ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 січня 2008 р. | № 8/55/06 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Кривди Д.С., |
суддів: | Жаботиної Г.В., Уліцького А.М. |
розглянувши касаційну скаргу | Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області |
на постанову | від 07.07.2006 Запорізького апеляційного господарського суду |
та на рішення | від 13.04.2006 |
у справі | №8/55/06 |
господарського суду | Запорізької області |
за позовом | Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області |
до | ТОВ “Реал-Інвест” |
третя особа | ВАТ “Запорізький завод важкого кранобудування” |
про | стягнення 41268 грн. штрафних санкцій за невиконання умов договору купівлі-продажу |
за участю представників сторін |
від позивача: | у засідання не прибули |
від відповідача: | Мальцев І.І., дов. |
від третьої особи: | у засідання не прибули |
ВСТАНОВИВ:
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Реал-Інвест" за участю в якості третьої особи Закритого акціонерного товариства "Запоріжкран" про стягнення 41268 грн. штрафних санкцій за невиконання умов договору купівлі-продажу.
Позов мотивовано тим, що згідно з укладеним між позивачем та третьою особою договором купівлі-продажу державного майна №882 від 25.06.04 останнє придбало дитячий оздоровчий комплекс "Салют". При цьому третя особа зобов'язалося зберігати профіль об'єкту до 30.06.06. В подальшому 30.12.04 за погодженням з позивачем ЗАТ "Запоріжкран" уклало з відповідачем договір купівлі-продажу зазначеного майна, пунктом 6.1 якого передбачено зобов'язання відповідача до 30.06.06 зберігати профіль об'єкту, тобто використовувати його як дитячий оздоровчий комплекс, як це визначено законом. Проведеною позивачем перевіркою виконання умов договору від 30.12.04 встановлено, що на придбаному об'єкті у літній період 2005 р. робота за профілем не була організована, ремонтні роботи, враховуючи незадовільний стан майна, для підготовки об'єкту до експлуатації у подальші періоди не проведені. З огляду на таке у відповідності до вимог п. 9.2 договору позивач заявив вимоги про стягнення штрафних санкції в сумі 41268 грн. за невиконання умов договору щодо збереження профілю придбаного об'єкта.
Відповідач проти позову заперечив, зазначивши, що придбаний за договором купівлі-продажу від 30.12.04 дитячий оздоровчий комплекс "Салют" не є юридичною особою, тому неправомірним є посилання позивача на Типове положення про дитячий оздоровчий заклад, яке регулює діяльність дитячих оздоровчих закладів, що є юридичними особами. До того ж відповідач вважає безпідставними твердження позивача про те, що зобов'язання стосовно збереження профілю дитячого оздоровчого комплексу "Салют", передбачені п. 6.1 договору від 30.12.04, є тотожними забезпеченню функціонування цього дитячого оздоровчого комплексу. Тобто, на думку відповідача, збереження профілю дитячого оздоровчого комплексу передбачає заборону щодо його перепрофілювання, використання не за умовами його призначення, а також заборону забудови його території будинками та спорудами, не пристосованими для відпочинку та оздоровлення дітей, у той час як забезпечення функціонування дитячого оздоровчого комплексу –це виконання власником дій, спрямованих на прийом до оздоровчого комплексу дітей та їх оздоровлення. Також відповідач послався на неодноразове вжиття заходів щодо забезпечення функціонування комплексу в літній період 2005 року та неможливість функціонування оздоровчого комплексу внаслідок низького попиту та високої ціни на путівки до дитячого оздоровчого комплексу "Салют".
Рішенням від 13.04.06 господарського суду Запорізької області (суддя Попова І.А.), яке залишено без змін постановою від 07.07.06 Запорізького апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: Федоров І.О. головуючий, Шевченко Т.М., Радченко О.П.), у задоволенні позову відмовлено.
Судові рішення мотивовані недоведеністю позивачем обставин наявності порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу.
Ухвалою від 19.12.07 Вищий господарський суд України порушив касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, в якій заявлено вимоги про скасування рішення і постанови та задоволення позову новим рішенням.
