ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2008 р. | № 2/144 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Кривди Д.С., |
суддів: | Жаботиної Г.В., Уліцького А.М. |
розглянувши касаційну скаргу | Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Промінь 2006" |
на постанову | від 19.11.07 Дніпропетровського апеляційного господарського суду |
у справі | №2/144 |
господарського суду | Кіровоградської області |
за позовом | Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Промінь 2006" |
до | Житлово-експлуатаційної контори об'єднання житлово-будівельних кооперативів |
про | стягнення 12515,77 грн., зобов'язання вчинити дії |
за участю представників сторін |
від позивача: | у засідання не прибули |
від відповідача: | у засідання не прибули |
ВСТАНОВИВ:
Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку "Промінь 2006" звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовом до Житлово-експлуатаційної контори об'єднання житлово-будівельних кооперативів про зобов’язання відповідача протягом місяця відновити за власний рахунок та передати позивачу план земельної ділянки, схеми інженерного обладнання: холодного та гарячого водопостачання, каналізації, теплопостачання, електропостачання та газопостачання, а також журнал обліку результатів огляду будівель; та про стягнення з відповідача збитків в розмірі 12515,77 грн. (з урахуванням уточнення).
Рішенням від 03.08.07 господарський суд Кіровоградської області (суддя Деревінська Л.В.) позов задовольнив частково, стягнувши з відповідача на користь позивача борг в сумі 12485,77 грн. та зобов'язавши відповідача до 03.09.07 відновити та передати план земельної ділянки, схеми інженерного обладнання: холодного та гарячого водопостачання, каналізації, теплопостачання, електропостачання та газопостачання, а також журнал обліку результатів огляду будівлі по вул. Маршала Конєва, 7 в м. Кіровограді. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 30 грн. боргу відмовлено.
При прийнятті рішення господарський суд виходив з положень ст. 181 Житлового кодексу УРСР, ст. 224, ч. 6 ст. 226 Господарського кодексу України.
Постановою від 19.11.07 Дніпропетровський апеляційний господарський суд (колегія суддів у складі: Сизько І.А. –головуючого, Тищик І.В., Чоха Л.В.) рішення суду першої інстанції скасував, а позов задовольнив у частині спонукання відповідача відновити та передати план земельної ділянки, схеми інженерного обладнання: холодного та гарячого водопостачання, каналізації, теплопостачання, електропостачання та газопостачання, а також журнал обліку результатів огляду будівлі по вул. Маршала Конєва, 7 в м. Кіровограді.
В частині стягнення збитків суд апеляційної інстанції дійшов висновку про недоведеність позивачем обставин, передбачених законодавством для стягнення збитків, оскільки спірний будинок належить до фонду житлово-будівельних кооперативів відповідно, а згідно зі ст. 187 Житлового кодексу УРСР фінансування затрат на експлуатацію та ремонт будинків житлово-будівельних кооперативів здійснюється за рахунок коштів кооперативів.
Ухвалою від 08.02.06 Вищий господарський суд України порушив касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, в якій заявлено вимоги про скасування постанови суду апеляційної інстанції та стягнення збитків в сумі 12485,77 грн.
Касатор доводить що судові інстанції при розгляді справи порушили вимоги процесуального законодавства та не врахували доводи відповідача щодо неналежного виконання відповідачем зобов'язань по експлуатації і обслуговування житлового будинку, що спричинило збитки позивача.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні майнових вимог позивача, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач не довів обставин вчинення відповідачем збитків.
Суди першої і апеляційної інстанцій при розгляді справи встановили, що заявлена позивачем до стягнення сума збитків складається з витрат не пов'язаних з обов'язками відповідача по обслуговуванню спірного будинку згідно з договором і законодавством. По суті позивач не довів наявність збитків внаслідок винних дій відповідача.
Судами встановлено, що позивач уклав з державним підприємством "Кіровоградський експертно-технічний центр" договір №6-10-2149-11 від 11.10.06 про експертне обстеження ліфтів пасажирських. Витрати позивача за цим договором склали 11499,97 грн. Також позивач на виконання акта-вимоги №000581 від 23.10.06 ВАТ "Кіровоградобленерго" за власний рахунок придбало лічильники на суму 520 грн. згідно з розрахунковими квитанціями серія ЛЛКД 051757 та серія ЛЛКД 051759, сплатив за видачу дозволу на їх підключення 465,80 грн. платіжним дорученням №19 від 12.12.06.
