Судове рішення #17643946


                                                                        

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

Справа № 2-а-5040/2011р.

18 липня 2011 року Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі: головуючої судді Богуславської І.А., при секретарі Зал Т.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі справу адміністративного провадження за позовом  ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської ради про визнання неправомірною відмову у виплаті одноразової допомоги у розмірах, встановлених законом, та про стягнення недотриманих коштів до дня Перемоги за 2011 рік,

           В С Т А Н О В И В:

          У червні 2011 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської ради про стягнення недоотриманої суми разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій, обчисленої виходячи з розміру, встановленого Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 посилається на те, що має статус ветерана війни - учасника бойових дій. У відповідності із ст. 13  Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»(Закон № 3551-ХІІ) має право на щорічну разову допомогу до 5 травня у розмірі пяти мінімальних пенсій за віком, але Управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району виплатило йому допомогу за 2011 рік у розмірі 460 гривень. Разом з тим, виплачені фактично суми, на думку позивача, є необґрунтованими і суперечливими положенням Конституції і вимогам Закону № 3551-ХІІ, чим порушені його конституційні права. Просить суд  визнати дії відповідача неправомірними та зобов’язати провести перерахунок та виплату грошової допомоги до 5-го травня за 2011 рік відповідно до діючого законодавства.

Позивач у судове засідання не з’явився, надав суду письмову заяву з проханням розглянути справу в його відсутності, наполягав на задоволенні позову.

Представник відповідача в судове засідання не з’явилась, але надала до суду заяву з проханням розглянути справу за її відсутністю, заперечувала проти позову в повному обсязі. В своїх письмових запереченнях, долучених до справи, вказувала, що статтею 17 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»передбачено, що фінансування витрат, пов’язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. Статтею 95 Конституції України встановлено, що виключно Законом України «Про Державний бюджет України»визначаються видатки держави на потреби всього суспільства, розмір та направлення цих видатків. У періоді 2011 року виплата разової грошової допомоги до 5 травня встановлена Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»та постановою Кабінету Міністрів України № 341 від 04.04.2011р., якою визначено виплату разової грошової допомоги для учасників бойових дій  за 2011р. - 460,00 грн., які позивач одержав у квітні 2011 року. Таким чином, представник відповідача вважає, що Управління праці та соціального захисту населення, здійснивши виплату разової грошової допомоги до 5 травня ветерану війни-учаснику бойових дій за 2011р. - 460грн., передбачених Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», діяло в межах повноважень відповідно до чинної, не оспореної у встановленому законом порядку постанови КМУ № 341. До того ж,  ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум", яка кореспондує встановлення розміру мінімальної пенсії за віком до Конституції України та законів України, а між тим, Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не встановлено, що виплату разової грошової допомоги слід провадити у розмірі мінімальних пенсій за віком із розрахунку встановленого прожиткового мінімуму. У зв’язку з тим, що на УПСЗН Жовтневого району не покладено функції визначення розмірів разової грошової допомоги, здійснення перерахунків, вважає, що дії відповідача зі спірного за позовом питання вчинені в межах повноважень і у відповідності з діючим законодавством на момент виплати. Просив у задоволенні позовних вимог  ОСОБА_1 відмовити.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає позов таким, що не підлягає  задоволенню, виходячи з наступного.

Позивач  ОСОБА_1 є ветераном війни – учасником бойових дій та користується пільгами відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», про що свідчить посвідчення серії НОМЕР_1, видане 15.11.2002 року, у зв’язку з чим та відповідно до вимог ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»має право на отримання щорічної грошової допомоги до 9 травня (яка повинна виплачуватися до 5 травня) в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком. Фактично позивач отримав від Управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріуполської міської ради в 2011 році - 460 гривень. При цьому відповідач керувався положеннями Закону України «Про Державний бюджет України...”    

Правовий статус ветеранів війни забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Цим законом встановлено, що фінансування витрат, пов’язаних з введенням в дію Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів. Згідно абз.1 ст.17-1, щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах передбачених ст..ст.12-16 цього Закону, здійснюється органами праці та соціального захисту населення через відділення зв’язку або через установи банків (шляхом перерахування на особливий рахунок отримувача) пенсіонерам-за місцем отримання пенсії, а особам ,які не є пенсіонерами-за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Таким чином, у спірних правовідносинах відповідач є органом владних повноважень, на якого чинним законодавством покладений обов’язок по здійсненню виплат, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в тому числі разової грошової допомоги.

З при воду вимог в частині стягнення щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2011 рік суд зазначає наступне. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на  території України, остаточним і не може бути оскаржене та має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Статтею 152 Конституції України передбачено, що Закони, інші  правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними ,втрачають чинність з дня ухвалення  Конституційного Суду України  рішення про їх неконституційність.

Стаття 58 Конституції України передбачає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної  дії в часі.

Виплата позивачеві разової грошової допомоги за 2011 рік була здійснена відповідачем до ЗУ «Про державний  бюджет України на 2011 рік».  Постанови Кабінету Міністрів України № 341 від 04.04.2011 року «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та Законом України в розмірі-460 грн.

ЗУ «Про статус ветеранів війни,гарантії їх соціального захисту»в ст.17 якої вказано, що фінансування затрат, пов’язаних з його реалізацією здійснюється за рахунок державного бюджету. ЗУ «Про Державний бюджет України на 2011 рік», згідно яких і була позивачу виплачена допомога за 2011 рік у сумі 460 грн у квітні 2011 року.

За таких обставин суд вважає, що відповідачем правомірно було виплачено позивачеві щорічна грошова допомога до 5 травня за 2011 рік у квітні 2011 року в розмірі 460 гривень.

 На підставі Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», керуючись ст. ст. 8-11, 71, 88, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,            

    П О С Т А Н О В И В:

  У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської ради про визнання неправомірною відмову у виплаті одноразової допомоги у розмірах, встановлених законом, та про стягнення недотриманих коштів до дня Перемоги за 2011 рік - відмовити.

           Апеляційна скарга  подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою,  яка її подає,  до суду апеляційної інстанції.

   Апеляційна  скарга  на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з  дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті  160 цього Кодексу, а також прийнятті постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.


Суддя                                                                                                          Богуславська І.А.

Копія справжня:

                     

  • Номер: 2-а/2303/3764/11
  • Опис: Про визннання дій неправомірними та стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни
  • Тип справи: на адміністративну справу
  • Номер справи: 2-а-5040/11
  • Суд: Драбівський районний суд Черкаської області
  • Суддя: Богуславська і. А.
  • Результати справи: залишено без змін
  • Етап діла: Розглянуто у апеляційній інстанції
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 05.10.2011
  • Дата етапу: 30.01.2013
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація