної площі житла Пайовику в повному обсязі у вказані терміни, на вимогу Пайовика Виконавець повертає отримані кошти, у частині вартості площі житла, яка не передана, з урахуванням коефіцієнта інфляції на момент повернення коштів.
Пунктом 4.3 Договору встановлено, що у разі порушення Відповідачем пунктів 3.1.3, 3.1.4, 3.1.5 та 3.1.6 Договору, Відповідач сплачує Позивачу штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На виконання договірних зобов'язань Позивач передав Відповідачу за актом прийому-передачі та накладної від 31.08.01р. № 373651(а) матеріальні засоби на загальну суму 1 000 000,00 грн.
20.03.02р. Позивач та Відповідач уклали Додаткову угоду № 1 до Договору, якою змінили умови Договору щодо строку передачі Відповідачем Позивачу квартир, а саме: не пізніше 31.12.02р.
03.10.02р. Сторони уклали Додаткову угоду №2 від 03.10.02р. до Договору, якою в зв'язку з неможливістю Відповідачем виконати договірні зобов'язання щодо передачі житла у 98-квартирному житловому будинку по проспекту Перемоги, 107, у м. Києві, Сторони домовились, що кошти, які передані Позивачем, у сумі 1 000 000,00 грн. залучаються для будівництва 10-поверхового 39-квартирного житлового будинку по вул. Пономарьова, 18А, у Святошинському районі м. Києва (смт. Коцюбинське) (п. 1 Додаткової угоди № 2). Враховуючи, що передача від Пайовика Виконавцю коштів у сумі 1 000 000,00 грн. вже здійснена, вартість одного квадратного метра загальної площі житла є остаточною і не підлягає коригуванню (п. 3 Додаткової угоди № 2). Згідно із п. 4 Додаткової угоди № 2 Позивачу Відповідач зобов’язався передати 8 квартир у вищезазначеному будинку, а саме: №№ 4, 8, 10, 26, 33, 36, 37 та 38.
15.11.03р. до Договору Сторонами була укладена Додаткова угода № 3, в якій у зв'язку зі скасуванням умовного найменування Управління капітального будівництва - Військова частина А0200, згідно директиви Міністра оборони України від 02.12.02р. №115/011, Виконавцем за договором від 29.05.2001 року№9/1-1-38д є Управління капітального будівництва Міністерства оборони України (п. 1 Додаткової угоди № 3).
Пунктом 2 Додаткової угоди № 3 до Договору Сторонами погоджено, що у зв'язку з тим, що Виконавець не в змозі виконати свої договірні зобов'язання, Сторони дійшли до згоди внести зміни до Договору:
- Відповідач зобов'язався збудувати та передати у власність Пайовика на суму
переданих коштів (1 000 000 грн.) - 11 квартир загальною площею 827,47 кв. м. згідно
адресного переліку, з них 4 (чотири) квартири загальною площею 366,21 кв. м. у житловому
будинку № 18-А по вул. Пономарьова, у Святошинському районі міста Києва
(смт. Коцюбинське), 1 (одну) квартиру загальною площею 77,6 кв. м. у житловому будинку
№ 222 по вул. Клочковській, в м. Харків та 6 (шість) квартир загальною площею 384,1 кв. м. у
житловому будинку № 4 по вул. Світла в с. Щербані, Полтавської області.
- Вартість житла за договором становить 1 000 000 грн. є остаточною і перегляду з боку сторін не підлягає.
В рахунок виконання своїх зобов'язань за Договором та додаткових угод до нього, Відповідач передав Позивачу 7 (сім) квартир загальною площею 454,96 кв. м на суму 477 464,00 грн., а саме:
- за актом прийому-передачі №3-28 від 29.12.03р. - 1 квартиру (№32) у житловому будинку № 222 по вул. Клочковській в м. Харків загальною площею 77,16 кв. м. на суму 105 709 грн.);
- за актом прийому-передачі № 4-14 від 29.10.04р. - 6 квартир (№ № 4, 5, 9, 10, 17 та
20) у житловому будинку № 4 по вул. Світла в с. Щербані, Полтавської області загальною
площею 377,8 кв. м. на суму 371 755,00 грн.