Позивач вважає, що через невиконання відповідачем технічного обслуговування та ремонту будинку, невжиття заходів щодо організації або фінансування будь-яких ремонтних робіт, невиконання припису Держнаглядохоронпраці, йому заподіяні збитки на суму 12485,77грн. у вигляді витрат на експертне обстеження ліфтів та придбання лічильників.
Згідно зі ст. 187 Житлового кодексу УРСР фінансування затрат на експлуатацію та ремонт будинків житлово-будівельних кооперативів здійснюється за рахунок коштів кооперативів.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 Житлового кодексу УРСР порядок організації та діяльності житлово-будівельних кооперативів установлюється, зокрема, Примірним статутом житлово-будівельного кооперативу.
У відповідності з п.п. 22, 24 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу кошти житлово-будівельного кооперативу складаються з вступних внесків, пайових внесків, внесків на проведення капітального ремонту жилого будинку (будинків), внесків на експлуатацію жилого будинку (будинків) і утримання придомової території, інших надходжень; внески на експлуатацію жилого будинку (будинків) і утримання придомової території стягуються з членів житлово-будівельного кооперативу.
Житлово-експлуатаційна контора (обслуговуючий кооператив) згідно з довідкою Головного управління статистики у Кіровоградській області надає мешканцям будинку №7 послуги з утримання будинків, споруд та придомової території. Відповідно до погодженого виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради граничного розміру тарифів та переліку послуг Житлово-експлуатаційна контора надає, зокрема, послугу з технічного обслуговування ліфтів.
Технічне обслуговування ліфтів за своїм змістом не передбачає експертне обстеження ліфтів (п. 1.1.17 Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, п. 1.2 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, п. 11 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій).
У відповідності з п. 15 Примірного статуту житлово-будівельний кооператив здійснює експлуатацію і ремонт належного йому жилого будинку (будинків) та утримання придомової території за рахунок коштів кооперативу на засадах самооплатності.
Вартість технічного обслуговування ліфтів не включає суми витрат на експертні обстеження (п. 2.3 Порядку встановлення вартості технічного обслуговування ліфтів та систем диспетчеризації).
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції визнав, що відповідач не мав обов’язку з фінансування експертного обстеження ліфтів. Враховуючи ж характер зазначених правовідносин, а також принцип самооплатності, на якому базується експлуатація та ремонт житлового фонду житлово-будівельних кооперативів, беручи до уваги структуру граничного розміру тарифів, що стягується з мешканців будинку, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що експертне обстеження ліфтів мало бути проведене за рахунок коштів кооперативу.
Кіровоградською обласною інспекцією Державного комітету України з нагляду за охороною праці 30.09.05 винесено відповідачу припис №90 про заборону використання ліфтів. Проте цим приписом не вимагається проведення експертного обстеження ліфтів відповідачем.
Згідно з наданими суду висновками експертизи з питань охорони праці за результатами експертного обстеження, ліфти пасажирські рег. №№ 298, 299, 300, 301, 285, 284 перебувають у працездатному стані та можуть бути допущені до подальшої експлуатації.
Що стосується оплати вартості лічильників та їх підключення, то акт-вимога ВАТ "Кіровоградобленерго" №000581, складений 23.10.06 відносно позивача, тобто після передачі будинку на баланс Об’єднання співвласників. Позивачем не доведено факт невиконання відповідачем обов’язку щодо будь-яких електромонтажних робіт в будинку або фінансування цих робіт до передачі будинку на баланс Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку "Промінь 2006". Крім того, в акті прийому-передачі будинку на баланс від 28.09.06 не зафіксовано зауважень позивача щодо розрахункової схеми обліку або щодо наявності чи відсутності лічильників.
Зважаючи на викладене, судова колегія не вбачає підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги.
Керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.11.07 у справі №2/144 залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Головуючий Д.Кривда
Судді Г.Жаботина
А.Уліцький