ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16

тел. 230-31-77

ПОСТАНОВА

Іменем України

"05" лютого 2008 р.                                                                   Справа № А6/570-07

15-30 год.

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді                                                              Маляренка А.В.

при секретарі                                                             Поднєбес О.В.

                    

розглянувши адміністративну справу № А6/570-07

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пульс», м. Кагарлик

до відповідача  Кагарлицької об’єднаної державної податкової інспекції у

Київській обл.

про визнання недійсним повідомлення –рішення

Представники:

Позивача:     Білек Ю.І. (довіреність №б/н від 14.01.2008 р.)

Відповідача: Норець В.М.  (довіреність № 1453/н/10 від 10.04.06 р.)

                      Березовий Є.П. (довіреність №1556/б/10 від 14.04.2006 р.)

Обставини спору:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Пульс»(далі –позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення –рішення  Державної податкової інспекції у м. Славутичі (далі –відповідач) №0005072301/0 від 05.10.2007 р., вказуючи на неправомірність визначення розміру суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 289 524,62 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій 144 762,31 грн., на загальну суму 434 286,93 грн. застосованих на підставі Акта невиїзної позапланової документальної перевірки № 193/23-1/32841959 від 27.09.2007 р.

        Провадження у справі було відкрите відповідно до ухвали від 19.11.2007 р. за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАС України).

Свої позовні вимоги позивач підтримав повністю та обґрунтовує їх тим, що відповідачем неправомірно було застосовано п.п.7.2.1 п.7.2 ст. 7 та п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 року (із змінами та доповненнями).

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у запереченні на позов №5/10/10 від 08.01.2008 р. посилаючись на те, що позивачем здійснювалась підприємницька діяльність з порушенням вимог чинного законодавства України, зафіксованих в акті перевірки.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

                                                   ВСТАНОВИВ:

Працівниками Кагарлицької ОДПІ, на підставі Наказу начальника Кагарлицької ОДПІ №186-0 від 28.08.2007 р. та ч.6 п.1 ст. 11 Закону України №509-ХІІ від 04.12.1990 року «Про державну податкову службу в Україні»була проведена невиїзна позапланова документальна перевірка ТОВ «Пульс»з питань дотримання податкового законодавства при здійсненні фінансового –господарських операцій з ВКФ «Захід –Агросервіс»за період з 07.04.2004 по 31.03.2006 рр.

За результатами вище вказаної перевірки був складений Акт невиїзної позапланової документальної перевірки № 193/23-1/32841959 від 27.09.2007 р. (далі –Акт).

На підставі Акту Кагарлицька ОДПІ прийняла оскаржуване податкове повідомлення –рішення №0005072301/0 від 05.10.2007 р.

В оскаржуваному повідомленні –рішенні вказано про визначення суми податкового зобов'язання позивача з податку на додану вартість у розмірі 289 524,62 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій 144 762,31 грн., на загальну суму 434 286,93 грн., у зв'язку із порушенням позивачем п.п.7.2.1 п.7.2 ст. 7 та п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 року (із змінами та доповненнями).

Відповідач, приймаючи оскаржуване повідомлення –рішення посилається на той факт, що ВКФ «Захід –Агросервіс»були виписані, на вимогу  позивача, наступні податкові накладні:

-          №40 від 27.07.05 р.

-          №35 від 03.06.05 р.

-          №3 від 31.01.05 р.

-          №9/3 від 09.03.05 р.

-          №23/02 від 23.02.05 р.

-          №15 від 05.05.05 р.

-          № 17 від 17.05.05 р.

-          №18 від 25.05.05 р.

-          №31 від 27.05.05 р.

-          №16 від 12.05.05 р.

-          №55/1 від 03.08.05 р.

-          №56 від 05.08.05 р.

-          №59 від 31.08.05 р.

-          №159 від 19.09.05 р.

Як вбачається із вищенаведених податкових накладних, в рядку індивідуальний податковий номер продавця вказаний №201305396101, а в рядку номер свідоцтва платника ПДВ 36121481.

Відповідно до отриманих відповідачем листів, а саме:

- ДПІ у Голосіївському районі м. Києва №12/22/7/29-309 від 11.07.2007 р. про те, що інформація про свідоцтво платника ПДВ №36121481 та індивідуальним податковим номером 201305396101 по ТОВ «ВКФ Захід –Агросервіс»в обліковій справі відсутня.

- Володимир –Волинської ОДПІ №5936/29-010 від 20.06.2007 р. про те, що інформація про свідоцтво платника ПДВ №36121481 та індивідуальним податковим номером 201305396101 по ТОВ «ВКФ Захід – Агросервіс»в обліковій справі відсутня.

- На запит Кагарлицької ОДПІ №740/7/29-04 від 24.01.2007 р. від ДПІ у Голосіївському районі м. Києва №2561/7/29-010 від 15.02.2007 р., надійшов акт №998/29-203 від 04.10.2005 р. про анулювання Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ ТОВ «ВКФ Захід –Агросервіс».

З підстав вищезазначених, відповідач дійшов до висновку, що податкові накладні, видані позивачу ТОВ «ВКФ Захід –Агросервіс», виписані в порушення пп..7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 року (із змінами та доповненнями), та у зв’язку із тим, що свідоцтво платника ПДВ ТОВ «ВКФ Захід –Агросервіс»було анульоване 04.10.05 р., податкові накладні, які видавились останнім складені із порушенням норм чинного законодавства України.

