ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.09.06р.

Справа № 9/258-06

За позовом   Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації                       "Криворіжгаз", м.Кривий Ріг Дніпропетровської області       

до   Українсько-кіпрського виробничо-торгівельного Акціонерного товариства

                       з іноземними  інвестиціями "Комета", м.Кривий Ріг Дніпропетровської області  

про стягнення 16925 грн. 28 коп.

Суддя  Подобед І.М.

Представники:

  Від позивача – Лихіна М.М. – юрисконсульт, довіреність № 20/06-2 від 05.01.05р.

  Від відповідача – Рибаєв О.А. – юрисконсульт, довіреність від 10.06.05р. 

СУТЬ СПОРУ:

ВАТ по газопостачанню та газифікації „Криворіжгаз” звернулось у червні 2005 року із позовом до Українсько-Кіпрського виробничо-торговельного АТ „Комета” з іноземними інвестиціями, в якому просить господарський суд стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти в сумі 16925,28 грн. заборгованості за поставлений природний газ  у січні-квітні місяцях 2006 року. Обґрунтовує позовні вимоги наявністю невиконаних відповідачем зобов’язань за договором №559-П  від 01.03.2006р.

Відповідач подав клопотання, у якому просить відкласти розгляд справи для надання сторонам часу для врегулювання питання щодо внесення змін до договору №559-П від 01.03.2005р. Вказує, що додатковими угодами №6 і №7 до договору №559-П від 01.03.2005р., строк дії договору був продовжений на січень і лютий 2006 року і у цих додаткових угодах сторонами була визначена менша ціна на природний газ, ніж договором №559-П від 01.03.2006р.

Заявою від 12.09.06р. позивач уточнив позовні вимоги. Вказує, що у відповідності з договором №559-П від 01.03.06р. відповідачу було поставлено та про транспортовано 14880 м куб. природного газу на суму 10396,83 грн., про що були складені відповідні акти приймання-передачі і транспортування природного в березні та квітні місяцях 2006 року. Вказує, що відповідач повинен був здійснити кінцевий розрахунок за природний газ і послуги з його транспортування у строк до 10-го дня наступного за розрахунковим місяцем, але оплати не здійснив. Просить стягнути з відповідача на свою користь суму 10396,83 грн. основного боргу, а також додаткових нарахувань 783,31 грн. пені, 133,24 грн. трьох відсотків річних та суми 155,95 грн. збитків від інфляції, спричинених прострочкою платежів.

У відзиві на позов та відзиві на заяву про уточнення позовних вимог відповідач вказує, що поставка та транспортування природного газу здійснювались позивачем у січні та лютому 2006 року  не за договором №559-П від 01.03.06р., а відповідно до договору №559-П від 01.03.05р. та додаткових угод  №6 і №7 до нього. Вважає, що відповідно до пункту 5.1 договору №559-П від 01.03.05р. (зі змінами, внесеними додатковою угодою №6) порядок визначення ціни за 1000 м куб. природного газу протранспортованого та поставленого відповідачу у лютому 2006 року залежить від того, чи є споживач природного газу  платником податку на додану вартість (далі –ПДВ). Вважає, що, виходячи із джерел походження природного газу відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених між Україною та Туркменистаном та між Україною та Росією, відповідно до ст.8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік”, операції з продажу природного газу мають бути звільнені від обкладення ПДВ. Вважає, що позивач здійснив неправильний розрахунок заборгованості, пені трьох відсотків річних та інфляційних.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 14.09.06р. до 28.09.06р.

У судовому засіданні 28.09.06 року за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

          Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, господарський суд -

встановив:

Між Позивачем - ВАТ по газопостачанню та газифікації “Криворіжгаз” (“постачальником”), відповідачем –Українсько-Кіпрським виробничо-торговельним акціонерним товариством „Комета” з іноземними інвестиціями (“споживачем”) та Дочірньою компанією „Укртрансгаз” НАК „Нафтогаз України” („трансгазом”) був укладений договір № 559-П від 01.03.06р., за яким позивач зобов’язався поставити та протранспортувати розподільними мережами природний газ відповідачу, а покупець зі своєї сторони зобов’язався прийняти та оплатити  вартість природного газу і послуг з його транспортування на умовах та в порядку, передбаченому цим договором.

