ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
"19" лютого 2008 р. Справа № 11/07
За позовом ТзОВ «Авангард-Інвест»м.Запоріжжя
до відповідача: ТзОВ «Ливарно-механічний завод «Ісполін» м.Дубно
про стягнення 44 750 грн. 68 коп. заборгованості по розрахунках,
інфляційних втрат, пені та річних,
Суддя Грязнов В.В.
Представники сторін:
від позивача- Нєстєров В.М., представник (довір.№46 від 09.01.2008р.);
від відповідача- Тарарук О.М., юрисконсульт (довір.№34 від 21.01.2008р.).
Представники сторін не заявили клопотань про технічну фіксацію судового процесу. Суддею роз’яснено сторонам статті 20, 22, 91, 107 ГПК України. Відводу судді не заявлено.
Суть спору: Позивач-ТзОВ «Авангард-Інвест»звернувся до суду з заявою про стягнення з Відповідача ТзОВ «Ливарно-механічний завод «Ісполін»28 563 грн. 55 коп. заборгованості по розрахунках та 5 621 грн. 78 коп. пені згідно укладеного договору, а також 6 582 грн. 28 коп. інфляційних збитків та 983 грн. 07 коп. –3% річ-них і 3 000 грн. моральної шкоди.
Відповідач-ТзОВ «Ливарно-механічний завод «Ісполін»позов визнав частково, запречивши його в роз-мірі суми основного боргу, який на його думку –становить 10 950 грн. 14 коп.; відповідно, і додаткові вимоги складають: пеня –2 881 грн. 49 коп., інфляційні втрати –190 грн. 96 коп., а річні –552 грн. 52 коп. Просив позов задоволити частково.
В судовому засіданні 19 лютого 2008р. оголошувалась перерва з 12:45 до 14:30 за клопотанням сторін для надання можливості укладення мирової угоди.
Після закінчення перерви – сторони повідомили, що не дійшли мирової угоди, при цьому, Позивач надав суду уточнений розрахунок інфляційних втрат, сума яких складає 2 472 грн. 70 коп., визнавши, що сума основного боргу на момент звернення з позовом складала 10 950 грн. 14 коп. Щодо решти додаткових вимог –Позивач зая-вив, що підтримує суми, зазначені у розрахунку додаткових вимог, обчислених Відповідачем у відзиві на позов від 17.01.2008р.(арк.справи 41-43, 115-116). Поданий розрахунок інфляційних втрат та заяву щодо зменшення решти вимог суд прийняв до розгляду.
В результаті розгляду матеріалів справи, господарський суд
ВСТАНОВИВ,
що згідно договору купівлі-продажу №15/12/06 від 15.12.2006р. та додатків до нього (надалі в тексті Договір) –ТзОВ «Авангард-Інвест»-продавець зобов’язувався продати, а ТзОВ Ливарно-механічний завод «Ісполін»-покупець –прий-няти та оплатити кокс ливарний марки КЛ-2 згідно специфікацій та додатків. Ціна 1 тони продукції зазначена в додат-ках, її оплата проводиться покупцем пртягом 5-ти банківських днів протягом відвантаження товару днів.(пп.3.1, 3.2 Договору). Факсимільні копії даного Договору (завірени печатками) до обміну їх на оригінали –мають силу оригі-налів.(п.8.6 Договору). Строк дії Договору з моменту підписання до 31 грудня 2006 року.(п.8.7 Договору).
ТзОВ Ливарно-механічний завод «Ісполін»підписало проект договору купівлі-продажу №15/12/06 та до-датки до нього-Специфікації, які ТзОВ «Авангард-Інвест»факсимільним зв’язком 19.12.2006р. направило йому, що стверджується підписами, відбитками печаток сторін.(арк.справи 11-13).
