1-363/11  

В И Р О К

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

19 серпня 2011 року                                                                                 місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

          головуючого судді –Шиян  В.В.,

          при секретарі  Сагіровій Ю.В.,,

          за участю прокурору  Цехмвстер А.В.,

за участю захисника ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі  кримінальну справу за звинуваченням :

ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Маріуполя, громадянина України, українця, з середньою освітою, офіційно не працюючого, пенсіонера,  не одруженого,  раніше не судимого, проживаючого в АДРЕСА_1, зареєстрованого  АДРЕСА_2

у скоєні злочину передбаченого ст. ст. 15 ч.2, 115 ч.1  КК України,

В С Т А Н О В И В :

1 квітня 2011 року, приблизно о 18 годині  ОСОБА_2 будучи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись за місцем свого проживання, в АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_3,  під час спільного вживання алкогольних напоїв з ОСОБА_4 та ОСОБА_5, під час сварки раптово виниклої на ґрунті особистих неприязних відносин між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, у останнього виник умисел  на навмисне вбивство  ОСОБА_4.

З цілю скоєння свого злочинного умислу  ОСОБА_2, вийшов з зальної кімнати, в якій він знаходився спільно з ОСОБА_4, та ОСОБА_5, направився в кухню зазначеного будинку, де взяв зі стола кухонний ніж, повернувся в зальну кімнату будинку та утримуючи вказаний ніж в лівій руці, за спиною, приблизившись до ОСОБА_4, який в той час  сидів на дивані, раптово,  навмисно, з цілю  протиправного  позбавлення  життя ОСОБА_4, наніс останньому удар в області грудної клітини зліва, тобто в місце розташування життєво важливих органів.

В наслідок навмисних протиправних дій, ОСОБА_2, потерпілому ОСОБА_4, було спричинено тілесні ушкодження у вигляді: «проникающего  торако-абдуминального колото-резаного ранения слева, с повреждением діафрагми, селезінки, поперечно –ободочной кишки, осложнившееся гемотораксом слева и внутрибрюшным  кровотечением»яке за ступеням тяжкості відноситься до тяжких тілесних ушкоджень як небезпечним для життя в момент спричинення.

Однак ОСОБА_2, виконав всі дії яки вважав необхідними для доведення злочину до кінця, злочин не закінчив, і смерть ОСОБА_4 не настала  по причинам  які не залежать від його волі, оскільки останньому своєчасно було надано кваліфікована медична допомога.

Допитаний в судовому засіданні підсудний пояснив, що він  проживає разом з ОСОБА_3, в АДРЕСА_1. 1 квітня 2011 року він знаходився вдома разом з співмешканкою ОСОБА_3 До вечора вони разом вже випили десь  по 250  грам горілки. Приблизно о 17 годині до них прийшли  ОСОБА_5  який є зятем ОСОБА_3 зі своїм другом ОСОБА_4, які вже були  теж  в стані алкогольного сп’яніння. З собою вони принесли пляшку горілки яку потім спільно почали розпивати. ОСОБА_3 пішла в сусідню кімнату відпочивати, а вони троє  залишилися у зальній кімнаті  та продовжували розпивати алкогольні напої. Під час спілкування ОСОБА_5 почав навчати  підсудного «життю», при цьому між ними виникли неприязні стосунки, але враховуючи що ОСОБА_5 є зятем ОСОБА_3 то між ними періодично виникали суперечки, які закінчувалися завжди миром. Під час суперечки між ним та ОСОБА_5 до розмови  приєднався ОСОБА_4, який почав принижувати його чоловічу гідність а потім взагалі запропонував  йому показати як повинен себе вести чоловік, для чого погрожував  вступив з його співмешканкою в половий акт  в його присутності. Слова ОСОБА_4 дуже його образили  він пішов на кухню, оскільки у нього там жарилися курячи окорока,  та почав їх перевертати, коли почув, що ОСОБА_4 продовжував йому погрожувати.  Побачив ніж, він вирішив провчити ОСОБА_4, при цьому вбивати його він не хотів, а хотів  лише налякати його щоб він зрозумів,  що не можна його так сильно ображати при тому що він взагалі його не знає. Схопив ніж він зайшов у зальну кімнату, ОСОБА_4 сидів на  дивані,  та наніс  йому один удар ножем в область грудної клітини.  Побачивши кров він схаменувся, оскільки зрозумів що він скоїв,  та опустив ніж, але ще не оговтавшись отримав удар в голову з боку ОСОБА_5  Від удару він втратив свідомість, а коли вже прийшов до тями, то ОСОБА_5 вже надавав  першу медичну допомогу ОСОБА_4 та вже викликав міліцію та швидку допомогу. Він щиро кається у скоєному, оскільки помислів вбивати ОСОБА_4 у нього не було, він хотів його тільки провчити. На даний час повністю відшкодував  потерпілому матеріальну та моральну шкоду, за допомогою рідні підтримує потерпілого матеріально до повного його одужання. Просить суд строго його не наказувати та призначити йому покарання не пов’язане з позбавлення волі, оскільки він особа похилого віку, має ряд хронічних захворювань, та зобов’язується в подальшому по мірі можливості надавати потерпілому матеріальну допомогу.

Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердив показання підсудного  ОСОБА_2  та  пояснив, що 1 квітня 2011 року він разом зі своїм знайомим ОСОБА_5  прийшли  до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в гості. Раніше він ніколи не був у ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в гостях, оскільки навіть не був з ними знайомий. Перед тим як піти в гості вони вживали алкогольні напої, але не багато, та на його думку  вони були не п’яні. Коли вони прийшли в гості, ОСОБА_2  та ОСОБА_3 вже були випивши.  З собою вони принесли ще пляшку горілки,  та почали її розпивати разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 Оскільки у ОСОБА_3 хворі ноги, то вона трохи випив горілки, пішла в сусідню кімнату, та лягла відпочивати. Між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 відбувалася розмова. ОСОБА_5 повчав ОСОБА_2 як необхідно жити, при цьому сварив ОСОБА_2 що він живе за рахунок  ОСОБА_3 і  нормальному чоловіку  повинно бути соромно так жити. Він знаходячись під час розмови поряд,  не відомо з яких причин , теж став допомагати сварити ОСОБА_2 разом з ОСОБА_5  При цьому почав ображати ОСОБА_2  а потів взагалі сказав що він не чоловік, що він не знає що необхідно робити з жінкою, і він може зараз показати  на ОСОБА_3,  як необхідно вступати в інтимний зв’язок з жінкою.   ОСОБА_2 обурився та пішов на кухню, а вони разом з ОСОБА_5 ще продовжували сварити та насміхатися йому в слід.  ОСОБА_2 повернувся з кухні, підійшов до нього та вдарив його в грудну клітину ножем.  При цьому коли ОСОБА_2  підходив до нього то він не бачив в руці ніж. Вважає винним  у скоєному саме себе, оскільки розуміє що він своїми словами довів ОСОБА_2 до такого стану. Якщо вони були би всі тверезі то мабуть такого не сталося. На даний час ОСОБА_2 та його родина  повністю відшкодували  матеріальну та моральну шкоду. Підсудний ОСОБА_2 попросив в нього вибачення, а він розуміє що сам винен у тому що сталося, оскільки саме він своїми діями та словами  довів підсудного  до такого стану,  тому просить суд строго  підсудного не наказувати, та не позбавляти його волі, оскільки ОСОБА_2 людина похилого віку і  має хронічні захворювання і при цьому, на його думку  щиро покаявся.

Допитаний в судовому засіданні свідок  ОСОБА_5 пояснив,  що він  є зятем ОСОБА_3  Його теща на протязі декілька років проживає разом з ОСОБА_2  Підсудного ОСОБА_2 охарактеризував як спокійного чоловіка, який ніколи йому не зробив зла. Однак його обурювало, що ОСОБА_2 офіційно ніде не працює, та не утримує ОСОБА_3 в повному обсязі. При цьому визнає, що  ОСОБА_2 постійно доглядає ОСОБА_3,  допомагає їй по господарству, оскільки в неї хворі ноги, та вона  деякий час взагалі не піднімається з ліжка, при цьому підробляє  по мірі можливості. 1 квітня 2011  року він разом зі своїм  знайомим ОСОБА_4  прийшли в гості до ОСОБА_3. та ОСОБА_2 Всі вони вже були в стані алкогольного сп’яніння, при цьому він разом з ОСОБА_4 принесли ще пляшку горілки, яку вони почали розпивати в зальній кімнаті. ОСОБА_3 деякий час посиділа з ними та пішла відпочивати, а вони  продовжували  розпивати горілку.  Він деякий час сварився з ОСОБА_2,  почав розказувати йому як необхідно жити, при цьому йому почав допомагати  ОСОБА_4  та між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 виникла сварка, за якою ОСОБА_4 почав принижувати чоловіче достоїнство ОСОБА_2. При цьому ОСОБА_2 більше  мовчав ніж говорив, а потім пішов на кухню, відкіля повернувся та вдарив ОСОБА_4 ножем в області грудної клітини. Коли він побачив що сталося, то  вдарив ОСОБА_2 кулаком по голові, відібрав в нього ніж, викликав міліцію та швидку допомогу.

