ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
"27" лютого 2008 р. Справа № 11/10
За позовом Малого приватного підприємства Фірми «Ерідон»
с.Музичі Києво-Святошинського району Київської області
до відповідача: Дочірнього підприємства «Корецький цукровий завод» АТЗТ
«Фаворит» м.Корець Рівненської області
про стягнення 360 056 грн. 17 коп. заборгованості по розрахунках, пені та річних,
Суддя Грязнов В.В.
Представники сторін:
від позивача- Палівода С.П., представник (довір.№03/01-73 від 03.01.2008р.);
від відповідача- Гусаїмова Н.П., юрисконсульт (довір.№10-01/1063 від 24.12.2007р.).
Представники сторін не заявили клопотаннь про технічну фіксацію судового процесу. Суддею роз’яснено сто-ронам статті 20, 22, 91, 107 ГПК України. Відводу судді не заявлено.
Суть спору: Позивач-МПП Фірма «Ерідон»звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з Відпові-дача-Дочірнього підприємства «Корецький цукровий завод»АТЗТ «Фаворит»330 013 грн. 05 коп. заборгованості по розрахунках та 10 124 грн. 80 коп. пені згідно укладеного договору, а також 7 260 грн. 29 коп.–20% річних та 12 658 грн. 03 коп. інфляційних втрат.
Відповідач-ДчП «Корецький цукровий завод»надав відзив на позов, яким визнав позовні вимоги частково в зв’язку з тим, що станом на день підписання позовної заяви –25.12.2007р. заборгованість перед Позивачем складала не 330 013 грн. 05 коп., а 296 529 грн. 55 коп., оскільки останньому 02.11.2007р. було відпущено в рахунок договору 40 тон цукру-піску на суму 116 000 грн., що не було враховано Позивачем під час складання позовної заяви. Враховуючи це, Відповідач вважає необгрунтовано завищеними додаткові вимоги (пеню, інфляційні, річні). Відповідач просив суд взяти до уваги, що станом на 07.02.2008р. –заборгованість перед Позивачем відсутня, оскіль-ки погашена шляхом відванта-ження Позивачу цукру-піску.(арк.справи 63, 67-69, 76).
В результаті розгляду матеріалів справи, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Мале приватне підприємство Фірма «Ерідон»-постачальник та Дочірнє підприємство «Корецький цукровий завод» АТЗТ «Фаворит»-покупець 04 травня 2007р. уклали договір поставки №258/07/06 (надалі в тексті –Договір). Згідно пп.1.1, 1.2 у визначені Договором терміни постачальник зобов’язувався передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення (надалі товар), а покупець зобов’язувався прийняти та оплатити товар на умовах Договору. Кількість, асортимент, ціна товару, а також сума кожної партії вказується в Додатках, якіє невід’ємною части-ною Договору.(розд.2 Договору). Умови оплати також визанчаються у Додатках.(п.3.2 Договору). Договір підписано ди-ректорами МПП Фірма «Ерідон»та ДчП «Корецький цукровий завод»АТЗТ «Фаворит», скріплено відбитками їх печа-ток.(арк.справи 11-14).
Мале приватне підприємство Фірма «Ерідон»-постачальник та Дочірнє підприємство «Корецький цукровий завод» АТЗТ «Фаворит»-покупець протягом червня-серпня 2007р. підписали наступні Додатки до Договору: №258/ 07/60/01-ЗЗР від 04 червня 2007р.; №258/07/60/02-ЗЗР від 05 червня 2007р.; №258/07/60/03-ЗЗР від 06 червня 2007 року; №258/07/60/05-ЗЗР від 11 червня 2007р.; №258/07/60/05-ЗЗР від 21 червня 2007р.; №258/07/60/06-ЗЗР від 26 червня 2007р.; №258/07/60/07-ЗЗР від 26 липня 2007р.; №258/07/60/08-ЗЗР від 08 серпня 2007р.; №258/07/60/02-ЗЗР від 05 червня 2007р.; №258/07/60/09-ЗЗР від 22 серпня 2007р. (надалі в тексті –Додатки). Умовами пп.1.1, 2.1 вказаних Додатків передбачались асортимент, кількість, ціна та умови попередньої 50% оплати партії товару, які постачатимуться. Умова сплати покупцем 20% річних у випадку прострочення оплати товару узгоджена пунктами 2.2 Додатків. Перевезення товару здійснюється транспортом постачальника, а транспортні витрати відносяться на рахунок покупця.(пп. 4.1, 4.3 Додатків). Додатки підписано директорами МПП Фірма «Ерідон»та ДчП «Корецький цукровий завод»АТЗТ «Фаворит», скріплено відбитками їх печаток.(арк.справи 15, 18, 21, 25, 28, 31, 34, 37, 42).