Фактично 22.12.2006р. Позивач завантажив залізничний вагон №66557422 коксом ливарним КЛ-2 в кількості 41 тона на загальну суму 61 258 грн. 80 коп. та згідно залізничної квитанції направив його Відповідачу; товар отримано Відповідачем, що стверджено накладною №РН-0000272 від 22.12.2006р. та Актом від 25 грудня 2006р. прийомки-пе-редачі продукції за договором №15/12/06. Накладну №РН-0000272 і Акт підписано представниками ТзОВ «Авангард-Інвест»та ТзОВ Ливарно-механічний завод «Ісполін», скріплено відбитками їх печаток.(арк.справи 14-16, 84).
Вбачається, що для оплати отриманої продукції, Позивач виписав Відповідачу рахунок-фактуру №СФ-0000359 від 18.12.2006р. на суму 61 258 грн. 80 коп.(арк.справи 14).
Відповідач протягом 05 грудня 2006р. – 24 грудня 2007р. перерахував на рахунок Позивача 50 308 грн. 66 коп., частково оплативши частину вартості отриманого товару, при цьому, 05.12.2006р. сплачено 1 113 грн. 41 коп. з поси-ланням на рахунок б/н від 05.12.2006р., а 19.12.2006р. проведена оплата 15 000 грн. з посиланням на вищезазначений рахунок-фактуру. (арк.справи 47, 84, 95).
Вважаючи, що заборгованість Відповідача на момент звернення до суду складає 28 563 грн. 55 коп., –Позивач на підставі п.6.2 Договору нарахував пеню в розмірі подвійної облікової ставки Нацбанку за несвоєчасну оплату товару протягом 30.12.2006р. –31.12.2007р., сума якої складає 5 621 грн. 78 коп.
Посилаючись на ст.625 ЦК України Позивач нарахував 3% річних за користування коштами за період з 30.12. 2006р. по 31.12.2007р., що складає суму 983 грн. 07 коп. та 6 582 грн. 28 коп. втрат, завданих внаслідок інфляції.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, встановивши обста-вини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи нас-тупного.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є дого-вори та інші правочини.
Відповідно до ст.509 ЦК України, - зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’-язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’-язку.
Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.(ст.526 ЦК України).
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити су-му боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з прост-роченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.(ч.2 ст.625 ЦК України).
За договором купівлі-продажу (ст.655 ЦК України), одна сторона (продавець) передає або зобов’язується пере-дати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (то-вар) і сплатити за нього певну грошовоу суму. Покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прий-няття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.(ч.1 ст.692 ЦК України).
З матеріалів справи вбачається, що суму 16 113 грн.41 коп. сплачено Відповідачем саме як попередню оплату отриманого 25.12.2006р. товару: 1 113 грн. 41 коп. платіжним дорученням №3569 від 05.12.2006р. та 15 000 грн. платіж-ним дорученням №3592 від 19.12.2006р., що стверджується матеріалами справи, а також визнано сторонами у судовому засіданні 19.02.2008р.(арк.справи 47, 84-109).
Крім того, Позивач в судовому засіданні 19.02.2008р. зменшив позовні вимоги в зв’язку з частковим по-гашенням боргу після звернення з позовом та порушення провадження у справі. Оскільки заяву оголошено до винесення рішення у справі – вона приймається судом до розгляду.
Вбачається, що згідно платіжного доручення №3848 від 24.12.2007р. Відповідач сплатив 1 500 грн., а пла-тіжним дорученням №4268 від 08.02.2008р. – додатково 500 грн.(арк.справи 109).
Погашення заборгованості Відповідачем є підставою для припинення провадження у справі в частині стя-гнення 2 000 коп. боргу на підставі п.11 ст. 80 ГПК України – в зв’язку з відсутністю предмету спору.
Як вказувалось вище – Позивач в судовому засіданні 19.02.2008р. зменшив позовні вимоги: просив стягну-ти інфляційні втрати в сумі 2 472 грн. 70 коп. та 3% річних у сумі 552 грн. 52 коп. за період з 30.12.2006р. по 31.12. 2007р.(арк.справи 115-116).
