Справа № 2-а-2750/11

                                                       ПОСТАНОВА

                                                ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.08.2011  року                                                                                      м. Путивль

Суддя Путивльського районного суду Сумської області Гриценко П.П., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Путивльському районі Сумської області (далі –УПФУ) про зобов’язання вчинити дії,

                                                                        ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, який обґрунтовувала тим, що вона відноситься до категорії дітей війни і згідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Посилаючись на те, що такі виплати УПФУ здійснюються не у відповідності із цим Законом, просила зобов’язати відповідача нарахувати на її користь недоплачені їй, як дитині війни, щомісячне підвищення до пенсії з 25.02.2011 року по 18.06.2011 року, а також стягнути судові витрати.

В своїх письмових запереченнях на позов УПФУ позов не визнало з посиланням на відсутність належного фінансування цих виплат  та на законодавчу невизначеність механізму вирахування розміру мінімальної пенсії за віком з метою реалізації положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», не підлягає застосуванню в силу ч. 3 цієї статті.

Також зазначили, що Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2011 рік», який набрав чинності 19.06.2011 р., встановлено, що в 2011 р. норми і положення ст. 6 Закону України №2195-ІV застосовуються в порядку  та в розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Справа розглядається в порядку скороченого провадження, на підставі п. 2 ч. 1 ст.183-2 КАС України.        

Вивчення матеріалів справи та оцінка повідомлених сторонами обставин, є підставою для висновку про задоволення  позову з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач отримує пенсію за віком та перебуває на обліку в УПФУ, має статус дитини війни у розумінні ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до ст. 6 цього Закону в редакції від 18.11.2004 р.(далі - Закон № 2195-ІV), дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Таке підвищення до пенсії в період  заявлених позовних вимог позивач отримував відповідно до Законів України «Про Державний бюджет України»на 2007-2008 роки у розмірі 49 грн.80 коп. щомісячно.

Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 року від 09 липня 2007 року визнано  такими,  що  не   відповідають  Конституції  України(є неконституційними) положення пункту 12 статті 71, ст. 111 Закону України "Про державний бюджет на  2007 рік" щодо такого зупинення дії ст.6 Закону України  Про соціальний захист дітей війни».

Аналогічно вирішувалось питання і на 2008 рік.

Таким чином, в силу ч. 2 ст. 152 Конституції України  закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, а тому при обчисленні позивачу пенсії в період заявлених позовних вимог підлягала застосуванню ст. 6 Закону № 2195-ІV ( в редакції від 22.05.2008 р.)

Пунктом 7 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2011 рік»», який набрав чинності 19.06.2011 року встановлено, що у 2011 році норми і положення ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»застосовуються у порядку та розмірах встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Водночас на виконання приписів зазначеного Закону Кабінетом Міністрів України 06.07.2011 року було прийнято постанову № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23.07.2011 року і якою встановлено розмір підвищення до пенсії дітям війни.

Законодавча невизначеність механізму вирахування мінімальної пенсії за віком з метою реалізації положень ст. 6 Закону № 2195-ІV, наявність якої констатував в п. 3.2 ухвали № 27-у/2009 від 19.05.2009 р. Конституційний Суд України, не є перешкодою для вирішення спору, оскільки в силу ч. 4 ст. 8 КАС України заборонена відмова у розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності  законодавства, яке  регулює спірні відносини.

На підставі ч. 7 ст. 9 КАС  України до правовідносин сторін за аналогією закону слід застосувати загальні норми щодо мінімального розміру пенсії за віком, які в даному випадку містяться лише у Законі України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»( далі –Закон N 1058-IV ), ч. 1 ст. 28 якого мінімальна  пенсія за віком була встановлена на рівні розміру прожиткового мінімуму для осіб, які  втратили працездатність, визначеного законом.

Положення ч. 3 ст. 28 цього Закону не є перешкодою для такого розрахунку, через відсутність іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір.

Таким чином,  позивачці мав бути визначений розмір підвищення до пенсії виходячи з 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону N 1058-IV, а зворотне свідчить про порушення її права на державну соціальну підтримку дітей війни, гарантовану  Законом № 2195-ІV.

При цьому, якщо чинне правове регулювання передбачає виплату певних надбавок, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні закони є чинними, а також посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань, про що зауважив Європейський суд з прав людини у рішенні від 08.11.2005 р. по справі ”Кечко проти України”, тому відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою для відмови у виплаті соціальних гарантій, передбачених Законом № 2195-ІV.

Виходячи з наведеного, суд вважає можливим, з метою повного захисту прав позивачки, вийти за межі позовних вимог на підставі ч.2 ст. 11 КАС України, відновити порушені права позивачки шляхом визнання протиправною бездіяльності УПФУ в частині не проведення нарахування та виплати їй підвищення до пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України № 2195-ІV з 25.02.2011 р. по 22.07.2011 року, яка призвела до порушення прав позивачки на своєчасне отримання підвищення до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону № 2195-ІV, зобов’язавши суб'єкта владних повноважень нарахувати та виплатити недоотримані суми такого підвищення з 25.02.2011 р. по 22.07.2011р.

За правилами  ч. ч. 1, 3 ст. 94 КАС України підлягають присудженню з Державного бюджету України на користь позивачки понесені ним  витрати по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду  з прав людини», ст.ст. 8-9, 183-2 КАС України, суд  

ПОСТАНОВИВ :

1. Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Путивльському районі Сумської області в частині не проведення нарахування і виплат ОСОБА_1 підвищення до пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни“ з 25.02.2011 р. по 22.07.2011 року.

2. Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Путивльському районі Сумської області (вул. Кірова, 34 м. Путивль Сумської області) здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з підвищення її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни із розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», і провести виплату недоплачених сум пенсії за період з 25.02.2011 р. по 22.07.2011року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3 грн. 40 коп. в рахунок повернення судового збору.

Постанова підлягає негайному виконанню відповідачем.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Путивльський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з моменту отримання копії постанови.

Постанова  суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі  подання  апеляційної скарги постанова,  якщо її не скасовано,  набирає законної  сили після закінчення розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:підпис

Копія вірна

Голова

Путивльського районного суду                                                                                           П.П.Гриценко