36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
13.09.2007р. Справа №19/154
за позовом: Приватного сільськогосподарського підприємства „Дружба”, 38852, с. Вільхуватка Чутівського району Полтавської області.
до: Товариства з обмеженою відповідальністю „Бурат-Агро”, 38410, с. Піщане Решетилівського району Полтавської області.
про: стягнення грошових коштів в розмірі 918 716 грн. 76 коп.
Суддя: Тимощенко О.М.
Представники:
від позивача – Коваль В.Ф. /див. протокол/
від відповідача –Васюра С.В. /див. протокол/
Суддя Тимощенко О.М. прийняла справу до свого провадження згідно ухвали від 13.08.2007 року про зміну складу суду.
Рішення приймається в умовах перерви, оголошеної в судовому засіданні 30.08.2007 року на підставі ст. 77, 85 Господарського процесуального кодексу України для підготовки повного тексту рішення.
Суть справи: Розглядається позовна заява про стягнення 918 716,76 грн. заборгованості, в т.ч. 703 321,25 грн. –основного боргу за договором на закупівлю зерна № 53 від 29.09.2003р., 159 790,81 грн. – інфляційних за період з 01.01.2005р. по 03.05.2007р., 55 604,70 грн. –3% річних за період з 01.01.2005р. по 03.05.2007р., 9 187,17 грн. - державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 20 000,00 грн. витрат на послуги адвоката.
Представник позивача в судове засідання подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій відмовився від стягнення 206,09 грн. - основного боргу, 11,62 грн. - 3% річних та 23,20 грн. - інфляційних. Суд прийняв заяву, а тому провадження у справі щодо стягнення з відповідача 206,09 грн. - основного боргу, 11,62 грн. - 3% річних та 23,20 грн. - інфляційних підлягає припиненню відповідно до п. 4 статті 80 ГПК України.
Відповідач у відзиві на позов та його представник в судовому засіданні проти позову заперечує з огляду на те, що по спірним правовідносинам сплинув термін позовної давності і просить застосувати до спірних правовідносин позовну давність (відзив від 11.07.2007р. та зміни до відзиву від 27.08.2007р. в матеріалах справи).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами докази, суд в с т а н о в и в :
29 вересня 2003 року ПСП „Дружба” та ТОВ „Бурат” уклали договір на закупівлю зерна № 53 (надалі договір № 53).
Відповідно до умов договору № 53 позивач зобов’язався продати відповідачу зерно фуражної кукурудзи в кількості 3 000 тон по ціні 550,00 грн., в т.ч. ПДВ на загальну суму 1 650 000,00 грн., в т.ч. ПДВ а відповідач прийняти та оплатити.
Згідно п. 4 Перехідних положень Цивільного кодексу України цей кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Отже, у сторін при укладенні контракту виникли певні зобов'язання.
У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.
Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною першою ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно п. 3.1.2. оплата зерна здійснюється по заліковій вазі на протязі 3-х банківських днів з моменту виставленого рахунку - перерахуванням грошових коштів на розрахунковий рахунок, дозволяється інша форма розрахунків, яка не суперечить чинному законодавству.
В період з 29 вересня по 06 листопада 2003 року позивач на виконання договірних зобов’язань відпустив відповідачу 1 871,153 тон зерна кукурудзи на загальну суму 1 029 126,67 грн., а відповідач прийняв зерно, про що свідчать приймальні квитанції:
№ 9337 від 29.09.2003р., № 9345 від 30.09.2003р., № 9387 від 01.10.2003р.,
№ 9392 від 02.10.2003р., № 9396 від 03.10.2003р., № 9397 від 04.10.2003р.,
№ 9353 від 07.10.2003р., № 9354 від 08.10.2003р., № 9361 від 09.10.2003р.,
№ 9366 від 10.10.2003р., № 9367 від 11.10.2003р., № 9370 від 12.10.2003р.,
№ 9374 від 13.10.2003р., № 9858 від 14.10.2003р., № 9383 від 15.10.2003р.,
№ 9932 від 18.10.2003р., № 9849 від 19.10.2003р., № 9580 від 19.10.2003р.,
№ 9860 від 20.10.2003р., № 9938 від 21.10.2003р., № 9872 від 25.10.2003р.,
№ 9874 від 26.10.2003р., № 9876 від 27.10.2003р., № 9882 від 28.10.2003р.,
№ 9887 від 29.10.2003р., № 9894 від 30.10.2003р., № 9904 від 31.10.2003р.,
№ 9915 від 01.11.2003р., № 9970 від 03.11.2003р., № 9994 від 06.11.2003р.