29.10.04 року Сторони склали Акт №4-15 прийому-передачі 4 квартир (№№ 4, 8, 17 та 26) у житловому будинку № 18а по вул. Пономарьова в м. Києві (смт. Коцюбинське) загальною площею 365,2 кв. м. на суму 514 932,00 грн.
Суд, дослідивши акт № 4-15 прийому передачі квартир від 29.10.04р., встановив, представники Сторін підписали акт, але не поставили відбитків печаток відповідних юридичних осіб. З огляду на зазначене, суд вважає, що акт № 4-15 прийому-передачі не є оформленим належним чином, а отже не може доводити факт передачі Позивачу квартир за Договором.
Відповідач не надав доказів передачі Позивачу документації на право оперативного управління вказаними квартирами.
Позивачем також наданий акт № 4-15/1 прийму передачі квартир від 29.10.04р., який складено на виконання договору № 9/1-1-77д від 10.12.01р. та Додаткової угоди № 2 до нього, за яким Міністерству оборони України передало Центральне спеціалізоване будівельне управління 4 квартири у житловому будинку за адресою: смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова, 18а, загальною площею 365,20 кв.м на суму 504 706,40 грн., а саме: квартири №№ 4, 8, 26 та 17. Зазначений акт оформлено належним чином: підписано представниками сторін та містить відбитки печаток.
Позивачем було надано договір № 9/1-1-77д на будівництво житла в порядку пайової участі від 10.12.01р. Суд, дослідивши вказаний договір, встановив, що Позивач по справі виступав Пайовиком за цим договором. Як вбачається із договору № 9/1-1-77д та додаткових угод до нього, за цим договором Позивач по справі був пайовиком будівництва будинку № 18а по вул. Пономарьова, смт. Коцюбинське. З огляду на зазначене, суд вважає правомірним набуття Позивачем по справі прав на квартири № 4, 8, 17 та 26 у вищевказаному будинку на підставі договору № 9/1-1-77д від 10.12.01р. та додаткових угод до нього.
Як вбачається із наданих Позивачем передаточного балансу за Договором пайової участі № 9/1-1-38д від 29.05.01р. (98 квартирний житловий будинок по вул. Пономарьова, 18А, у смт. Коцюбинське) станом 31.03.05р., авізо № 44 від 31.03.05р., на балансі Позивача обліковується заборгованість Відповідача за договором № 9/1-1-38д від 29.05.01р.
Таким чином, Відповідач виконав перед Позивачем зобов’язання за Договором та додаткових угод до нього у розмірі 477 464,00 грн. В порушення своїх зобов’язань на момент судового розгляду Відповідач не передав на підставі спірного договору 4 квартири у будинку № 18а, по вул. Пономарьова, смт. Коцюбинське, а отже борг Відповідача перед Позивачем за Договором становить 522 536,00 грн.
Судом встановлено, що Відповідач допустив порушення п.п. 3.1.4 та 3.1.5 Договору. Порушення Відповідачем Договору почалося 02.12.03р.
У зв'язку з проведеними організаційними заходами у Збройних Силах України та створенням виду Збройних Сил України - Повітряні Сили, відповідно до наказу Головнокомандувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 29.04.2005 року № 137 правонаступником військової частини А1206 з виконання договірних зобов'язань за програмами «Будівництво та капітальний ремонт військових об'єктів»і «Будівництво житла для військовослужбовців»визначено управління капітального будівництва та ремонту Повітряних Сил Збройних Сил України (військова частина А3641).
Військова частина А3641, як правонаступник Військової частини А1206, на адресу Управління капітального будівництва міста Києва направила претензійну вимогу про розірвання договору та відшкодування збитків, в якій, посилаючись на вищезазначені обставини, вимагав сплатити заборгованість з урахуванням індексу інфляції за період з 01.11.04р. по 01.07.07р.
До теперішнього часу Відповідач ніяких заходів щодо погашення заборгованості за Договором сумі 522 536 грн. не вжив. Відповідач відповіді на претензію не надав.
З доказів по справі вбачається, що Позивач виконав свої зобов’язання в повному обсязі та належним чином.
Судом встановлено прострочення виконання Відповідачем зобов’язання за договором.