Вбачається, що уточнені Позивачем вимоги в частині основного боргу, втрат від інфляції та річних за користу-вання коштами стверджуються Договором, додатками, вантажною залізничною квитанцією, накладною та актом здачі-прийняття продукції, платіжними документами Відповідача, претензією і підлягають задоволенню на підставі стст. 173, 193, 232, 343 Господарського кодексу України та стст. 11, 16, 526, 625, 655, 692 Цивільного кодексу України.
Вбачається, що несплатою 10 500 грн. 00 коп. вартості отриманого товару Відповідач завдав Позивачу майнової шкоди.
Разом з тим, вимога в частині стягнення 5 621 грн. 78 коп. пені –не підлягає задоволенню з огляду на нас-тупне.
Неустойкою (штрафом, пенею), згідно ст.549 ЦК України, - є грошова сума або інше майно, які боржник пови-нен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
Сторони узгодили у.п.6.1 Договору, що відповідальність сторін встановлюється Господарським та Цивільним законодавством України.
Пунктом 6 ст.232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зо-бов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’-язання мало бути виконано.
В даному випадку, зобов’язання оплатити товару виникло у Відповідача з 01.01.2007р., а право Позивача нара-хувати штрафні санкції припинилось 01.07.2007р., однак, пеню нараховано Позивачем за цілий календарний рік –з 30.12.2006р. по 31.12.2007р., при цьому, суму заборгованості завищено на 16 113 грн.41 коп., що стверджується матері-алами справи
З огляду на вищевказану норму ГК України, вбачається, що 12-місячний строк нарахування штрафної санкції суперечить вимогам законодавства, внаслідок чого пеня нарахована Позивачем із застосуванням завищеної суми і з порушенням строку нарахування, який є присічним.
Оскільки, вищевказана норма Господарського кодексу встановлює і обмежує строк нарахування штрафних санкцій шестимісячним терміном –на підставі ст.33 ГПК України в частині стягнення пені з мотиву порушення тер-міну нарахування штрафних санкцій та необгрунтованої суми боргу.
На підставі ст.33 ГПК України, в частині стягнення 5 621 грн. 78 коп. пені –в позові необхідно відмо-вити.
Інших доказів сплати боргу Відповідач суду не подав.
Позов підлягає частковому задоволенню в сумі 13 495 грн. 22 коп. боргу, інфляційних та річних. В частині стяг-нення 1 950 грн. 14 коп. основного боргу –провадження у справі належить припинити. В задоволенні решти позову –відмовити.
На Відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита та судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог на підставі частини другої ст.49 ГПК України, внаслідок його неправильних дій - доведення спору до господарського суду.
Керуючись стст. 33, 43, 46-49, 80, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд –
В И Р І Ш И В:
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ливарно-механічний завод «Ісполін», яке знаходиться в м.Дубно, вул.Грушевського,134 (код ЄДРПОУ 33522271) на користь Товариства з обме-женою відповідальністю «Авангард-Інвест», яке знаходиться в м.Запоріжжя, вул.Жуковського, 46, офіс 216 (код ЄДРПОУ 32692239) 10 500грн. 00коп. заборгованості по розрахунках, 2 472грн. 70коп. втрат від інфляції за період з 01.01.2007р. по 31.12.2007р., 522грн. 52коп. -3% річних, за користування коштами протягом 01.01.2007р. – 31.12.2007р., 134грн. 95коп. витрат по сплаті державного мита та 38грн. 24коп. плати за послуги по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.
3. В частині стягнення 16 113 грн. 41 коп. основного боргу в задоволенні позову відмовити.
4. В частині стягнення 2 000 грн. 00 коп. основного боргу –провадження у справі припинити.
5. В частині стягнення 5 621 грн. 78 коп. пені за період з 30.12.2006р. –31.12.2007р. в задово-ленні позову відмовити.
6. В частині стягнення 3 000 грн. 00 коп. моральної шкоди в задоволенні позову відмовити.
7. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя В.В.Грязнов
Рішення підписане суддею "21" лютого 2008 р..