Фактично, через представника Цуперяк Л.В., яка діяла на підставі довіреностей ЯМН №829630 від 31.05.2007р., ЯМН №829640 від 05.06.2007р., ЯМН №829644 від 07.06.2007р., НБВ №145456 від 12.06.2007р., НБВ №145482 від 21.06.2007р., НБВ №145501 від 25.06.2007р., ЯЕЗ №690822 від 24.07.2007р., ЯЖУ №071160 від 03.08.2007 р., ЯОВ №927101 від 20.08.2007р., згідно накладних №21268 від 08.06.2007р., №21299 від 08.06.2007р., №21312 від 07.06.2007р., №21316 від 08.06.2007р., №21327 від 12.06.2007р., №21386 від 21.06.2007р., №21402 від 02.07.2007р., №21470 від 26.07.2007р., №21492 від 04.08.2007р., №21499 від 08.08.2007р., №21502 від 09.08.2007р. та №21521 від 22.08.2007р. –постачальник передав покупцю товар в асортименті на загальну суму 559 559 грн. 89 коп., що стверджу-ється копіями вказаних вище документів і визнається представником Відповідача у судовому засіданні 27.02.2008р. (арк.справи 16-44).
Відповідач за отриманий товар розрахувався частково, сплативши протягом червня-вересня 2007р. 229 586 грн. 84 коп., а саме: 08.06.2007р. – 14 000 грн. 00 коп.; 15.06.2007р. – 25 000 грн. 00 коп.; 06.08.2007р. – 50 000 грн. 00 коп.; 10.08. 2007р. – 123 650 грн. 84 коп.; 23.08.2007р. – 12 000 грн. 00 коп.; 03.09.2007р. – 4 936 грн. 00 коп., що стверджується виписка-ми банку.(арк.справи 45).
Вважаючи, що сума боргу складає 330 013 грн. 05 коп. та посилаючись на умови п.7.1.1 Договору за невико-нання грошового зобов’язання, Позивач нарахував пеню в розмірі подвійної облікової ставки Нацбанку України за період з 15.10.2007р. по 24.12.2007р., що складає суму 10 124 грн. 80 коп.
Крім того, відповідно до ст.625 ЦК України, Позивач нарахував 7 260 грн. 29 коп. збитків, завданих внаслідок інфляції за період з 15.10.2007р. по 24.12.2007р. та 20% річних, згідно пунктів 2.2 Додатків до Договору за такий же період, що складає 12 658 грн. 03 коп.
Ухвалою від 06.02.2008р. суд зобов’язував Позивача в судовому засіданні 20.02.2008р. надати докази в обгрун-тування позовних вимог або докази врегулювання спору і уточнення позовних вимог.
Оскільки в судове засідання 20.02.2008р. представник Позивача не з’явився, витребуваних доказів не надав –суд, ухвалою від 20.02.2008р. повторно зобов’язав Позивача надати докази в обгрунтування заявлених вимог та докази сплати Відповідачем боргу; обгрунтування заявлених додаткових вимог (пеня, інфляційні, річні); надати докази врегулювання спору та уточнення позовних вимог. Крім того, сторони зобов’язані були провести детальну звірку розра-хунків, а складений за наслідками звірки Акт –надати суду.(арк.справи 1, 57, 65).
Проте, як вказувалось вище, всупереч вимогам ухвал суду –Позивач в судовому засіданні 27.02.2008р. подав лише Акт звірки заборгованності, з якого вбачається, що станом на 26.02.2008р. –заборгованість Відповідача перед МПП Фірма «Ерідон» за Договором та всіма Додатками –відсутня.(арк.справи 66-67).
Щодо заявлених позовних вимог представник Позивача в судовому засіданні 27.02.2008р. усно повідомив, що заборгованість по розрахунках погашена повністю і щодо основного боргу –спору немає, при цьому, додаткові вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на вже наданий суду розрахунок.(арк.справи 7-8).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є дого-вори та інші правочини, а також завдання матеріальної та моральної шкоди.
Відповідно до ст.509 ЦК України, – зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.(ст.526 ЦК України).
За договором поставки (ст.712 ЦК України), - продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяль-ність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у під-приємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним вико-ристанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Вирішуючи даний спір, суд виходить з таких обставин. На момент складання позовної заяви –25.12.2007 року заборгованість Відповідача складала 412 529 грн. 55 коп., а останнє погашення заборгованості Відповідач провів 03.09.2007р., що і було зазначено у позовній заяві та розрахунку позовних вимог.
