ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
"15" січня 2008 р. | справа № 20-11/414 |
За позовом Севастопольської міської ради
до Приватного підприємства “Новен”
про визнання договору оренди таким, що припинив свою дію у зв`язку із закінченням строку дії, звільнення зайнятої земельної ділянки
Суддя Дмитрієв В.Є.
Представники:
від позивача Супруненко М.В., довіреність № 03-15/137 выд14.01.2008
від відповідача Кудленко О.П., довіреність б/н від 20.08.2007
СУТЬ СПОРУ:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання договору оренди таким, що припинив свою дію у зв`язку із закінченням строку дії, звільнення зайнятої земельної ділянки.
Ухвалою від 22.11.2007 суд зупинив провадження у справі до вирішення Київським апеляційним господарським судом спору за пов’язаною з нею справою № 3/394 за позовом Приватного підприємства “Новен” до Севастопольської міської ради, третя особа Севастопольська міська державна адміністрація про визнання права володіння і користування земельною ділянкою на умовах оренди, зобов`язання вчинити дії.
Постановою Київського апеляційного господарського суду у справі № 3/394 апеляційна скарга залишена без задоволення, рішення господарського суду м. Києва від 15.10.2007 без змін, постанова набрала законної сили 04.12.2007.
Ухвалою суду від 25.12.2007 провадження у справі було поновлено.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що Договір на право тимчасового користування землею на умовах оренди, укладений між Приватним підприємством “Новен” та Севастопольською міською державною адміністрацією суперечить вимогам пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України.
Відповідач заперечення обгрунтовує тим, що Рішенням господарського суду м. Києва від 15.10.2007 у справі № 3/394 визнано договір на право користування землею на умовах оренди, укладений між Приватним підприємством “Новен” та Севастопольською міською державною адміністрацією з реєстровим номером 173 від 17.02.1998 на оренду земельної ділянки площею 0,1895 га, яка розташована на площі ім. 300-річчя Російського флоту в м. Севастополі поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.
Відповідно до ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представнику позивача були роз'яснені його права і обов'язки.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення сторін, суд, встановив:
03.02.1998 між Приватним підприємством “Новен” та Севастопольською міською державною адміністрацією було укладено договір на право тимчасового користування землею на умовах оренди.
Відповідно до п. 1.1 Договору Севастопольська міська державна адміністрація розпорядженням № 2037 від 14.11.1997 передала, а Приватне підприємство “Новен” прийняв у тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 0,1895 га, яка розташована на площі ім.300-річчя Російського флоту згідно плану землекористування.
Рішенням господарського суду м. Києва від 15.10.2007 у справі № 3/394 за позовом Приватного підприємства “Новен” до Севастопольської міської ради, третя особа Севастопольська міська державна адміністрація про визнання права володіння і користування земельною ділянкою на умовах оренди, зобов`язання вчинити дії визнано договір на право користування землею на умовах оренди, укладений між Приватним підприємством “Новен” та Севастопольською міською державною адміністрацією з реєстровим номером 173 від 17.02.1998 на оренду земельної ділянки площею 0,1895 га, яка розташована на площі ім. 300-річчя Російського флоту в м. Севастополі поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.
Постановою Київського апеляційного господарського суду у справі № 3/394 рішення господарського суду м. Києва від 15.10.2007 залишено без змін, постанова набрала законної сили 04.12.2007.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
У зв`язку з наведеним, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Севастопольської міської ради про визнання договору оренди таким, що припинив свою дію у зв`язку із закінченням строку дії, звільнення зайнятої земельної ділянки не підлягають задоволенню у зв`язку з тим, що рішенням господарського суду м. Києва № 3/394 від 15.10.2007, яке набрало законної сили , зазначений договір поновлений на новий строк.
Крім того, суд вважає позовні вимоги позивача щодо визнання договору оренди таким, що припинив свою дію у зв`язку із закінченням строку дії такими, що не підлягають задоволенню у зв`язку з наступним.
Відповідно до вимог статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
1) визнання права;
2) визнання правочину недійсним;
3) припинення дії, яка порушує право;
4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
5) примусове виконання обов'язку в натурі;
6) зміна правовідношення;
7) припинення правовідношення;
8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб складається зі позбавлення у судовому або в іншому, встановленому законом порядку, юридичної сили ухваленого рішення, вчиненої дії або накладення обов`язку вказаних суб`єктів владних правовідносин здійснити певну дію для захисту порушеного або оспорюваного права або законного інтересу.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.
Відповідно до вимог статті 12 Господарського процесуального кодексу України Господарським судам підвідомчі:
1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:
спорів про приватизацію державного житлового фонду;
спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;
спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;
спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;
інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;
2) справи про банкрутство.
3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.
4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
Підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду (арбітражу), крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб.
Таким чином, діюче законодавство, а саме ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 12 Господарського процесуального кодексу України не передбачає такого способу захисту права як визнання договору оренди таким, що припинив свою дію у зв`язку із закінченням строку дії, а тому обраний позивачем спосіб захисту задоволенню не підлягає.
Аналогічна думка викладена у Постанові Вищого господарського суду України від 19.04.2006 у справі № 2-6/6034.1-2005 (2-22/6034-2005).
Керуючись статтями 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИ Р І Ш И В:
1. В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Копії рішення направити сторонам.
Суддя В.Є. Дмитрієв
Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського
процесуального кодексу України і підписано 21.01.2008
РОЗСИЛКА:
Севастопольська міська рада –99011 м. Севастополь, вул. Леніна, 3
Приватне підприємство “Новен” –99804 м. Севастополь, с. Верхнєсадове, вул. Локомотивна, 31, кв. 8