Допитана в судовому засіданні свідок  ОСОБА_3  пояснила, що вона проживає разом з ОСОБА_2 в цивільному шлюбі. 1 квітня 2011 року в вечорі прийшов зять ОСОБА_5 разом зі своїм другом ОСОБА_4 Вони були  в стані алкогольного сп’яніння, але ще були адекватні. З собою ОСОБА_5 приніс пляшку горілки, яку вони розпили разом. Іноді її зять  ОСОБА_5 сварив ОСОБА_2 за життя, але вони серйозно ніколи не сварилися. Трохи посидів разом з компанією, вона пішла в спальню та лягла відпочивати. Самої пригоди вона не бачила, та нічого не чула. Про те що сталося,  дізналася вранці, коли їй розповів ОСОБА_5

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснив, що ОСОБА_4 і ОСОБА_5 його знайомі. 1 квітня 2011 року вони разом  з родинами  відпочивали у нього вдома. Разом вони випили приблизно 1 пляшку горілки та приблизно 2 літри пива. Трохи  посидів  ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пішли прогулятися. Коли вони пішли йому не було  відомо. Десь через годину подзвонив ОСОБА_5 та повідомив що ОСОБА_4 підрізали. Більш йому нічого не відомо.

Відповідно до висновку експерта № 249 від 14 травня 2011 року, тілесні ушкодження які є у ОСОБА_4 у вигляді : «проникающее торако –абдоминальное колото резаное ранение слева с повреждением диафрагмы, селезенки, поперечно ободочной кишки, осложнившееся гемотораксом слева  и внутрибрюшным кровотечением образовалось  от однократного действия колюще –режущего предмета, каковым  мог являться  клинок ножа» відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечні в момент спричинення. ( а.с.144-145)

Відповідно до акту  амбулаторної судово –психіатричної експертизи № 440 від 10 травня 2011 року ОСОБА_2  ніякими хронічними психічними захворюваннями не страждав, під час інкримінованого діяння, ОСОБА_2 в стані тимчасового розладу  психічної діяльності  не знаходився та міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.  ( а.с. 164-166)

Досудовим слідством дії ОСОБА_2 було кваліфіковано за ст. 15 ч.2 ст. 115 ч.1 КК України, а саме як незакінчений замах  на вбивство, тобто навмисне протиправне  спричинення смерті іншій особі.

Дослідивши всі докази, вислухав пояснення потерпілого та свідків, розглянув матеріали справи, суд не погоджується з кваліфікацією  наданою діям ОСОБА_2 в ході досудового слідства.

Відповідно до ст. 65 КПК України, доказами  в кримінальній справі є всякі фактичні данні, на підставі яких у визначеному законом порядку орган дізнання, слідчий, суд встановлюють наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються показаннями свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, протоколами слідчих та судових дій, протоколами з відповідними додатками, складеними уповноваженими органами  за результатами оперативно - розшукових заходів та іншими документами.

Так під час  судового слідства  підсудний ОСОБА_2 пояснював, що наміру  вбивати потерпілого у нього не було.  Під час сварки в нього  виник намір лише провчити  ОСОБА_4, оскільки той безпідставно ображав його, не маючи на те ніяких підстав та права. Умисел  на спричинення  тілесних ушкоджень у нього виник раптово, тому він схопив ніж, який знаходився у нього під рукою, підійшов до потерпілого та вдарив його в області грудної  клітини. Удар прийшовся саме в таку область тому, що він стояв, а потерпілий сидів на дивані.  Вбивати  потерпілого він не хотів, оскільки в нього була можливість нанести ще один удар, але він  нею не скористався, оскільки  лише хотів провчити потерпілого, а не вбивати його.  Щодо невідповідності його пояснень в ході досудового і судового слідства  пояснює, що під час досудового слідства надавав такі ж пояснення, але не вчитувався в протоколи допиту оскільки він має поганий зір, а окуляри йому ніхто не надавав.  

Відповідно  до   п. 22 Постанови Пленуму  Верховного Суду України № 2 від 7 лютого 2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров’я особи»,  суди повинні ретельно  досліджувати  докази що мають  значення для з’ясування змісту  і спрямованості  умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати  виходячи із сукупності всіх обставин  вчиненого діяння, зокрема  враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію  поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки.

За поясненнями  підсудного ОСОБА_2, потерпілого ОСОБА_4, свідка ОСОБА_5 події злочину передували обставини, за якими підсудного ОСОБА_2  ображали, морально  принижували, при цьому підстав для такого відношення  до підсудного з боку потерпілого та свідка ніяких не було. І навіть коли підсудний пішов на кухню для  приготування їжі для потерпілого та свідка, останні продовжувати принижувати його гідність,  та ображати його.

Також суд звертає увагу на той факт, що підсудним ОСОБА_2 було нанесено лише один удар ножем, ніж він взяв на кухні, де готував їжу,  продовжувати свої злочинні дії для настання смерті потерпілого він не став, оскільки смерті потерпілому він не бажав, словесної погрози щодо вбивства потерпілого він не висказував.

