05.08.2011

НАХІМОВСЬКИЙ  РАЙОННИЙ   СУД   М.СЕВАСТОПОЛЯ                    ______________________________________________________________________

                                                                                                  Справа № 2-2727/11

                                                     Категорія 4

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

05 серпня 2011 року Нахімовський районний суд м.Севастополя в складі:       

  головуючого судді –Пекарініної І.А.

  при секретарі  -    П’ятак О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради  про визнання права власності на гараж,

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися до суду з позовом в якому просять визнати за ними право власності на гараж, побудований на прибудінкової території будинку АДРЕСА_1, відповідно по ? частки за кожним. Вимоги позову мотивовані тим, що зі згоди зборів жильців вказаного будинку, а також у зв’язку з необхідністю розміщення належних їм транспортних засобів, на прибудинковій території  біля будинку АДРЕСА_1 де вони зареєстровані та проживають позивачами за власний рахунок був побудований кам’яний гараж. При зверненні позивачів до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради з проханням про видачу свідоцтва про право власності на гараж, ним було відмовлено, оскільки будівництво провадилося без оформлення відповідних дозволів та узгоджень, тому вони звернулися з позовом до суду.

Позивачі в судове засідання не з’явилися, надали заяву з проханням про розгляд справи за їх відсутність, наполягають на задоволенні заявлених позовних вимог.

Представник відповідача до суду не з’явився, надав заяву з проханням про розгляд справи за його відсутність, заперечує проти задоволення заявлених позовних вимог, просить відмовити у їх задоволенні як необґрунтованих.

Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалася.

Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи та обставинами, викладеними у позовній заяві, що позивачами самовільно побудований гараж на прибудінковій території будинку АДРЕСА_1, оскільки дозволу на початок та проведення будівельної діяльності відповідними органами не видавалося, затвердженого у встановленому порядку проекту будівництва, документу про відведення земельної ділянки під будівництво та розміщення гаражу, позивачами також надано не було.

Відповідно до ч.2 ст. 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Відповідно до вимог ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.     

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.   

Відповідно до ст. 40 Земельного Кодексу України, громадянам України за рішенням органу виконавчої влади або місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або оренду земельні ділянки, зокрема для гаражного будівництва.  

Згідно з п. 2, 3 частини 2 статті 331 ЦК України, якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття в експлуатацію.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Відповідно до п. 1, 2 статті 125 Земельного кодексу України право власності або користування земельною ділянкою виникає після одержання її власником або користувачем документа, що свідчить про право, та його державної реєстрації.
Житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, не відведеної для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Статтею 24 Закону України "Про планування і забудову територій" передбачено, що фізичні або юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об'єкта містобудування, зобов'язані отримати дозвіл від виконавчого комітету ради.

Оскільки гараж розташований на земельній ділянці житлової та громадської забудови, побудований самовільно, позивачами суду не надано доказів, документально підтверджуючих надання земельної ділянки компетентним державним органом у встановленому законом порядку для розміщення гаражу, також не надані документи, що підтверджують здійснення самочинного будівництва з додержанням архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших норм і правил, введення самочинно побудованого гаражу до експлуатації, суд приходить до висновку про безпідставність заявлених позовних вимог про визнання права власності на гараж, побудований на прибудінкової території будинку АДРЕСА_1 в судовому порядку.        

На підставі ч.2 ст. 331, ч.2 ст. 376, Цивільного Кодексу України, ст. 40, 125 Земельного Кодексу України, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 209, 212 –215, ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову  ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради  про визнання права власності на гараж, відмовити.

 Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Севастополя через Нахімовський районний суд м. Севастополя на протязі десяти днів з дня отримання копії рішення суду.

Суддя  підпис

КОПІЯ ВІРНА.

Суддя Нахімовського районного

суду міста Севастополя І.А. Пекарініна