Згідно ст. 1 Закону України «Про Збройні Сили України»- Збройні Сили України - це військова державна структура (військове формування), на яку відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
Міністерство оборони України, згідно статті 3 зазначеного Закону та пункту 1 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2006 року № 1080, є центральним органом виконавчої влади і військового управління у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про оборону України»та статті 15 Закону України «Про Збройні Сили України»фінансування потреб національної оборони та Збройних Сил України здійснюється виключно за рахунок Державного бюджету України.
Відповідно до п. 4 зазначеного Положення, Міністерство оборони України утворює, реорганізовує і ліквідує у встановленому порядку підприємства, установи, організації, контролює їх діяльність та керує економічною і фінансовою роботою в Збройних силах України.
Згідно до ст. 3 Закону України «Про Збройні Сили України», військова частина А3641 (Управління капітального будівництва та ремонту Повітряних Сил Збройних Сил України) є структурним підрозділом Збройних Сил України і діє на підставі розпоряджень та наказів Міністерства оборони України з метою, визначеною ст. 17 Конституції України.
Відповідно до ст. ст. 1 та 3 «Про правовий режим майна у Збройних Сил України»майно, матеріальні і грошові засоби Збройних Сил України є державною власністю, яка входить до сфери управління Міністерства оборони України. Військове майно - це державне майно закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України на праві оперативного управління. А тому, заподіяння шкоди окремим військовим структурним підрозділам, підприємствам та установам Збройних Сил України - це шкода Міністерству оборони України, а в цілому безпосередньо державі.
Управління експлуатації фондів, розквартирування військ та капітального будівництва Головного командування військ Протиповітряної оборони Збройних Сил України (військова частина А1206), була створена і діяла на підставі «Положення про управління (експлуатації фондів, розквартирування військ та капітального будівництва) Сил Протиповітряної оборони України», затвердженого 16.11.99р. Заступником Міністра оборони України - Командувачем Сил Протиповітряної оборони Збройних Сил України, відповідно до якого, як замовник в Силах Протиповітряної оборони України здійснює будівництво нових спеціальних об'єктів, житлових будинків, мереж, їх реконструкцію та капітальних ремонт.
Частина утримувалась за рахунок коштів Державного бюджету України, була юридичною особою, мала самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням та являлась структурним підрозділом Головного командування військ Протиповітряної оборони Збройних Сил України (військова частина А0140).
Відповідно до Положення Управління експлуатації фондів, розквартирування військ та капітального будівництва Головного командування військ Протиповітряної оборони Збройних Сил України (військова частина А1206) мала право розпоряджатися бюджетними і інвестиційними коштами, що виділялись з фінансування капітальних вкладень, та усіма матеріальними цінностями, що знаходились на обліку по балансу капітального будівництва та ремонту.
Згідно до Закону України «Про внесення змін до ст. 3 Закону України «Про Збройні Сили України»на базі Військ Протиповітряної оборони Збройних Сил України та Військово-Повітряних Сил Збройних Сил України створено Повітряні Сили, як новий вид Збройних Сил України. Відповідно до вимог директиви Міністра оборони України від 14.07.04р. №312/1/018 Головне командування військ Протиповітряної оборони Збройних Сил України розформовано, а її правонаступником відповідно до наказу Міністра оборони України від 21.10.04р. № 471 визначено Командування Повітряних Сил Збройних Сил України (військова частина А0215), яке теж є видом Збройних Сил України - Повітряними Силами Збройних Сил України.
Військова частина А0215 (Командування Повітряних Сил Збройних Сил України), відповідно до Закону України «Про Збройні Сили України»є складовою частиною Збройних Сил України, підпорядкована безпосередньо Міністерству оборони України, утримується за рахунок коштів Державного бюджету України, є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.
Згідно із ст. 3 Закону України «Про Збройні Сили України»Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, а органами виконавчої влади і військового управління по напрямках діяльності в системі ЗС України являються види Збройних Сил України, куди поряд із Повітряними Силами входять також Сухопутні Війська та Військово-Морські Сили Збройних Сил України.
Відповідно до наказу Головнокомандувача ПС ЗС України від 29.04.05р. № 137, Управління капітального будівництва та ремонту Повітряних Сил Збройних Сил України (військова частина А3641) визначено правонаступником Управління експлуатації фондів, розквартирування військ і капітального будівництва Головного командування військ Протиповітряної оборони Збройних Сил України (військова частина А1206) з виконання договірних зобов'язань за програмами КПКВ 2101180 «Будівництво та капітальний ремонт військових об'єктів»та КПКВ 2101190 «Будівництво житла для військовослужбовців».