Таким чином дослідивши зібрані докази у сукупності, суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_2  необхідно кваліфікувати за ст. 121 ч.1 КК України, так як він своїми навмисними діями заподіяв тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження небезпечне для життя в момент заподіяння.

Призначаючи міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особистість винного та обставини справи які пом’якшують та обтяжують покарання.

Так ОСОБА_2 скоїв  тяжкий злочині, вказаний  злочин було скоєно  в стані алкогольного сп’яніння, однак тяжких наслідків від його дій не сталося,  щиро покаявся.

Сукупність вказаних обставин дають суду підстави призначити підсудному покарання  у вигляді  позбавлення волі в межах встановлених санкцією кримінального закону.  

Однак підсудний ОСОБА_2  повністю відшкодував потерпілому спричинену  матеріальну та моральну шкоду,  призвідником  сварки  був  сам потерпілий,  потерпілий на строгій мірі покарання не наполягає,   та навіть просить суд не позбавляти підсудного волі, має постійне місце проживання,  за місцем проживання характеризується посередньо,  ОСОБА_2 особа  похилого віку та має ряд хронічних захворювань, і знаходячись  в Маріупольському СІЗО № 7, перебував на амбулаторному лікуванні,  що суд визнає як обставини які пом’якшують покарання.   Сукупність вказаних обставин дають суду підстави звільнити  підсудного від призначеного покарання з випробуванням та покладенням  на нього обов’язків.  

Цивільний позов по справі  заявлений потерпілим ОСОБА_4  відшкодовано в повному обсязі.

Речові докази по справі:

- тампони з піднігтьовим складом ОСОБА_2 та його среди, які згідно квитанції ФЄ № 039699 від 29 квітня 2011 року та зберігаються в Орджонікідзевському РВ ММУ УМВС України в Донецької області –  необхідно знищити.

- футболка, спортивні штани, мастерка, які згідно квитанції ФЄ № 039709 від 13 травня  2011 року та зберігаються в Орджонікідзевському РВ ММУ УМВС України в Донецької  області – необхідно повернути ОСОБА_2

- ніж,  який згідно квитанції ФЄ № 039709 від 13 травня  2011 року зберігається в Орджонікідзевському РВ ММУ УМВС України в Донецької  області –необхідно  знищити.

- товарні чеки в кількості 11 штук, які було вилучено  під час виїмки 14 квітня 2011 року у потерпілого ОСОБА_4 та долучено до матеріалів справи на загальну суму 940,18 гривень –необхідно залишити в матеріалах справи.    

Відповідно до ст. 93-1 КПК України, позов прокурора підлягає задоволенню в повному обсязі,  а сума підлягає стягненню з підсудного.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд –

З А С У Д И В :

ОСОБА_2  визнати винним  на призначити покарання за ст. 121 ч.1 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п’ять ) років.

В силу ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2  від відбуття  призначеного судом покарання  з випробуванням, строком  на 2 (два)  роки, якщо він  протягом іспитового строку не скоїть  нового злочину  та виконає покладені на нього обов’язки.

Відповідно до ст. 76 КК України, зобов’язати ОСОБА_2 в період іспитового строку періодично з’являтися на реєстрацію в кримінально виконавчу інспекцію, не виїжджати за межі України  на постійне місце проживання без дозволу  кримінально виконавчої інспекції  та повідомляти кримінально виконавчу інспекції  про зміну місця проживання.

Запобіжний захід до набрання чинності  вироком змінити з тримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши засудженого ОСОБА_2 з під варти в залі суду.

Стягнути з ОСОБА_2  на користь Маріупольської міської ради ( 87500) місто Маріуполь проспект Леніна, 70 р/с № 31210544700054  Управління державного казначейства Донецької області ОКПО 34686694, МФО 834016)  суму 2108,59 гривень, витрачену на лікування потерпілого  ОСОБА_4   

Речові докази по справі: тампони з піднігтьовим складом ОСОБА_2 та його среди, які згідно квитанції ФЄ № 039699 від 29 квітня 2011 року та зберігаються в Орджонікідзевському РВ ММУ УМВС України в Донецької області – знищити.

Футболку, спортивні штани, мастерку, які згідно квитанції ФЄ № 039709 від 13 травня  2011 року та зберігаються в Орджонікідзевському РВ ММУ УМВС України в Донецької  області –повернути ОСОБА_2

Ніж,  який згідно квитанції ФЄ № 039709 від 13 травня  2011 року зберігається в Орджонікідзевському РВ ММУ УМВС України в Донецької  області –знищити.

Товарні чеки в кількості 11 штук, які було вилучено під час виїмки 14 квітня 2011 року у потерпілого ОСОБА_4 та долучено до матеріалів справи на загальну суму 940,18 гривень –залишити в матеріалах справи.    

На вирок може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя протягом п’ятнадцяти діб з моменту його оголошення.

Суддя _____________________________ Шиян В.В.