3-1717/11

П О С Т А Н О В А

08 серпня 2011 року                                                     місто Маріуполь

Суддя Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Шиян В. В. розглянувши матеріали, які надійшли від начальника ВДАЇ м. Маріуполя УДАЇ УМВС України в Донецький області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України,  не працюючого, інваліда 3 групи, зареєстрованого в АДРЕСА_2,  проживаючого АДРЕСА_1      

по ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

9 липня 2011 року о 23 годині 10 хвилин,  ОСОБА_1 керуючи автомобілем ВАЗ 2107, державний номер НОМЕР_1,  рухався  по вулиці Таганрозької в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя в  стані наркотичного сп’яніння. Від проходження медичного огляду на визначення стану наркотичного сп’яніння, відмовився  в присутності двох свідків.

В його діях убачається склад правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КпАП України, оскільки  порушив п.2.5  Правил дорожнього руху України, так як водій зобов’язаний за вимогою працівника ДАЇ  пройти медичний огляд на визначення стану алкогольного чи наркотичного сп’яніння.  

Правопорушник провину не визнав,  до суду  з’явився, пояснив, що він керував транспортним засобом будучи тверезим. Алкогольні та наркотичні засоби він  не вживав. Він є інвалідом 3 групи, тому вимушений  постійно вживати ліки які йому прописує лікар. Саме в день, в  який його зупинили працівники ДАЇ він вживав препарат Алувіа  та Зідолам -здоров’я. Вказані ліки не мають застереження щодо порушення здатності керування автомобілем та іншими механізмами, тому він не порушував правил ПДД щодо вживання ліків які знижують увагу. Вважає що в його діях не має складу адміністративного правопорушення.

Так згідно вимог ст.. 130 ч.1 КпАП України  до адміністративної відповідальності притягуються особи  за керування  транспортними засобами в стані алкогольного наркотичного чи іншого сп’яніння, чи під дією ліків які знижують увагу та швидкість реакції.

З суб’єктивної точки зору  проступки які підлягають адміністративної відповідальності за ст.. 130 ч.1 КпАП України, відбувається лише у формі навмисної провини. Тобто особа яка скоїла правопорушення повинна була усвідомлювати протиправний характер свого діяння чи бездіяльності, передбачала його шкідливі наслідки  та бажала їх,  чи допускала настання цих наслідків.

В матеріалах справи є інструкції для медичного застосування препарату Тидолам –здоров’я, та препарату Алувіа, за якими здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами не виявлено.

Тобто ОСОБА_1 коли вживав  ліки, які йому прописав лікар, він не мав умислу  на вживання психоактивних засобів,   він не передбачав  та не усвідомлював шкідливих наслідків,  не бажав їх настання.

Таким чином суд надійшов висновку що в діях ОСОБА_1  не має складу адміністративного правопорушення, оскільки  відсутня така складова адміністративного правопорушення як суб’єктивна сторона проступку.

Враховуючи вище наведене суд надійшов висновку  про неможливість  притягнення  ОСОБА_1  до адміністративної відповідальності за ст. 130 КпАП України, оскільки в його діях не має складу адміністративного правопорушення.  

Згідно зі ст. 247 КпАП України, провадження за справою  про адміністративне правопорушення не може бути розпочате а розпочате підлягає припиненню у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.    

Враховуючи особу правопорушника, данні про проступок, на підставі ст. 130 ч.1, 247 ч.1  КпАП України та керуючись ст.ст. 280, 283, 284 КпАП України, –

П О С Т А Н О В И В :

Провадження по справі закрити.

Відмовити в притягненні  ОСОБА_1  до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ст.130 ч.1 КпАП України, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

На постанову  може бути подана апеляційна скарга в Апеляційний суд Донецької області через Орджонікідзевський районний суд місті Маріуполя протягом 10 днів з моменту її оголошення.  

Суддя _________________________ Шиян В. В.