Пунктом 5.1 вказаного договору сторони встановили, що ціна газу за 1000 м куб. без врахування ПДВ з 01.01.2006р. становить 422,10 грн., а з 20.02.2006р. становить 548 грн., крім того ПДВ, що визначається згідно з чинним законодавством. Також відповідач має сплатити цільову надбавку у розмірі 2%, крім того ПДВ, тариф на постачання природного газу для ВАТ „Криворіжгаз”, крім того ПДВ, та тариф на послуги по транспортуванню природного газу, крім того ПДВ.

У відповідності  з вказаним договором  позивачем протягом березня і квітня 2006 року був поставлений відповідачу та про транспортований природний газ у обсязі 14880 м куб. на суму 10396,83 грн., що підтверджується відповідними двосторонніми актами.

Відповідач не надав суду доказів про те, що він, як покупець, не є платником податку на додану вартість, згідно Закону України „Про податок на додану вартість”. До суб’єктів, на яких розповсюджується дія ст. 8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік”, відповідач також не відноситься.

Таким чином, відповідач зобов’язаний здійснювати позивачу оплату за природний газ та послуги з його транспортування за передбаченими умовами договору тарифами та встановленого чинним законодавством ПДВ.

Згідно пунктів 6.1 і 6.3 договору розрахунки за газ здійснюються грошовими коштами на умовах не менше 70% попередньої оплати не пізніше ніж за 5 днів до початку місяця споживання газу. Кінцевий розрахунок  повинен бути проведений  до 10 числа місяця, наступного за звітним

Відповідач доказів оплати позивачу вартості вищезазначеного  обсягу природного газу на час розгляду справи суду не надав.

Таким чином, основний борг відповідача перед позивачем становить 10396,83 грн.

Згідно до пунктів 7.1 і 7.2 вказаного договору, які встановлюють відповідальність сторін, за несвоєчасну оплату послуг, відповідач зобов’язаний сплатити позивачу 783,31 грн. пені, розмір якої підтверджується уточненим розрахунком позивача в матеріалах справи, виходячи із розміру подвійної облікової ставки НБУ, що діяла протягом періоду нарахування пені.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, відповідач зобов’язаний сплатити позивачу основний борг з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, що становить 155,95 грн. та 133,24 грн. відповідно, розміри яких також підтверджуються уточненими розрахунками позивача в матеріалах справи.

Відповідно до положень ч.1 ст. 229 і ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов’язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов’язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов’язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами; штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

В силу ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом виконання зобов’язань в натурі, відшкодування збитків та застосування штрафних санкцій.

Відповідач неналежним чином виконав свої договірні (майново-господарські) зобов’язання перед позивачем, допустивши прострочення платежів, чим порушив умови укладених із позивачем договору та вищевказані приписи чинного законодавства, тому позовні вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача суми 10396,83 грн. основного боргу, 783,31 грн. пені, 155,95 грн. інфляційних збитків та 133,24 грн. трьох процентів річних за несвоєчасні розрахунки –є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

В решті позовних вимог провадження у справі підлягає припиненню, відповідно до вимог ст. 80 ч.1 п.4 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку із відмовою позивача від частини позовних вимог шляхом їх зменшення, яка прийнята судом.

Доводи відповідача щодо неправильно вказаних позивачем договорів, як підстав виникнення зобов’язань, є недоречними у зв’язку із внесеними позивачем змінами у позовні вимоги заявою про їх уточнення. Решта доводів відповідача щодо неправильності розрахунку вартості поставленого природного газу і послуг з його транспортування з урахуванням ПДВ та, як наслідок, помилкових розрахунків штрафних санкцій - відхиляються судом з вищенаведених підстав.

          Судові витрати у справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 4, 32-33, 43-45, 49, 80 ч.1 п.4, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Українсько–кіпрського виробничо-торговельного акціонерного товариства „Комета” з іноземними інвестиціями на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Криворіжгаз” суму 10396 грн. 83 коп. основного боргу, 783 грн. 31 коп. пені, 155 грн. 95 коп. інфляційних збитків, 133 грн. 24 коп. трьох процентів річних, 114 грн. 69 коп. витрат на держмито, 79 грн. 95 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог провадження у справі припинити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

 Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

І.М. Подобед

Рішення підписано- 16.10.06р.