Управління капітального будівництва та ремонту ПС ЗС України (військова частина А3641) є структурним підрозділом в частині А0215, утримується за рахунок коштів Державного бюджету України, є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.
Крім того, управління є органами державної виконавчої влади зазначено і в Указі Президента України від 15.12.99р. № 1752/99 «Про систему центральних органів виконавчої влади», де вказано, що до системи органів виконавчої влади належать Кабінет Міністрів України, міністерства, комітети, агентства, служби, адміністрації департаменти, комісії, управління, палати, фонди, інспекції, бюро, інші місцеві державні адміністрації та органи виконавчої влади.
Таким чином, військовим прокурором даний позов заявлено в інтересах держави у відповідності до п. 2 ст. 121 Конституції України, оскільки невиконання договірних зобов'язань щодо надання Міністерству оборони України в особі військової частини А3641, як правонаступника військової частини А1206, житла для військовослужбовців порушуються державні інтереси.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Таким чином, Відповідач допустив порушення договірного зобов’язання.
Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідач допустив порушення п.п. 3.1.4 та 3.1.5 Договору, а отже наявні підстави для стягнення штрафу у розмірі, встановленому п. 4.3 Договору, - 1700,00 грн.
Допущені Відповідачем порушення спірного Договору є підставою для повернення отриманих коштів у частині вартості площі житла, яка не передана, з урахуванням коефіцієнту інфляції на момент повернення коштів відповідно до умов п. 3.1.4 Договору.
Позивач нарахував індекс інфляції за період з 01.11.04р. до 01.09.07р. у розмірі 189 158,00 грн.:
індекс інфляції за період з 01.11.04р. до 01.09.07р. –136,2%;
522536,00 грн. * 136,2% = 711694,00 грн.
711694,00 грн. –522536,00 грн. = 189158,00 грн.
Суд визнав позовні вимоги в частині стягнення штрафу та заборгованості з урахуванням індексу інфляції обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений ст. 188 ГК України, якою встановлено, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні. У разі неодержання відповіді у встановлений строк, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Судом встановлено, що претензійна вимога Позивача від 31.07.07р. містила також пропозицію розірвати Договір, але Відповідач не надав відповіді.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Загальні підстави для розірвання договору (тобто припинення зобов'язання) в судовому порядку передбачені ч. 2 ст. 651 ЦК, відповідно до якої договір може бути змінений або розірваний за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у випадку істотного порушення договору іншою стороною й в інших випадках, встановлених договором або законом. Суд вважає, що допущені Відповідачем є істотними, оскільки останнім не виконано частину зобов’язання, розмір якої перевищує 50% загальної ціни Договору, а отже Позивач значною мірою позбавлений того, на що розраховував при укладенні Договору.
За таких обставин, суд вважає, що позовна вимога в частині розірвання Договору є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України на кожну із сторін покладено обов’язок доведення обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд вважає, що твердження Відповідача про те, що в нього відсутня заборгованість таким, що суперечить фактичним обставинам справи та наявним в матеріалах справи доказам. Наявні докази свідчать, що квартири, зазначені в акті приймання-передачі № 4-15, були передані за іншим договором на підставі акту № 4-15/1 від 29.10.04р. При цьому, Відповідач не надав суду доказів того, що ним були передані фактично квартири на підставі Договору, а також документи на право оперативного управління ними. Відповідач не надав також доказів того, що у Договір були внесені зміни, які звільняли б його від обов’язку із надання документів на право оперативного управління.
Договір № 15/01-02п на будівництво житла в порядку пайової участі від 15.01.02р. містить положення про те, що за цим договором Замовник має передати Відповідачу як пайовику за цим договором разом із квартирами документи, що підтверджують право власності на квартири. Відповідач не надав доказів того, що він набув право власності (оперативного управління) на квартири. Отже відсутні докази належного виконання цього договору. За таких обставин, у Відповідача відсутні підстави на посилання на договір № 15/01-02п від 15.01.02р. як на правову підставу набуття прав на спірні квартири, а отже й набуття права передавати їх іншим особам, в тому числі Позивачу на підставі Договору. Крім того, договір не містить посилань на Договір, а отже договір № 15/01-02п від 15.01.02р. спрямований на набуття Відповідачем права власності на квартири у домі № 18а по вул. Пономарьова, смт. Коцюбинське, а не на виконання Договору.
