ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  30/13

05.02.08

За позовом   Виробничо-комерційної фірми «Болеро»у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю

До                  Товариства з обмеженою відповідальністю «Винодел Молдови  Компані»

Про                стягнення 382 597,88 грн.

                                                                                                 Суддя  Ващенко Т.М.                                                                                                                                                  

Представники сторін:

Від позивача          Круторогов А.С. –представник за довіреністю № 18/12 від    18.12.07.

Від відповідача      не з’явився

Обставини справи:

                         

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Виробничо-комерційної фірми «Болеро»у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «Винодел Молдови  Компані»про стягнення з відповідача 382 597,88 грн. заборгованості (353 646,84 грн. –основний борг з урахуванням індексу інфляції, 18 123,63 грн. –пені, 10  797,41 грн. –3 % річних) за Договором № 3/17 від 17.11.04.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору від 17.11.04. не виконав в повному обсязі свої зобов’язання перед позивачем по сплаті отриманого товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.07. порушено провадження у справі № 30/13, розгляд справи було призначено на 10.01.08. о 11-30.

Представник відповідача в судове засідання 10.01.08. не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі № 30/13 від 28.11.07. не виконав, але через канцелярію суду ним було подано клопотання про відкладення розгляду справи № 30/13, в зв’язку з неможливістю бути присутнім в судовому засіданні 10.01.08. повноважного представника відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.08. розгляд справи    № 30/13 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було відкладено на 05.02.08. о 11-15.

В судовому засіданні 05.02.08. представник позивача підтримав свої позовні вимоги та просить суд позов задовольнити повністю.

05.02.08. представник відповідача  в судове засідання не з’явився, вимоги ухвали суду від 28.11.07. про порушення провадження у справі № 30/13 не виконав, письмового відзиву на позов не надав, але через канцелярію суду відповідачем було подано клопотання про відкладення розгляду справи, в зв’язку з тим, що представник А.О. Митяй перебуває на лікарняному. А директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Винодел Молдови  Компані»на даний час перебуває у відрядженні.

Розглянувши в судовому засіданні 05.02.08. зазначене вище клопотання відповідача про відкладення розгляду справи № 30/13, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для його задоволення з урахуванням наступного.

До клопотання відповідачем не додано належних доказів, що підтверджують викладені у ньому обставини, і на які відповідач посилається як на підставу відкладення розгляду справи. Також судом береться до уваги те, що на підставі клопотання відповідача від 20.12.07. розгляд справи був відкладений ухвалою суду від 10.01.08. до 05.02.08.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач як юридична особа не позбавлений можливості направити у судове засідання іншого представника, видавши йому довіреність.

За таких обставин,  клопотання відповідача про відкладення розгляду справи підлягає відхиленню.

         Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -  

                                       ВСТАНОВИВ:

17.11.04. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Винодел Молдови  Компані»(Покупець) та Виробничо-комерційною фірмою «Болеро» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (Постачальник) було укладено Договір № 3/17 (надалі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1) Постачальник зобов’язався продавати, а Покупець - купувати продукцію в асортименті, в кількості, по ціні і загальній вартості, які зазначені в накладних.

У відповідності до п. 2.2 Договору, Покупець зобов’язався оплатити Постачальнику товар грошовими коштами в розмірі, формі,  в порядку і в строки, зазначені в розділі 5 даного Договору.

Відповідно до п. 5 Договору встановлено, що  оплата за кожну партію товару  проводиться Покупцем  по мірі її реалізації, але на пізніше 90 календарних днів, грошовими коштами  на розрахунковий рахунок Постачальника.

У відповідності до п. 13.1. Договору, сторонами було встановлено строк дії Договору до 31.12.05.

Додатковою угодою № 2 від 18.04.06. до Договору сторонами було продовжено строк дії Договору до 31.12.07.

Позивач зазначає, що ним умови Договору були виконані в повному обсязі, що підтверджується видатковими накладними № 0-00000096 від 25.04.06. на суму 244 728,00 грн., та № 0-00000096 від 25.04.06, на суму 227 689,92 грн.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов Договору у відповідності до зазначених вище накладених було поставлено відповідачу товар на суму 472 417,92 грн.

Позивач зазначає, що відповідачем в порушення умов Договору та чинного законодавства України було сплачено за отриманий товар лише частково в сумі 161 117,92 грн., в зв’язку з чим у Товариства з обмеженою відповідальністю «Винодел Молдови  Компані»виникла заборгованості перед Виробничо-комерційною фірмою «Болеро» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю у сумі 311 300,00 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають  задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як визначено абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не було надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених Виробничо-комерційною фірмою «Болеро» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю  у позовній заяві.

Відповідач в порушення покладеного на нього законом та Договором обов’язку зобов’язання по сплаті отриманого товару в повному обсязі не виконав, в зв’язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 311 300,00 грн. слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В зв’язку з тим, що відповідач припустився прострочення платежу, позивач на підставі вимог п. 6.1. Договору просить суд стягнути з відповідача  пеню в розмірі  18 123,63 грн.

Відповідно до п. 6.1. Договору, у разі прострочки платежу Покупець зобов’язаний сплатити Постачальнику всі  понесені ним витрати, а також сплатити пеню в розмірі подвійної ставки НБУ за кожен календарний день прострочки платежу.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в сумі –18 123,63 грн. (за обґрунтованим розрахунком позивача).

Крім того, позивач просить суд на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України стягнути з відповідача на свою користь збитків від інфляції  в сумі 42 346,84 грн., та 10 797,41 грн. –3 % річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 10 797,41 грн. –3 % річних та 42 346,84 грн. (за обґрунтованим розрахунком позивача).

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 525, 526, 549, 551, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

                                В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Виробничо-комерційної фірми «Болеро»у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Винодел Молдови  Компані»(04212, м. Київ, вул. Тимошенка, 19, код ЄДРПОУ 32108133) на користь Виробничо-комерційної фірми «Болеро»у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 3, код ЄДРПОУ 24543811) 311 300 (триста одинадцять тисяч триста) грн. 00 коп. –основного боргу, 18 123 (вісімнадцять тисяч сто двадцять три) грн. 63 коп.  - пені, 10 797 (десять тисяч сімсот дев’яносто сім) грн. 41 коп. –3 % річних, 42 346 (сорок дві тисячі триста сорок шість) грн. 84 коп. –збитків від інфляції, 3 825 (три тисячі вісімсот двадцять п’ять) грн. 67 коп. –державного мита та 118 (сто вісімнадцять) 00 коп.  –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                 Т.М. Ващенко

Дата підписання

рішення 15.02.08.