ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 121
РІШЕННЯ
Іменем України
28.01.2008 | Справа №2-28/13934-2007 |
За позовом – Закритого акціонерного товариства Аудиторська фірма «Де Візу», м. Київ,
до відповідача – Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Сімферополь,
про стягнення 29 048,40 грн.
Суддя С. М. Альошина
П Р Е Д С Т А В Н И К И:
Від позивача – Лиходольська В.Б. – представник по довіреності № 928 від 19.11.2007 р. (довіреність у справі)
Від відповідача – Шостак Є.А. – юрисконсульт 2 категорії юридичного департаменту, довіреність № 11/98 від 07.11.2006 р.
Суть спору:
Закрите акціонерне товариство Аудиторська фірма «Де Візу», м. Київ, звернулось до господарського суду АР Крим із позовом до Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Сімферополь, про стягнення 29 048,40 грн., у тому числі 27 000,00 грн. заборгованості, 1 143,73 грн. штрафних санкцій, 293,67 грн. індексу інфляції та 3 % річних у розмірі 611,00 грн.
26.11.2007 р., на адресу господарського суду надійшла заява позивача № 927/2 від 16.11.2007 р. про збільшення розміру позовних вимог, в якій Закрите акціонерне товариство Аудиторська фірма «Де Візу», м. Київ, збільшило позовні вимоги та просило стягнути з відповідача 36 000,00 грн. заборгованості, 1 525,18 грн. штрафних санкцій, 395,82 грн. індексу інфляції та 3 % річних у розмірі 859,55 грн.
28.01.2008 р., до розгляду справи у судовому засіданні, на адресу господарського суду АР Крим надійшло уточнення позовних вимог від 21.01.2008 р., в якому позивач уточнив вид штрафних санкцій, які Закрите акціонерне товариство Аудиторська фірма «Де Візу», м. Київ, просить суд стягнути з відповідача, вказавши, що просить стягнути з Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Сімферополь, 1 525,18 грн. пені.
Також, 28.01.2008 р., до розгляду справи у засіданні суду, на виконання вимог ухвали господарського суду АР Крим від 27.11.2007 р., на адресу господарського суду АР Крим надійшло письмове пояснення від 21.01.2008 р., в якому позивач з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву № 11/1/1-433/11/1-16 від 15.10.2007 р., не погодився та додатково обґрунтував позовні вимоги.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги, з урахуванням вищевказаних уточнень, підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у засіданні суду надав суду доповнення до відзиву, в якому відповідач додатково обґрунтував свої заперечення проти позову в частині вимог про стягнення 1 525,18 грн. штрафних санкцій.
Однак, представник відповідача додав до цього доповнення акт звірки взаєморозрахунків станом на 16.11.2007 р. на суму 36 000,00 грн. основного боргу, підписаний обома сторонами без заперечень.
Відповідно до ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався, у зв’язку з неявкою представника позивача у судове засідання та для надання сторонами додаткових документів і доказів у справі.
Строк вирішення спору був продовжений у порядку ст. 69 ГПК України, для надання сторонами додаткових документів і доказів у справі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
В С Т А Н О В И В:
09 січня 2006 року між сторонами був укладений договір № 398-Аб-1321 759/05/8 про аудиторське консультаційне обслуговування на строк до 31.12.2006 р.
Відповідно до п. 1.1. цього договору виконавець (позивач) зобов’язувався за завданням замовника (відповідача) протягом строку дії договору надавати посадовим особам замовника щомісячні аудиторські консультаційні послуги з питань економіко-правового забезпечення господарської діяльності замовника, у формі та на умовах, обумовлених сторонами.
Згідно з п. 3.2. вищевказаного договору консультаційні послуги, визначені п. 1.1. цього договору, надаються виконавцем щомісячно протягом дії цього договору.
Підпунктом 4.1.6 п. 4.1. договору передбачався обов’язок замовника (відповідача) оплачувати виконавцю (позивачу) послуги, зазначені у п. 1.1. цього договору, у порядку, передбаченому договором.
Згідно з п. 5.3. договору загальна вартість щомісячних консультаційних аудиторських послуг за договором, з урахуванням ПДВ, становить 9 000,00 грн.
Відповідно до п. 5.6. договору оплата послуг здійснюється в порядку повної попередньої оплати в розмірі 100 % від загальної вартості щомісячних консультаційних послуг виконавця на підставі рахунку виконавця. Замовник повинен оплачувати послуги виконавця до 5 числа кожного місяця, в якому виконавцем будуть надані щомісячні консультаційні послуги.
На виконання умов вищевказаного договору позивач свої зобов’язання виконав у повному обсязі та своєчасно.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до актів здачі – приймання послуг за вересень, жовтень та листопад 2006 року, копії яких наявні у матеріалах справи, позивач щомісяця надавав відповідачу консультаційні аудиторські послуги, які були прийняті відповідачем.