Посилання Відповідача на список інвесторів, за кошти яких збудовані спірні квартири від 05.11.04р. вих. № 141/4/441 також не приймається судом, оскільки цей список не має посилань на Договір, а отже не може слугувати доказом виконання перед Позивачем своїх обов’язків за спірним договором.
Суд не приймає також до уваги лист Головнокомандувача військ Протиповітряної оборони Збройних Сил України № 181/24/9/2045а від 12.11.04р., а також Рішення Ірпінської міської ради Київської області від 16.11.04р. № 268/17 з тих мотивів, що жодний із вищезазначених документів не містить вказівки на правову підставу набуття Військом Протиповітряної оборони Збройних сил України прав на квартири № 4, 8, 17 та 26 у будинку № 18а по вул. Пономарьова, смт. Коцюбинське, а отже не можуть доводити факту передачі Позивачу квартир на підставі Договору, а не на підставі договору № 9/1-1-77д.
Також суд дослідив надані Відповідачем докази, а саме: Рішення Київської міської ради від 30.01.03р. № 246/406 «Про погодження місць розташування об’єктів», Наказ Міністерство оборони України від 31.10.03 «Про наділення повноваженням Замовника будівництва», Акт прийому-передачі функцій замовника по будівництву житлового будинку по вул. Пономарьова, Святошинського району м. Києва (смт Коцюбинське) на земельній ділянці площею 0,7073 га від 15.03.04р., Рішення Ірпінської міської Ради Київської області від 26.10.04р. № 247/2 «Про затвердження акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкту»та від 22.12.04р. № 291/3 «Про затвердження акту державної приймальної комісії про прийняття закінченої будівництвом ІІ черги будівництва 144-х квартирного житлового будинку в смт Коцюбинське, по вул. Пономарьова»; Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта від 30.06.05р., та встановив, що зазначені докази не містять вказівок на те, що Відповідач передав спірні квартири Позивачу на підставі Договору, а отже ці документи не є ані належними, ані допустимими доказами виконання Відповідачем перед Позивачем за Договором у повному обсязі.
Суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про задоволення позовних вимог повністю.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Розірвати договір № 9/1-1-38д на будівництво житла в порядку пайової участі від 29.05.01р., укладений між Військовою частиною А0200, правонаступником якої є Управління капітального будівництва Міністерства оборони України, та Військовою частиною А1206, правонаступником якої є Управління капітального будівництва та ремонту Повітряних Сил України (військова частина А3641).
3. Стягнути з Управління капітального будівництва Міністерства оборони України (03049, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 28а, код 08228659, п/р 26009011870980 в КБ «Фінанси та кредит», МФО 300131, код 08228659) на користь Управління капітального будівництва та ремонту Повітряних Сил України (військова частина А3641) (21007, м. Вінниця, вул. Острозького, 39, п/р 35223091000013 в ГУДК у Вінницькій області, МФО 802015, код 09542151) на рахунок Командування Повітряних сил Збройних Сил України (військова частина А0215) (п/р 352230910000013 в ГУДКУ у Вінницькій області, МФО 802015, код ЄДРПОУ 24981451) 522536,00 грн. (п’ятсот двадцять дві тисячі п’ятсот тридцять шість гривень 00 копійок) боргу, індекс інфляції у розмірі 189158,00 грн. (сто вісімдесят дев’ять тисяч сто п’ятдесят вісім гривень 00 копійок), штраф у розмірі 1700,00 грн. (одна тисяча сімсот гривень 00 копійок).
4. Стягнути з Управління капітального будівництва Міністерства оборони України (03049, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 28а, код 08228659, п/р 26009011870980 в КБ «Фінанси та кредит», МФО 300131, код 08228659) в доход Державного бюджету України державне мито у розмірі 7218,94 грн. (сім тисяч двісті вісімнадцять гривень 94 копійки), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 копійок).
Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя В.В.Сулім