ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
| № |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Козир Т.П. |
суддів : | Мележик Н.І., Подоляк О.А., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу | ТОВ “Агрохолдинг” |
на постанову | від 02.10.2007 р. Севастопольського апеляційного господарського суду |
у справі | № 2-14/7905-2007 |
за позовом | ТОВ “Агрохолдинг” |
до | ТОВ “Зерновий термінал “АБС” |
про | зобов’язання вчинити дії та стягнення 17500 грн. |
за участю представників: |
від позивача | - не з’явились |
від відповідача | - не з’явились |
В С Т А Н О В И В:
В травні 2007 р. ТОВ "Агрохолдинг" звернулось в господарський суд АР Крим з позовом до ТОВ "Зерновий термінал "АБС" про спонукання до виконання контракту №2704/2007 від 27.04.2007 р. та стягнення штрафних санкцій в розмірі 17 500,00 грн.
В обґрунтування пред’явлених вимог позивач посилався на те, що контракт №2704/2007 від 27.04.2007 р. укладено у спрощений спосіб, а саме шляхом обміну факсограмами у відповідності до п.п. 5.3, 6.3 –6.5, 6.4, 12.3 контракту та ч. 1 ст. 181 ГК України. Оскільки законодавством не встановлено інших спеціальних вимог до форми та порядку укладення даного виду договорів, зазначені положення контракту є обов'язковими до виконання. Пропозиції про розірвання контракту позивач не отримував, тому, на його думку, відповідно до ст. ст. 202, 206 ГК України, зобов'язання за контрактом не припинені та продовжують діяти.
Відповідач проти задоволення позову заперечував та посилався на те, що контракт № 2704/2007 від 27.04.2007 р. є неукладеним у зв’язку з непідписанням позивачем зазначеного контракту.
Рішенням господарського суду АР Крим від 26.07.2007 р. (суддя Курапова З.І.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.10.2007 р. (судді: Борисова Ю.В., Горошко Н.П., Гоголь Ю.М.), у позові відмовлено.
Не погоджуючись з постановою, ТОВ "Агрохолдинг" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення і постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 28.04.2007 р. ТОВ "Зерновий термінал "АБС" (продавець) за допомогою факсимільного зв'язку направило на адресу ТОВ "Агрохолдинг" (покупець) примірник контракту №2704/2007 від 27.04.2007 р., відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставити покупцю на умовах СРТ станція Херсон –Порт залізницею товар, а саме пшеничні гранульовані висівки українського походження, врожаю 2006 р., визначеної контрактом якості, у кількості 500 тон за ціною 700 грн. з ПДВ за 1 тонну.
Згідно з пунктами 5.3, 6.1 факсимільної копії контракту поставку передбачалось здійснювати безперебійно згідно з графіком поставки. Кінцева дата поставки 15.05.2007р.
Приймаючи рішення та постанову суди обґрунтовано виходили з того, що відповідно до п. 12.3 контракту, даний контракт, будь –які зміни, додатки та доповнення до нього будуть дійсними лише за умови вчинення їх у письмовій формі та підписання уповноваженими на це особами обох сторін за факсом до отримання оригіналу, а тому за змістом вказаного пункту факсокопії відповідач пропонував позивачеві підписати контракт в певному порядку, попередньо оформити факсокопії контракту з наступним оформленням його оригіналу. Тобто, висловлена відповідачем пропозиція укласти контракт передбачала укладення саме оригіналу контракту. Водночас, оригінал контракту №2704/2007 від 27.04.2007 р. сторонами підписаний не був.
Окрім того, судами вірно враховано, що згідно пункту 6.1 факсимільної копії контракту графік поставки є істотною умовою. Проте, як досліджено судами, даний обов'язковий графік сторонами не узгоджувався та не підписувався.
Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Крім того, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок судів про відсутність у особи, яка підписала примірник контракту зі сторони відповідача необхідного обсягу повноважень.
Висновки судів відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального та процесуального права, є законними та обґрунтованими.
Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що суди в порядку ст. ст. 43, 47, 33, 34, 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об’єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізували відносини сторін.
На підставі встановлених фактичних обставин місцевим господарським судом з’ясовано дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, обґрунтовано відмовлено в позові.
В свою чергу, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України, повторно розглядаючи справу, повно з’ясував обставини, які мали значення для правильного розгляду поданої апеляційної скарги. Висновки апеляційного суду, якими спростовано обставини, на які посилався позивач в обґрунтування своїх вимог і заперечень, ґрунтуються на доказах, наведених в постанові суду, та відповідають положенням чинного законодавства. Як наслідок, прийнята апеляційним господарським судом постанова відповідає положенням ст. 105 ГПК України та вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення” зі змінами та доповненнями.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 ГПК України та частин 1, 2 статті 1117 ГПК України, касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Посилання оскаржувача на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на положення ст. 1117 ГПК України та з підстав їх суперечності матеріалам справи.
Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ТОВ “Агрохолдинг” залишити без задоволення.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.10.2007 р. у справі № 2-14/7905-2007 залишити без змін.
Головуючий, суддя Т. Козир
С у д д і Н. Мележик
О. Подоляк