копія                                        справа №- 2-а-2899/11  року                                          

ПОСТАНОВА

іменем України

                                                  22.07.2011  року

          Суддя Чечельницького районного суду  Вінницької області Задорожний В.П., відповідно ч. 4 ст. 183-2 КАС України розглянувши в порядку скороченого провадження, одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі,  адміністративну справу за  позовом  ОСОБА_1   до  Управління Пенсійного фонду України в Чечельницькому районі Вінницької області про визнання неправомірними дій та зобов”язання здійснити нарахування і виплату щомісячного підвищення до пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в межах шестимісячного строку,-

                                                               В С Т А Н О В И В :    

          ОСОБА_1 11.05.2011 року  звернулася до суду з зазначеним позовом до відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Чечельницькому районі Вінницької області.          

          В обгрунтування позовних вимог зазначає, що як дитина війни відповідно до ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни"  з 01 січня 2006 року має право на отримання щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак таке підвищення до пенсії  відповідачем йому не нараховувалось і не виплачувалось, а з 01.01.2008 року вказане підвищення виплачувалось  в розмірі 10-ти % мінімальної пенсії за віком,  незважаючи на вимоги щодо перерахунку, на  законні -30 %.          

          З письмових заперечень представника відповідача вбачається, що проти задоволення позову він заперечує, поскільки  виплата позивачу пенсії здійснюється згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 “Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” .

Також в запереченні вказано, що 19.06.2011 року згідно Закону України  "Про внесення змін" до Закону України "Про державний бюджет України на 20011 рік" від 14.06.2011 року №3491-VI набули чинності зміни, що внесені до ст.ст.39,59,51,52,54 Закону України "Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року №796-ХІІ, статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" згідно зазначених змін розмір виплат визначається Кабінетом Міністрів України. Тому на думку  відповідача  з 19.06.2011 року припиняється право на спірні пільги у позивача.

          Суддя оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обгрунтованого судового рішення, щодо  задоволення позову   з наступних підстав :

          Відповідно ст. 1 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни"  від 18 листопада 2004 року, дитиною війни визначається особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої Світової війни було менше 18 років . Судом встановлено, що  ОСОБА_1  народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, та має статус "Дитини війни", що підтверджується копією паспорта та копією пенсійного посвідчення, згідно з якого він є пенсіонером  за віком.

          Згідно ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" ( в редакції 18 листопада 2004 року) дітям війни,  пенсії або щомісячне довічне  грошове утримання  чи державна соціальна допомога, що виплачується  замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком і вона на даний  час є чинною.

          Відповідно до ЗУ „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” рішення щодо призначення, донарахування, перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.           

          Вимоги позивачки  щодо щомісячного підвищення до пенсії в силу ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в межах шестимісячного строку позовної давності є правомірними, обгрунтованими, законними і підлягають задоволенню. Дії  відповідача УПФ по нарахуванню підвищення до пенсії за вказаний період на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 530 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" від 28.05.2008 року є неправомірними поскільки відповідно до ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

          Тобто позивачці як дитині війни згідно з Законом України "Про соціальний захист дітей війни" та Законом України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" передбачено довічне  щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком,  яке  в силу ст. 22 Конституції України не може бути обмежене або скасоване.

          Враховуючи, що після поновлення порушеного права судом позивача, його право на таку пенсію не припиняється , а продовжує існувати, з метою усунення умов для порушення вказаного права на такі пенсії в подальшому, суд вважає необхідним кінцевим періодом стягнення пенсії вважати-день припинення права на таку пенсію у позивачки.

          Законом України від 14 червня 2011 року №3491-VI, який набрав чинності 19 червня 2011 року прикінцеві положення Закону України "Про державний бюджет України на 2011 рік доповнено пунктом 4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення ст.ст.39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", застосовуються в порядку та розмірах встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду  України на 2011 рік, однак Кабінетом Міністрів України не встановлено порядок і розмір таких виплат, тому вони повинні здійснюватися відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та Закону України "Про соціальний захист дітей війни" .          

           На підставі  ЗУ “Про соціальний захист дітей війни” , ЗУ “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, керуючись ст.ст.2,9,11,17,69,72,79,86,94,122,128,163,167,183-2,186,254,255,257Кодексу адміністративного судочинства України,  суд -

                                                                        постановив:          

          Позов задовольнити.

          Визнати відмову управління Пенсійного фонду України у Чечельницькому районі Вінницької області у виплаті  ОСОБА_1  щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком неправомірними.

          Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Чечельницькому  районі Вінницької області з 11.11.2010 року  провести перерахунок та виплату  ОСОБА_1заборгованості щомісячного підвищення до пенсії  як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням фактично виплачених сум, та виплачувати щомісячно вказане підвищення до пенсії по день припинення права на такі виплати позивачкою.                    

          ОСОБА_1 від сплати судового збору звільнити на підставі п 18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року.

          Постанова підлягає негайному виконанню.

          Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з моменту її отримання.

          Постанова набирає законної сили після закінчання строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

                                                                        Суддя: підпис

                              Вірно.Суддя                           В.П.Задорожний.