Як встановлено в судовому засіданні, протягом трьох років, в період з 29.09.-07.11.2003р. (дата першої і останньої поставок) по 29.09.-06.11.2006р. позивач, в порушення п. 3.1.2. договору № 53, рахунків на оплату товару не виставляв, претензійних чи позовних вимог до відповідача в даний період - не заявляв. Цей факт не спростовується та не заперечується позивачем. Доказів такого звернення позивач в матеріали справи не надав.
Відповідач частково провів оплату за отриману продукцію в сумі 326 011,51 грн.
Решту грошових коштів відповідач позивачу не сплатив і за ним утворилася заборгованість в сумі 703 115,16 грн.
Правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.
Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до абзацу другого пункту 5 ст. 261 Цивільного кодексу України за зобов’язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред’явити вимогу про виконання зобов’язання.
Таким чином, суд погоджується з доводами відповідача, що перебіг строку позовної давності по спірному договору № 53 починається з моменту виникнення права у позивача на пред’явлення вимоги, тобто по кожній партії окремо, починаючи з дня поставки партії товару, а саме: по першій партії з 30.09.2003р. - по останній партії з 07.11.2003р.
Отже, строк позовної давності щодо заборгованості за поставлений товар сплинув 07.11.2006р.
Позивач звернувся з позовом 04 травня 2007 року, тобто після спливу позовної давності.
Відповідно до п. 2 ст. 267 Цивільного кодексу заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.
Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Відповідну заяву відповідач зробив 16.08.2006 року у відзиві на позовну заяву позивача від 22.03.2006 року.
Згідно із ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Відповідно до частини 5 цієї статті, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту. Однак, позивачем суду не наводились поважні причини пропуску позовної давності, не надавались докази поважності такого пропуску та не заявлялося клопотання про його поновлення.
В обґрунтування позовних вимог, стосовно строку виникнення зобов’язання по оплаті за поставлену кукурудзу, по спірному договору № 53 позивач посилається на умови іншого договору на поставку комбікорму за № 54 від 29.09.2003р. і вважає, що строк виконання зобов’язань по оплаті за спірним договором № 53 слід обраховувати з врахуванням п. 6.1. договору № 54, а саме з 01.01.2005 року, а тому і строк позовної давності не пройшов.
Вивчивши договори № 53 на закупівлю зерна та договір № 54 на продажу комбікорму суд встановив, що ці договори не пов’язані один з одним, мають різні предмети та різні суттєві умови. При цьому, договори № 53 і № 54 не містять таких умов на які посилається позивач, а саме про те, що зобов’язання по оплаті за спірним договором № 53 виникає за п. 6.1. договору № 54. Діючим законодавством також не передбачено застосування умов одного договору при виконанні іншого за відсутності таких умов в самому договорі.
Підписання 15.02.2007 року відповідачем з позивачем акта звірки взаємних розрахунків хоч і є, відповідно до положень ч. 1 ст. 264 ЦК України, дією, яка свідчить про визнання відповідачем свого боргу, проте не перериває позовної давності, оскільки на момент її вчинення (15.02.2007 року) перебіг позовної давності вже сплинув (07.11.2006 року), що також підтверджується судовою практикою, зокрема постановою Вищого господарського суду України від 25.01.2007 року у справі № 26/271 ( копія в мат.справи). Крім того, вказаний акт зі сторони відповідача підписаний неповноважною особою.
Суд критично оцінює протоколи погашення зустрічних однорідних вимог, оскільки вони підписані не повноважними особами (пояснення в матеріалах справи).
Таким чином, судом встановлено, що підстав вважати, що зазначений строк переривався внаслідок дій відповідача, які б свідчили про визнання ним боргу, не має.
Суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 703 115,16 грн. основного боргу заявленими з пропуском позовної давності, а тому такими, що не підлягають задоволенню.
Суд вважає необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню і позовні вимоги в частині стягнення 159 767,61 грн. інфляційних та 55 593,08 грн. 3% річних, оскільки, у зв’язку із спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.
На підставі статей 44, 49 Господарського кодексу державне мито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрати на послуги адвоката покладаються на позивача.
Враховуючи всі вищезазначені обставини справи в їх сукупності та керуючись ст.ст. 33, 36, 43, 44, 45, 49, 78 п. 4. ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Припинити провадження у справі в частині стягнення 206,09 грн. основного боргу, 11,62 грн. 3% річних та 23,20 грн. інфляційних.
2. В іншій частині позову в задоволенні позовних вимог відмовити.
Суддя Тимощенко О.М.