Надання позивачем відповідачу послуг також підтверджено належно завіреними копіями податкових накладних № 235 від 02.10.2006 р., № 251 від 01.11.2006 р., № 267 від 01.12.2006 р. та № 4 від 02.01.2007 р. на загальну суму 36 000,00 грн.
Однак відповідач, у порушення умов п. 5.6. вищевказаного договору, свої зобов’язання не виконав, вищевказані послуги позивачу не оплатив.
За таких обставин, заборгованість відповідача, на день розгляду справи, з урахуванням збільшення розміру позовних вимог, склала 36 000,00 грн.
Вищевикладене свідчить про наявність зобов’язання у відповідача перед позивачем.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Відповідно до ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.
Також, позивач, керуючись ч. 2 ст. 193 та ст. 218 Господарського кодексу України, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 16.11.2007 р., нарахував відповідачу 1 525,18 грн. штрафних санкцій.
Проте, як було зазначено вище, позивач надав суду уточнення позовних вимог від 21.01.2008 р., в якому уточнив вид штрафних санкцій та просив стягнути з Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Сімферополь, 1 525,18 грн. пені.
Однак, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені у сумі 1 525,18 грн. задоволенню не підлягають, оскільки умовами договору № 398-Аб-1321 759/05/8 про аудиторське консультаційне обслуговування від 09.01.2006 р., укладеного між сторонами не було передбачено стягнення пені.
Згідно зі ст. ст. 546, 547 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
На підставі вищевикладеного, в частині стягнення з відповідача пені у сумі 1 525,18 грн. у позові повинно бути відмовлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми боргу.
Таким чином, позивачем, з урахуванням заяви № 927/2 від 16.11.2007 р. про збільшення розміру позовних вимог, нараховано відповідачу 395,82 грн. індексу інфляції за період з вересня 2006 р. по липень 2007 р. та 3 % річних у розмірі 859,55 грн. за період з 06.09.2006 р. по 07.08.2007 р., які підлягають стягненню з відповідача.
Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 37 255,37 грн., у тому числі 36 000,00 грн. основного боргу, 395,82 грн. індексу інфляції та 3 % річних у розмірі 859,55 грн., документально встановлений та підтверджений матеріалами справи, а в частині стягнення основного боргу в сумі 36 000,00 грн. визнаний Державним акціонерним товариством «Чорноморнафтогаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Сімферополь, в акті звірки взаєморозрахунків станом на 16.11.2007 р.
Контррозрахунків сум індексу інфляції та 3 % річних відповідачем суду не представлено.
За таких обставин позов, з урахуванням заяви позивача № 927/2 від 16.11.2007 р. про збільшення розміру позовних вимог, підлягає задоволенню частково.
Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволеним вимогам відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Також, позивачем при подачі позовної заяви та заяви № 927/2 від 16.11.2007 р. про збільшення розміру позовних вимог, було сплачено 390,29 грн. державного мита, тоді як потрібно було сплатити 387,81 грн., у зв’язку чим, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» державне мито, внесене в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством, підлягає поверненню.
Таким чином, зайве сплачене державне мито у розмірі 2,48 грн. підлягає поверненню позивачу.
За згодою представників сторін, згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Рішення оформлене у відповідності до ст. 84 ГПК України і підписане 01.02.2008 року.
Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –
В И Р І Ш И В:
1). Позов задовольнити частково.
2). Стягнути з Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, пр. Кірова/пров. Совнаркомовський, б. 52/1, п/р 26007301320204 в АК «Промислово – інвестиційний банк» м. Сімферополя, МФО 324430, ЗКПО 00153117) на користь Закритого акціонерного товариства Аудиторська фірма «Де Візу» (юридична адреса: 03039, м. Київ, просп. Науки, б. 4/2; фактична адреса: 01001, м. Київ, вул. Малопідвальна, б. 10, оф. 4, п/р 2600208638 у ВАТ «СЕБ Банк», МФО 300175, ідентифікаційний код 22917414) 37 255,37 грн., у тому числі 36 000,00 грн. основного боргу, 395,82 грн. індексу інфляції та 3 % річних у розмірі 859,55 грн., а також 372,56 грн. державного мита та 113,36 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3). В іншій частині у позові відмовити.
4). Повернути Закритому акціонерному товариству Аудиторська фірма «Де Візу» (юридична адреса: 03039, м. Київ, просп. Науки, б. 4/2; фактична адреса: 01001, м. Київ, вул. Малопідвальна, б. 10, оф. 4, п/р 2600208638 у ВАТ «СЕБ Банк», МФО 300175, ідентифікаційний код 22917414) з Державного бюджету м. Сімферополя (р/р № 31115095700002 у банку одержувача – Головному Управлінні Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, код ЗКПО 34740405) зайве сплачене державне мито в сумі 2,48 грн.
Видати накази після набрання рішенням господарського суду АР Крим законної сили
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Альошина С.М.