Касатор вважає, що рішення і постанова суперечать обставинам у справі та чинному законодавству, а також посилається на неповне з’ясування судами усіх суттєвих обставин у справі, необґрунтоване відхилення наданих позивачем доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як встановлено судами першої і апеляційної інстанцій, 30.12.04 за погодженням з позивачем між третьою особою і відповідачем укладений договір купівлі-продажу (надалі –Договір), за умовами якого відповідач придбав у власність майно дитячого оздоровчого комплексу “Салют”. Відповідно до п.п. 6.1, 9.2 Договору одним з обов’язків покупця визначено зберігання профілю об’єкту до 30.06.06, а за невиконання цього обов’язку встановлена відповідальність у вигляді сплати штрафу в розмірі 41268 грн.
27.09.05 працівниками позивача проведена перевірка виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу державного майна від 25.06.04, укладеного між позивачем та третьою особою, і договору купівлі-продажу цього ж майна від 30.12.04. У складеному за результатами перевірки акті №174 зазначено, що на придбаному об’єкті в літній період поточного року не організована робота за профілем; не проводяться ремонтні роботи для підготовки його до експлуатації у подальші періоди, у зв’язку з чим позивачем зроблено висновок про те, що передбачені п. 6.1 Догіору зобов’язання стосовно збереження профілю об'єкту не виконуються.
З огляду на таке позивач звернувся до господарського суду з позовом у даній справі про стягнення з відповідача штрафних санкцій у встановленому Договором розмірі.
Дослідивши умови Договору, судові інстанції дійшли висновку, що перепрофілювання об’єкту не проводилось; аварійний стан придбаних у грудні 2004 року об’єктів нерухомості заважав їх використанню для якісного та безпечного відпочинку дітей і їх оздоровлення; у 2006 році здійснено ремонт, приміщення були підготовлені до літнього оздоровчого сезону і функціонували як дитячий оздоровчий заклад.
Вказаний висновок здійснено на підставі оцінки пояснень, наданих відповідачем без доведення цих обставин певними доказами відповідно до вимог ст.ст. 43, 33 ГПК України. При цьому судами не надано правової оцінки вищевказаному акту №174 від 27.09.05, в якому зазначено про відсутність експлуатації дитячого оздоровчого комплексу “Салют” у 2005 році.
Досліджуючи поняття "збереження профілю", суди першої і апеляційної інстанцій визначили, що забезпечення функціонування придбаного за Договором об’єкту як дитячого оздоровчого табору у літній період та здійснення ремонтних заходів щодо підготовки об’єкту до експлуатації, відкриття табору, укомплектування персоналу договором не передбачалося.
Проте з встановлених судами обставин не вбачається доведення відповідачем забезпечення ним у 2005 році оздоровлення дітей у придбаному таборі. Тобто судами не з'ясовані обставини виконання відповідачем зобов'язань за Договором в цій частині. Але не можна визнати беззаперечним висновок про збереження профілю табору без встановлення обставин його функціонування після його приватизації, зокрема, у 2005 році.
Стаття 1 Закону України "Про приватизацію державного майна" визначає приватизацію державного майна як відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України.
З аналізу вказаної норми вбачається, що метою приватизації дитячого оздоровчого табору із збереженням профілю є підвищення його соціально-економічної ефективності шляхом залучення коштів покупця, а не лише збереження виду дитячого закладу оздоровлення.
Обставини ж фактичного оздоровлення дітей у дитячому таборі у 2005 році, як вже зазначалось, не було предметом дослідження в судах першої та апеляційної інстанції, відповідно, по суті позов не розглянутий.
З огляду на викладене судова колегія дійшла висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій не дотримались вимог ст.ст. 43, 47, 43, 84, 105 ГПК України щодо повного і всебічного встановлення усіх обставин справи та правильного застосування законодавства, тому рішення і постанова підлягають скасуванню як такі, що не відповідають нормам матеріального та процесуального права.
Оскільки касаційна інстанція обмежена у праві оцінки доказів та встановленні фактичних обставин справи, а право оцінки доказів належить до повноважень судів першої та апеляційної інстанцій з додержанням принципу рівності сторін у процесі, справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції для встановлення на підставі відповідних доказів усіх суттєвих обставин щодо діяльності і експлуатації дитячого оздоровчого комплексу "Салют" згідно з умовами Договору у 2005 році.
Керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, 1119-12 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Запорізької області від 13.04.06 і постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 07.07.06 у справі №8/55/06 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Головуючий Д.Кривда
Судді Г.Жаботина
А.Уліцький