ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2008 р. | № 27/45 |
Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:
Бернацької Ж.О. –головуючий, |
Владимиренко С.В., |
Шевчук С.Р., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу дочірнього підприємства закритого акціонерного товариства Теувес Холдінг “Тегра Україна ЛТД” на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2007 у справі господарського суду міста Києва № 27/45 за позовом дочірнього підприємства закритого акціонерного товариства Теувес Холдінг “Тегра Україна ЛТД”, м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю “Техпромсервіс ЛТД”, м. Київ про стягнення суми.
за участю представників сторін: |
від позивача: Коломієць О.П., |
від відповідача: не з’явилися, - |
ВСТАНОВИВ:
17.11.2006 ДП ЗАТ Теувес Холдінг “Тегра Україна ЛТД” звернулось з позовом до ТОВ “Техпромсервіс ЛТД” про стягнення 62031, 93 грн. збитків. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 02.06.2005 між сторонами укладено договір № 24; 30 серпня 2005 роботи по капітальному ремонту складів № 5 та № 9 згідно договору були виконані і прийняті позивачем, про що складено відповідний акт приймання виконаних робіт; 27.08.2006 в результаті вітрового навантаження, а також внаслідок прихованих недоліків в роботі відповідача покрівлі складів № 5 пошкоджені частково, а № 9 - повністю; за результатами технічного обстеження пошкодження покрівель, здійсненого ПП “Будівельно-випробовувальна лабораторія Вінницябуд”, складено технічний звіт № 488 від 29.09.2006, яким встановлено, що роботи, виконані відповідачем, не відповідають вимогам державних будівельних норм; крім того, за фактом пошкодження покрівель складено дефектний акт, який не підписано відповідачем; вказані докази є підтвердженням того, що збитки в сумі 62031, 93 грн., завдані позивачу внаслідок пошкодження покрівлі, виникли в результаті неналежного виконання відповідачем підрядних робіт за договором, а тому на підставі статті 22 Цивільного кодексу України підлягають стягненню з відповідача.
10.01.2006 позивач у судовому засіданні подав заяву про збільшення грошових вимог на суму 75643,67 грн. у зв'язку з подальшим руйнуванням покрівлі складу № 5, про що складено дефектний акт від 25.12.2006 який відповідач також відмовився підписувати.
Рішенням господарського суду міста Києва від 10.01.2007 (суддя: Дідиченко М.А.) позов задоволено повністю; стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Техпромсервіс" на користь дочірнього підприємства закритого акціонерного товариства Теувес Холдинг "Тегра України ЛТД" суму збитків у розмірі 141675,60 грн., державне мито у розмірі 1416, 75 грн., витрати за інформаціно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 118,00 грн. Рішення суду мотивоване тим, що підрядні роботи за договором № 24 виконані відповідачем з порушенням встановлених норм, що стало причиною руйнації покрівлі складів № 5 та № 9, доказом чого є дефектні акти та технічний звіт № 488; відповідач в порушення статей 614, 1166 Цивільного кодексу України не надав суду докази відсутності вини у збитках, завданих позивачем, а отже на підставі статті 22 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 225 Господарського кодексу України ці збитки підлягають стягненню з відповідача.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2007 апеляційну скаргу задоволено частково; рішення господарського суду міста Києва від 10.01.2007 у справі № 27/45 скасовано повністю; прийнято нове рішення; в позові відмовлено повністю; стягнуто з дочірнього дочірнього підприємства закритого акціонерного товариства Теувес Холдінг “Тегра Україна ЛТД” на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Техпромсервіс ЛТД” 708, 38 грн. державного мита за подання апеляційної скарги. Постанова мотивована тим, що відповідно до пункту 10.1 договору № 24, підрядник гарантує можливість безперервної і нормальної експлуатації об’єкту протягом 12 місяців з моменту підписання акту введення в експлуатацію. Виявлені в цей період недоліки, обумовлені виконанням робіт з порушенням діючих будівельних норм і правил, проектно-кошторисної документації, застосуванням неякісних матеріалів і обладнання оформлюється дефектним актом, який підписується сторонами з зазначенням строку їх усунення.
Дефектні акти, надані позивачем, не відповідають вимогам, встановленим у пункті 10.1. договору № 24, оскільки носять односторонній характер, оскільки вони не підписані представником позивача, а тому не може бути прийнято як доказ позовних вимог.
Також не є належними доказами у справі і технічні звіти № 488 від 29.09.2006 та № 496 від 05.10.2006.
Відповідно до частини 4 статті 853 ЦК України, у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза.
