Судове рішення #1764355
15/342/06-6/346/06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          


 10 жовтня 2007 р.                                                                                    

№ 15/342/06-6/346/06  


Вищий  господарський  суд  України  в  складі  колегії  суддів:



Бернацької Ж.О. –головуючий,


Мележик Н.І.,


Подоляк О.А.,


розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства з іноземною інвестицією “Запорізький автомобілебудівний завод” на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 05.06.2007 у справі господарського суду Запорізької області № 15/342/06-6/346/06 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗСУ-124 “Стальконструкція”, м. Запоріжжя до Закритого акціонерного товариства з іноземною інвестицією “Запорізький автомобілебудівний завод”, м. Запоріжжя про стягнення суми


за участю представників сторін:

від позивача: не з’явилися,

від відповідача: Лавренової А.М., -


ВСТАНОВИВ:


Рішенням господарського суду Запорізької області від 20.12.2006 (суддя: Місюра Л.С.) відмовлено у задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗСУ-124 “Стальконструкція” до Закритого акціонерного товариства з іноземною інвестицією “Запорізький автомобілебудівний завод” про стягнення суми.  Рішення  мотивовано тим, що позивач протягом 10 днів після підписання актів про приймання підрядних робіт не вивіз з будівельного майданчику належне йому майно, що передбачено договором, а також відповідач у позивача не придбав та не зберігав його майно, тому відсутні правові підстави для стягнення вартості цього майна.  

Рішення господарського суду Запорізької області від 20.12.2006 мотивовано тим, що відповідно до підпункту 3.3.5 пункту 3 договору позивач був зобов'язаний протягом 10 днів після підписання актів про приймання підрядних робіт вивезти з будівельного майданчику належне йому майно, але позивач не надав таких актів та не зміг пояснити чи були виконані роботи. У зв'язку з тим, що відповідач у позивача не придбав та не зберігав майно, у позивача відсутні правові підстави для стягнення вартості цього майна.

 Постановою Запорізького апеляційного господарського суду  від    05.06.2007 (судді: Мойсеєнко Т.В.- головуючий, Кричмаржевський В.А., Шевченко Т.М.) задоволено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція"; скасовано рішення господарського суду Запорізької області від 20.12.2006; задоволено позов; стягнуто із Закритого акціонерного товариства з іноземною інвестицією “Запорізький автомобілебудівний завод” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗСУ –124 “Стальконструкція” 7593, 04 грн. вартості безпідставно набутого майна,  102 грн. 00 коп. державного мита за розгляд справи у господарському суді Запорізької області, 118,00 грн. витрат за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу, 51,00 грн. державного мита за розгляд справи у Запорізькому апеляційному господарському суді.

Не погоджуючись з постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 05.06.2006, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про її скасування та залишення в силі рішення суду першої інстанції у зв'язку з неповним з'ясуванням апеляційною інстанцією обставини справи та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Вислухавши представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

26.04.2004 між позивачем і відповідачем укладено договір підряду № 16 з додатковою угодою № 1 від 28.01.2005. Згідно вказаного договору,  позивач зобов'язувався на свій страх і ризик виконати для відповідача роботи по заміні металоконструкцій підкранових балок на пресово-кузовному корпусі і силовому обладнанні.

Позивач звернувся до директора Департамента Закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями ЗАЗ Москалеву А.Е., з листом № 52 від 24.01.2005, в якому просив дозволити ввезти свою власність: побутове приміщення бригади Гриценюк Л.Н. (інвентарний номер 10), умивальник (2 шт.), стільці (4 шт.), стіл (1 шт.), електроплитка (2 шт.), батарею з тенами (2 шт. комплект), відра (4 шт.), урну (1 шт.), спецодяг (7 комплектів), каски монтажні (7 шт.).

В листі позивача ціна, вартість майна не вказано, процент зносу завезеного майна також не вказано.

Ввіз вказаного майна був дозволений.