Однак, на момент звернення з позовом до суду 16.01.2008р. –заборгованість Відповідача складала 246 529 грн. 55 коп., оскільки 02.11.2007р. в рахунок погашення боргу Відповідач відпустив Позивачу 40т. цукру-піску на загальну суму 116 000 грн., а 28.12.2007р. згідно банківської виписки №0000659 –сплатив на рахунок Позивача –50 000 грн., що стверджується довіреністю МПП Фірма «Ерідон», накладними, Договором відповідального збері-гання матеріальних цінностей №258/07/93 від 02.11.2007р., Актом проведення заліку зустрічних вимог від 27.12. 2007р., іншими матеріалами справи та не заперечується представником Позивача в судовому засіданні. (арк.спра-ви 70-76).
Проте, всупереч повторним витребуванням судом уточнення позовних вимог та доказів врегулювання спору –Позивач вказаних помилок у розрахунках не усунув, уточнення в судовому засіданні 27.02.2008р. –не надав.
Враховуючи вказані обставини, твердження Позивача про існування заборгованості Відповідача у сумі 330 013 грн. 05 коп. на момент звернення до господарського суду –не відповідають дійсності, тому в частині стягнення 83 453 грн. 80 коп. основного боргу на підставі ст.33 ГПК України –в задоволенні позову необхідно відмовити через безпідставність.
Разом з тим, враховуючи погашення Відповідачем основного боргу у повному обсязі, про що заявлено предс-тавником Позивача і що стверджується матеріалами справи, зокрема Актом звірки заборгованності від 26.02.2008р. (арк.справи 63, 66-67, 76) –в частині стягнення 246 529 грн. 55 коп. боргу провадження у справі підлягає припи-ненню з підстав п.11 ст. 80 ГПК України через відстуність предмету спору в частині стягнення 246 529 грн. 55 коп. основного боргу.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з про-строченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.(ч.2 ст.625 ЦК України).
Неустойкою (штрафом, пенею), згідно ст.549 ЦК України, - є грошова сума або інше майно, які боржник пови-нен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
Вирішуючи спір в частині стягнення інфляційних втрат, річних та пені, господарський суд виходить з того, що обчислюючи суми вказаних додаткових вимог –Позивач безпідставно не врахував погашення Відпові-дачем боргу на суму 83 453 грн. 80 коп., не зменшив розміру позовних вимог, подавши позовну заяву до госпо-дарського суду через три тижні 16.01.2008р. від моменту її складання 25.12.2007р.
З огляду на обставини справи у сукупності, на підставі ст.33 ГПК України, - в частині стягнення 10 124 грн. 80 коп. пені, 7 260 грн. 29 коп. збитків, завданих внаслідок інфляції та 12 658 грн. 03 коп. -20% річних –в за-доволенні позову необхідно відмовити.
Інших доказів сплати боргу Відповідач суду не надав.
Господарський суд також не приймає часткове визнання Відповідачем позову та надані ним розрахунки, оскільки при обчисленні сум, Відповідачем так само використано безпідставно завищену суму основного боргу та розмір пені.(арк.справи 68-69).
Позов підлягає частковому задоволенню в частині стягнення судових витрат в сумі 2 627 грн. 38 коп. В частині стягнення 246 529 грн. 55 коп. основного боргу –провадження у справі необхідно припинити. В задоволенні решти по-зовних вимог –відмовити.
На Відповідача покладаються витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечен-ня судового процесу пропорційно розміру задоволених вимог на підставі частини другої ст.49 ГПК України, внаслідок його неправильних дій - доведення спору до господарського суду.
Керуючись стст. 33, 43, 46-49, 75, 80, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд –
В И Р І Ш И В:
1. Позов задоволити частково.
2. В частині стягнення з Дочірнього підприємства «Корецький цукровий завод»АТЗТ «Фаво-рит»основного боргу у сумі 246 529 грн. 55 коп. - провадження у справі припинити.
3. Стягнути з Дочірнього підприємства «Корецький цукровий завод»АТЗТ «Фаворит», яке зна-ходиться в м.Корець Рівненської області, вул.Київська,8 (код 30718800) на користь Малого приватного підприємства «Ерідон», яке знаходиться в с.Музичі Києво-Святошинського району Київської області, вул.Леніна, 16, кв.82 (код 19420704) 2 465грн. 30коп. витрат по сплаті державного мита, 81грн. 04коп. витрат на послуги інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
4. В решті заявлених позовних вимог –в задоволенні позову відмовити.
5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя В.В.Грязнов
Рішення підписане суддею "29" лютого 2008 р..