Такі вимоги позивачем не заявлялися. Надані ним технічні звіти № 488 від 29.09.2006 та № 496 від 05.10.2006 не прийняті судом в якості експертного висновку, який вимагає частина 4 статті 853 ЦК України: ПП “Будівельно-випробовувальна лабораторія Вінницябуд” не є експертною установою, автори цього висновку не попереджені про кримінальну відповідальність, суд першої інстанції досліджував тільки висновок № 488 про технічний стан складу № 5, висновок № 496 наданий позивачем під час розгляду справи судом апеляційної інстанції і місцевим господарським судом взагалі не досліджувався.
Позивач зазначає, що руйнування покрівлі сталося внаслідок вітрового навантаження, яке мало місце 27.08.2006.
Відповідно до статті 14 Закону України “Про торгово-промислові палати України”, засвідчення обставини форс-мажору відноситься до компетенції Торгово-промислової палати України.
Проте ані довідкою торгово-промислової палати, ані жодним висновком будь-якої іншої установи позивач не довів факт вітрового навантаження. За таких підстав апеляційний господарський суд не встановив справжні обставини пошкодження майна позивача.
Звертаючись з позовом про стягнення суми збитків, позивач повинен виходити із суми реальних витрат по виправленню пошкодженого майна.
Згідно пункту 5 частини 2 статті 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.
Однак, дослідивши розрахунок сум позовних вимог, наданий позивачем, апеляційна інстанція дійшла висновку, що він не є обґрунтованим, оскільки в основу розрахунку позивачем взяті дані, а саме: площа пошкодженої покрівлі, встановлені дефектними актами, які, про що зазначено вище не є належним доказом у справі.
Не погоджуючись з прийнятою судом постановою апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про її скасування та залишення рішення місцевого суду без змін, оскільки апеляційна інстанція невірно застосувала норми матеріального та процесуального права, а також у зв'язку з тим, що пошкодження покрівель нежилих приміщень сталося внаслідок порушення відповідачем чинних будівельних норм і правил під час виконання підрядних робіт з влаштування покрівель нежилих приміщень, що свідчить про неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов’язань.
Вислухавши представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
02.06.2005 між дочірнім підприємством закритого акціонерного товариства Теувес Холдинг “ТЕГРА Україна ЛТД” (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю “Техпромсервіс ЛТД” (підрядник) укладено договір № 24, відповідно до пунктів 2.1., 7.1., 7.2., 8.1., 10.1. якого підрядник зобов’язується за замовленням замовника виконати на свій ризик на об’єкті: комплекс приміщень і споруд за адресою: Вінницька область, м. Гайсин, вул. Станційна, 6, - наступні роботи: будівельно-монтажні роботи, електричні роботи, пуско-налагоджувальні роботи і інші, перелік яких наведено в додатку № 1 до договору, який є його невід’ємною частиною, а замовник –прийняти і оплатити виконані роботи; підрядник виконує передбачені договором роботи у відповідності до проектно-кошторисної документації, будівельних норм і правил, календарного графіку виконання робіт, поетапного плану робіт, погодженого із замовником; підрядник відповідає за виконання робіт у відповідності до проектної документації і вимог будівельних норм і правил; підрядник гарантує можливість безперервної і нормальної експлуатації об’єкту протягом 12 місяців з моменту підписання акту введення в експлуатацію. Виявлені в цей період недоліки, обумовлені виконанням робіт з порушенням діючих будівельних норм і правил, проектно-кошторисної документації, застосуванням неякісних матеріалів і обладнання, оформлюється дефектним актом, який підписується сторонами з зазначенням строку їх усунення.
В серпні 2005 року за актами прийому виконаних підрядних робіт № 5 та № 6 відповідач здав, а позивач прийняв виконані підрядні роботи відповідно до договору № 24 від 02.06.2005 року: капітальний ремонт складів № 5 і № 9.
Апеляційна інстанція визнала надані докази неналежними в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України.
Також апеляційна інстанція зазначила, що відповідно до частини 4 статті 853 Цивільного кодексу України, у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза, проте такі вимоги позивачем не заявлялися.
Між тим, статтею 41 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для роз’яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Тобто, суд мав право призначити експертизу за своєю ініціативою та поставити питання експертній установі.
Проте, судами обох інстанцій обставини збільшення позовних вимог позивачем не досліджувалися, враховуючи річний термін, передбачений договором.
Аналіз наведених доводів в їх сукупності свідчить про неповне з’ясування судами обох інстанцій фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, а, отже, і про порушення вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного та об’єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності.
Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного та об’єктивного встановлення обставин справи, прав та обов’язків сторін, і відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір по суті.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу дочірнього підприємства закритого акціонерного товариства Теувес Холдінг “Тегра Україна ЛТД” частково задовольнити.
Рішення господарського суду міста Києва від 10.01.2007 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2007 у справі № 27/45 скасувати, а справу направити на новий розгляд в іншому складі суду до господарського суду міста Києва.
Головуючий: | Ж. Бернацька |
Судді: | С. Владимиренко |
С. Шевчук |