Згідно підпункту 3.3.5 пункту 3 договору, позивач зобов'язаний був протягом 10 днів після підписання акту про прийом підрядних робіт, вивезти з будівельного майданчика належне йому майно.  

У позивача ухвалою суду були витребувані акти прийому виконаних робіт. Позивач акти не надав, представник позивача не зміг пояснити суду чи є у нього ці акти, і не зміг пояснити суду, коли фактично були виконані роботи.

Відповідач надав суду акт виконаних робіт № 36 за лютий 2005 року, який був підписаний сторонами 04.03.2005, про що є відмітка на акті. Відповідач пояснив, що в лютому 2005 року були виконані всі роботи.

Таким чином, позивач у відповідності з підпунктом 3.3.5 пункту 3 договору зобов'язаний був вивезти з будівельного майданчика своє майно  протягом 10 днів, після підписання акту про прийом підрядних робіт.

Відповідач не брав на себе зобов'язань зберігати майно.

18.10.2006 позивач і відповідач підписали акт, в якому вказано, що спірне майно на території заводу відсутнє.

В уточненій позовній заяві позивач просить, на підставі частини 2 статті 1213 Цивільного кодексу України, стягнути з відповідача вартість неналежно придбаного майна в сумі 7593, 04 грн.

Згідно ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа,  яка набула майно  або  зберегла  його  у  себе  за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно),  зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Відповідач майно позивача не придбав і не зберігав.

Згідно Положення про відділ охорони і режиму департамента охорони і режиму ЗАТ "ЗАЗ" (п. 2.2), відділ охорони охоронює тільки об'єкти і товарно-матеріальні цінності ЗАТ "ЗАЗ". Відділ охорони також не брав на себе зобов'язань по охороні  товарно-матеріальних цінностей позивача.

Відповідно ст.1213 Цивільного кодексу України, набувач  зобов'язаний  повернути  потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

У  разі  неможливості  повернути  в   натурі   потерпілому безпідставно  набуте  майно  відшкодовується  його  вартість,  яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Оскільки відповідач майно позивача не набував і не зберігав, у позивача відсутні підстави для витребування вартості майна.

Позивач не доказав суду вартість майна на момент розгляду судом справи.

Вартість бригадирського будинку позивач підтверджує інвентарною карткою № 10, в яку внесено запис 01.01.1988 і в ній вказана початкова вартість об'єкту 6063, 06 грн.  Таким чином, вартість бригадирського будинку визначена станом на 01.01.1998, а не на день розгляду справи судом, з врахуванням проценту зносу, як то передбачає стаття 1213 Цивільного кодексу України.

Вартість іншого майна була визначена позивачем станом на 01.11.2005, що підтверджується актом контрольної перевірки інвентаризації необоротних активів.

Ні одного первинного документа, що підтверджував би процент зносу і вартість майна, позивач не надав суду.

Представник позивача пояснив суду, що у позивача немає таких документів.

Позивач не довів суду яким чином була проведена інвентаризація майна 01.11.2005, якщо, за твердженням позивача, це майно в цей момент знаходилось у відповідача.

За таких обставин, позивач не довів суму позову, і не підтвердив свої позовні вимоги.

          Таким чином, господарський суд апеляційної інстанції необґрунтовано дійшов висновку про задоволення вимог позивача.

           Враховуючи викладене, рішення господарського суду першої інстанції прийнято з додержанням вимог матеріального та процесуального законодавства, тому постанова Запорізького апеляційного господарського суду від 05.06.2007 повинна бути скасована як така, що не відповідає вимогам ст.ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -


ПОСТАНОВИВ:


Задовольнити касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства з іноземною інвестицією “Запорізький автомобілебудівний завод”.

Скасувати постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 05.06.2007 у справі № 15/342/06-6/346/06.

Залишити без змін рішення господарського суду  Запорізької області від 20.12.2006 у справі № 15/342/06-6/346/06.


Головуючий:

Ж. Бернацька


Судді          :

Н. Мележик



О. Подоляк


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація