ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
"10" січня 2008 р. | справа № 20-11/474 |
За позовом Заступника військового прокурора Полтавського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України
до Державного підприємства “Центральне конструкторське бюро “Чорноморець”
про стягнення інфляційного відшкодування, пені та трьох процентів річних
Суддя Дмитрієв В.Є.
Представники:
Прокурор не з`явився
від позивача Плотніков Ю.В., довіреність № 220/908/д від 10.12.2007
від відповідача не з`явився
СУТЬ СПОРУ:
Прокурор в інтересах позивача звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення інфляційного відшкодування, пені та трьох процентів річних.
Представник відповідача та прокурор в судове засідання не з`явились, про час, дату та місце проведення судового засідання були повідомлені своєчасно та належним чином, прокурор про причини неявки суд не повідомив, відповідач до початку судового засідання надав суду клопотання про відкладення розгляду справи.
В позовній заяві прокурор обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем умов Договору про надання послуг з контролю якості та приймання продукції № 928/ВП-2006/03-2006.
Позивач на вирішенні спору по суті без наявності представника відповідача наполягає, усі витребувані судом документи надав.
Суд, враховуючи клопотання представника позивача, наявність усіх витребуваних доказів та закінчення строку вирішення спору, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представнику позивача були роз'яснені права і обов'язки.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані сторонами докази, перевіривши матеріали справи, суд встановив.
Відповідно до статті 121 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, передбачених законом. Згідно статті 2 Господарського процесуального кодексу України, прокурор має право звертатися до господарського суду в інтересах держави. Рішенням Конституційного суду України № 3-рп/99 від 08.04.99р. про офіційне тлумачення статті 2 ГПКУ визначено, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає, у чому саме є порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтує в позовної заяві необхідність їх захисту та визначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Згідно пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного суду України під поняттям „орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах”, визначеним у частини другої статті 2 ГПК України, слід розуміти орган державної влади або орган місцевого самоврядування, якому законом надані повноваження органа виконавчої влади.
Відповідно до вказаного рішення Конституційного суду України поняття “орган, уповноважений державною здійснювати відповідні функції у спірних відносинах” означає орган, н який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким чином, відповідно до ст.6,7,13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому закону надано повноваження органу виконавчої влади.
Відповідно до п. 2 ст. 2 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” державну політику у сфері оренди здійснюють Кабінет Міністрів України, а також Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим; органи місцевого самоврядування - щодо майна, яке перебуває в комунальній власності.
Підставою для звернення прокурора до суду є порушення економічних інтересів держави.
26.02.2006 між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання послуг з контролю якості та приймання продукції № 928/ВП-2006/03-2006 (далі - Договір) в редакції з Протоколом розбіжностей до нього від 17.04.2006.
Відповідно до п. 1.1, 2.2.2 виконавець прийняв на себе зобов`язання щодо забезпечення підпорядкованим йому військовим представництвом № 800 (далі - представництво) надання послуг замовнику з контролю якості продукції та її приймання відповідно до вимог нормативно –технічної документації та умов, що вказані в договорах на постачання продукції Замовника, у міру її пред`явлення останнім або за узгодженими графіками згідно затвердженого Переліку продукції, що підлягає контролю якості і прийманню виконавцем.
Відповідно до п. 10.3 Договору виконанням обов`язків з боку виконавця вважається здійснення представництвом контролю якості (далі - Акт).
Відповідно до п. 1.3, 3.1, 3.2 Договору зобов`язавний оплатити виконавцю надані послуги шляхом передплати або у десядиенний строк після завтредження акту в розмірі 1% від вартості продукції , яка підлягає контролю.
Відповідно до затвердженого акту № 1 від 22.01.2007 виконавцем надано послуги на загальну суму 90020,00 грн, які виконавець повинен був оплатити до 01.02.2007.
Однак, відповідачем умови Договору виконувалися не належним чином, надані послуги сплачені лише 04.07.2007, відповідно до платіжного поручення № 350.
Таким чином, відповідачем було просточено виконання зобов`язання на 154 дні.
Позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення інфляційного відшкодування в розмірі 3240,72 грн., пені в розмірі 6392,65 грн., 3% річних в розмірі 1239,43 грн.
Відповідно до п. 4.2 Договору за порушення строків виконання зобов`язання передбачено стягнення пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми затриманого платежу за кожний день затримки.
Згідно ст. 546, ст. 549, п.3 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Судом перевірений розрахунок пені, 3% річних та інфляційного відшкодування, суд вважає його таким, що зроблений з додержанням вимоги діючого законодавства, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись статтями 49, 82-85, 116, 117, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИ Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Державного підприємства “Центральне конструкторське бюро “Чорноморець” (99011, м. Севастополь, вул. В.Морська, 1, код ЄДРПОУ 14308457, р/р 260001300030 в Севастопоській філії Укрпромбанку, МФО 384834) на користь Міністерства оборони України (03168 м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6, ЄДРПОУ 00034022, р/р 35222122003192 ОПЕРУ ДКУ м. Києва, МФО 820172) заборгованість в розмірі 10772,80 грн., інфляційне відшкодування в розмірі 3240,72 грн., пеня в розмірі 6392,65 грн., 3% річних в розмірі 1239,43 грн., а також витрати по сплаті державного мита в сумі - 107,73 грн. та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,0 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Копії рішення направити сторонам.
Суддя В.Є. Дмитрієв
Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського
процесуального кодексу України і підписано 15.01.2007