ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

№

               Вищий  господарський  суду  України  в складі колегії

суддів:

Грейц К.В. –головуючого, Бакуліної С.В., Глос О.І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги

ПП "Універсам"

на  постанову

від 04.12.2007

Львівського апеляційного господарського суду

у справі господарського суду Волинської області  № 01/136-38

за позовом

ТОВ "Луцький комбікормовий завод"

до	ПП "Універсам"

про	стягнення 25508,70 грн.

за участю представників: - позивача

Шевчук Ю.П.

- відповідача

не з’явились

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 11.10.2007 у справі № 01/136-38 (суддя Якушева І.О.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від  04.12.2007 (колегія суддів у складі головуючого судді Скрутовського П.Д., суддів Слуки М.Г., Юрченка Я.О.), задоволені позовні вимоги ТОВ "Луцький комбікормовий завод" до ПП "Універсам" про стягнення 25508,70 грн., в тому числі 25475,20 грн. заборгованості за передане на підставі накладних № 1463 від 23.05.2007, № 1623 від 04.06.2007, № 1664 від 08.06.2007 борошно житнє та 33,50 грн. 3%  річних.

Рішення та постанова мотивовані приписами ст. ст. 11, 530, 625, 655 ЦК України, ст. 193 ГК України та посиланням на те, що відповідач оплатив отриманий на суму 29725,20 грн. товар частково, лише в сумі 4250 грн., внаслідок чого сума заборгованості становить 25475,20 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 30.06.2007, а 3% річних за період з 20.08.2007 по 04.09.2007 становлять33,50 грн.

ПП "Універсам", не погоджуючись з рішенням та постановою у справі, в поданій касаційній скарзі просить їх скасувати, як прийняті з порушенням норм процесуального права, оскільки, як зазначає скаржник, він не був повідомлений про час і місце судового засідання.

Представник скаржника своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні касаційної інстанції не скористався.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного та рішенні місцевого господарських судів, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що позивач на підставі накладних № 1463 від 23.05.2007 № 1623 від 04.06.2007  № 1664 від 08.06.2007 і згідно довіреностей ЯНГ № 125203 від 23.05.2007, ЯНГ № 125220 від 04.06.2007, передав відповідачеві борошно житнє загальною вартістю 29725,20 грн., натомість відповідач отриманий товар оплатив частково, в сумі 4250 грн., а отже, сума заборгованості становить 25475,20 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 30.06.2007 .

Відповідно до п. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Оскільки сторони не укладали письмового договору, не встановлювали строків оплати, згідно ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у 7-денний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Отже, судами попередніх інстанцій встановлено, що між сторонами за справою виникли правовідносини з купівлі-продажу, при цьому, відповідач, як покупець, свої зобов’язання з оплати отриманого від позивача товару виконав не повністю, спрямовану до нього вимогу позивача від 13.08.2007 № 09/08-пр-я про сплату суми боргу 25475,20 грн. за отриманий товар залишив без відповіді.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, отже, позивач правомірно нарахував відповідачеві 3 % річних за період з 20.08.2007 по 04.09.2007 в сумі 33,50 грн.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про підставність і ґрунтовність позовних вимог і зазначає, що ці висновки не є предметом касаційного оскарження, а наведені скаржником мотиви касаційної скарги щодо розгляду справи за його відсутності з-за неповідомленння про час і місце судового засідання за адресою в с. Замличі, Локачинського району, Волинської області, спростовуються матеріалами і обставинами справи і не приймаються до уваги колегії суддів.

Так, відповідачем не подано доказів на підтвердження зміни адреси місцезнаходження, адже, всі матеріали справи, як і печатка відповідача, свідчать про його реєстрацію за місцезнаходженням в м. Володимир-Волинському, куди і були надіслані судом першої інстанції процесуальні документи по справі, при цьому, факт їх отримання відповідачем підтверджується його клопотанням від 24.09.2007 № 366 на адресу суду про відкладення розгляду справи, а також своєчасним поданням апеляційної скарги.

Крім того, судом апеляційної інстанції ухвала від 30.10.2007 про прийняття апеляційної скарги відповідача і призначення її до розгляду надіслана вже за адресою, вказаною відповідачем в апеляційній скарзі, тобто, в с. Замличі, Локачинського району, Волинської області, що підтверджується повідомленням про вручення представникові відповідача рекомендованого поштового відправлення (а.с.34), отже, процесуальне право відповідача на участь в розгляді справи як судом першої, так і апеляційної інстанцій, було належним чином забезпечене шляхом його повідомлення про час і місце судових засідань.

Наведене свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни ухвалених у справі судових актів та задоволення вимог касаційної скарги.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу  України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:       

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.12.2007 у справі господарського суду Волинської області № 01/136-38 залишити без змін.

Касаційну скаргу ПП "Універсам" залишити без задоволення.

         

          

Головуючий суддя                                                                       К.В.Грейц                                                                            

Судді                                                                                                      С.В.Бакуліна                                                                                                          

                                                                                                        

                                                                                                      О.І.Глос