Перевіркою встановлено і позивачем підтверджується факт здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ «ВКФ Захід –Агросервіс», в перевіряємий відповідачем період на умовах укладеного між ними договорів№3101-ІІІ від 01.01.05 р., №6/04 від 19.04.04 р.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне:

1. Відповідно до ст. 11 Закону України №509-ХІІ від 04.12.1990 року «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановленому законами України мають право: 1). Здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов’язаних із нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов’язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладений обов’язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі), крім Національного банку України та його установ. Всі інші перевірки проводяться виключно за рішенням суду.

Згідно із ч.8 ст. 111   Закону України №509-ХІІ від 04.12.1990 року «Про державну податкову службу в Україні»позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду. Орган державної податкової служби, який ініціює проведення позапланової виїзної перевірки, подає до суду письмове обґрунтування підстав такої перевірки та дати її початку і закінчення, склад осіб, які будуть проводити таку перевірку, документи, які відповідно до частини шостої цієї статті свідчать про виникнення підстав для проведення такої перевірки, інформацію про вид та кількість перевірок, проведених органами державної податкової служби щодо суб'єкта господарської діяльності та наслідки таких перевірок за попередні три роки, а також на вимогу суду - інші відомості. У розгляді питання про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки мають право брати участь представники суб'єкта господарської діяльності. Повідомлення про місце, дату та час розгляду питання про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки направляється не пізніше ніж за три робочі дні до дати такого розгляду.

Позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

Відповідно до п.п. 2.1.4 п.2.1 ст. 2  Наказу ДПА України №327 від 10.058.2005 р. «Про затвердження порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства»вступна частина акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинна містити дату та номер направлення на виїзну планову чи позапланову перевірку, назва органу державної податкової служби, який його виписав. Дати та номери наказів керівника органу державної податкової служби на проведення позапланової перевірки, продовження термінів проведення перевірок. Якщо виїзна позапланова перевірка у відповідних випадках здійснюється на підставі рішення суду, зазначається назва суду, який прийняв відповідне рішення щодо здійснення виїзної позапланової перевірки, його номер та дата, термін проведення перевірки.

Як вбачається із Наказу начальника Кагарлицької ОДПІ №186-0 від 28.08.2007 р. позапланова невиїзна документальна перевірка повинна була бути проведена з 28.08.2007 р. по 05.09.2007 р., але в порушення норм чинного законодавства та положень вищенаведеного наказу перевірка була проведена з 14.09.07 р. по 26.09.07 р., тобто із простроченням встановленого строку проведення перевірки.

З вищенаведеного випливає, що відповідачем здійснено перевірку, яка непередбачена діючим законодавством України, з порушенням термінів проведення такої перевірки, тому положення, які містить  акт №0005072301/0 від 05.10.2007 р.. не можуть бути визнані судом, як такі, що відповідають нормам ч. 2 ст. 19 Конституції України та ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та не можуть бути підставою для встановлення податкового зобов`язання, яке міститься в податковому повідомленні –рішенні №0005072301/0 від 05.10.2007 р.

2. У відповідності із вимогами ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 року (із змінами та доповненнями) для включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту необхідно здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) та наявність належним чином оформленої податкової накладної.

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. №165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 р. за №233/2037 (із змінами та доповненнями), податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Відповідно до вимог чинного законодавства України ТОВ «ВКФ Захід –Агросервіс», видала позивачу необхідні податкові накладні.

Як випливає із матеріалів справи, податкова накладна була заповнена у відповідності із вимогами Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. №165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 р. за №233/2037 (із змінами та доповненнями) тобто вона містила всі необхідні реквізити та підписи посадових осіб ТОВ «ВКФ Захід –Агросервіс».

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 року (із змінами та доповненнями) податкова накладна видається платником податку який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Твердження відповідача про те, що ТОВ «ВКФ Захід –Агросервіс»видавала податкові накладні після скасування його Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ не підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами.

Як вбачається із наданих суду податкових накладних в рядку «Індивідуальний податковий номер продавця»(ТОВ «ВКФ Захід –Агросервіс») зазначений №201305396101, а в рядку номер свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ вказаний №36121481.

Відповідно до Акту №998/29-203 від 04.10.05 р. Голосіївською ДПІ м. Києва було  скасовано Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ №2566270, індивідуальний податковий номер 201305303161 платнику ТОВ «ВКФ Захід –Агросервіс лтд».

Отже, як випливає з вищенаведеного в податкових накладних зазначається інші номери Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ та індивідуальний податковий номер.

Суд звертає увагу на те, що сторонами не наданий жодний доказ того, що податкові накладні, які видавались ТОВ «ВКФ Захід –Агросервіс»в установленому законом порядку визнані недійсними.

З вищезазначеного випливає, що позивач правомірно нарахував податковий кредит на підставі податкових накладних, які були видані ТОВ «ВКФ Захід –Агросервіс».

Таким чином, викладені в Акті перевірки № 193/23-1/32841959 від 27.09.2007 р висновки, спростовуються встановленими у даній справі обставинами, у зв‘язку з чим, спірне податкове повідомлення –рішення №0005072301/0 від 05.10.2007 р. є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства і тому підлягає визнанню недійсним.

Відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню. Доводи відповідача цих висновків не спростовують.

Відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 167 КАС України передбачено, що копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення направляється лише особі, яка бере участь у справі, але не була присутня в судовому засіданні. У разі проголошення в судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частини постанови суд повідомляє час виготовлення постанови суду в повному обсязі. Особи, які беруть участь у справі, можуть отримати копію постанови чи ухвали в суді.

Враховуючи наведене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 71, 94, 158 –163, Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

1.          Позовні вимоги Позивача –Товариства з обмеженою відповідальністю «Пульс»,

     задовольнити в повному обсязі.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

          Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими статтями   185-187 КАС України.

              Суддя                                                                                                 Маляренко А.В.