Маринчук  ОСОБА_1  Управління праці та соціального Захисту населення    

                                                                                          Справа №2-а-8470/11  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

08 вересня 2011 року     Уманський міськрайонний суд                   Черкаської області

в складі: головуючого-судді                                                 Маринчука М.П.

               при секретарі                                                          Дехканбаєвій О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Умань справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці і соціального захисту населення Уманської міської ради про перерахунок та виплату недоотриманих сум на оздоровлення, -

УСТАНОВИВ:

          Позивачка звернулася в суд із зазначеним позовом до відповідача вказуючи на те, що вона являється постраждалою від аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалід 3 групи з 2004 року, до того мала статус ЛНА на ЧАЕС 2 категорії, перебуває на обліку в УПСЗН Уманської міської Ради..

Зазначає, що відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи »їй передбачена щорічна компенсація на оздоровлення в розмірі 4 мінімальних заробітних плат, встановлених на момент виплати, як інваліду 3 групи, та 5 мінімальних заробітних плат, встановлених на момент виплати, як ЛНА на ЧАЕС 2 категорії.

В 2003-2011 роках вказаний вид соціального захисту виплачувався відповідачем не в повному розмірі.

Просить визнати дії управління праці і соціального захисту населення Уманської міської ради щодо відмови в перерахунку та виплаті недоотриманих сум щорічної компенсації на оздоровлення за 2003 рік в розмірі 5 мінімальних заробітних плат, за 2004-2005, 2007-20011 року в розмірі 4 мінімальних заробітних плат, встановлених на момент виплати, протиправними та зобов’язати провести перерахунок та виплату недоотриманих коштів в розмірі 1158,25 грн. та 15206,5 грн. відповідно.  

          В судовому засіданні позивачка позов підтримала, просить його задовольнити.  

          Представник відповідача позов не визнав обґрунтовуючи тим, що виплата щорічної компенсації на оздоровлення виплачувалася в розмірах встановлених постановами Кабінету Міністрів України від 26.07.1996р. №836 «»Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи »та від 12.07.2005 року №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ». Крім того, відповідно до ч.2 ст.99 КАС України, для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з того моменту коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Позивачу при видачі посвідчення повідомлялися всі його права на пільги відповідно до законодавства України, в тому числі і право на отримання допомоги. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

          Вислухавши доводи сторін, дослідивши письмові докази суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.

          Відповідно до ст.48 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи »( далі Закон №796-ХІІ ), громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачена одноразова компенсація та щорічна допомога на оздоровлення.

          Згідно частини 4 ст.48 Закону №796-ХІІ щорічна допомога на оздоровлення виплачується інвалідам ІІІ групи в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, який, відповідно до ч.7 ст.48 Закону №796-ХІІ визначається на момент виплати.

          Судом встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом ІІІ групи. Інвалідність пов’язана з роботами на ЧАЕС.

          Виплата одноразової щорічної допомоги на оздоровлення позивачці проводиться в порядку та розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 р. №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі 90 грн.

          Суд вважає, що з огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними актами при виплаті одноразової щорічної допомоги на оздоровлення необхідно керуватись ст..48 Закону №796-ХІІ, який має вищу юридичну силу ніж постанова КМУ №562 від 12.07.2005 року.

          Спір про нарахування суб’єктом владних повноважень та проведення нарахування встановлених ст.48 Закону №796-ХІІ виплат є публічно –правовим.

          Відповідно до ст..99 КАС адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

          Частиною другою ст..99 КАС визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

          Вказані строки звернення до адміністративного суду щодо перерахунку та виплат щорічних недоотриманих сум компенсації на оздоровлення за 2003, 2004, 2005 роки та 2007-2010 роки позивачка пропустила.

          За 2011 рік позивачці виплачена грошова допомога в сумі 90 грн., яка є меншою мінімальної заробітної плати, 12.03.2011р., тому позов підлягає задоволенню лише щодо суми допомоги за 2011 рік оскільки за її стягненням позивачка звернулась до суду у встановлені законом строки.

          Доводи позивачки про те, що нею не пропущені строки позовної давності звернення до суду з посиланням на ст..286 ЦК України та  ст..99 КАС не є переконливими.

          Оскільки спір про нарахування суб’єктом владних повноважень та проведення встановлених ст..48 Закону №796-ХІІ виплат є публічно-правовим, а не цивільно-правовою вимогою, заявленого в адміністративній справі то до таких вимог правила позовної давності, встановлені гл.19 ЦК України, не застосовуються.

          Інші закони, за змістом ст..99 КАС –це закони, які встановлюють строки звернення до адміністративного суду з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

          На підставі викладеного, керуючись ст..48 Закону №796-ХІІ, ст.ст.99,100,158-163 КАС України, суд  

ПОСТАНОВИВ:

          Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Уманської міської ради Черкаської області про відмову ОСОБА_1 зробити перерахунок та виплату недоодержаної суми допомоги на оздоровлення за 2011 рік відповідно до ст..48 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи »неправомірними.

Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Уманської міської ради Черкаської області провести перерахунок та виплату недоодержаної ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення за 2011 рік відповідно до ч.4 ст.48 Закону України №796-ХІІ з урахуванням виплачених сум..

Покласти на відповідача обов’язок виконати постанову негайно.

Судові витрати віднести на рахунок держави.  

          Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду, протягом десяти днів з моменту її проголошення через суд першої інстанції.

Суддя                                                                              М.П. Маринчук