Справа №  2-776/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

           29 липня 2011 року Димитровській міській суд Донецької області у складі:

головуючого –судді Рибкіна О.А.,

при секретарі Конопльовій О.В.,

            розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Димитров справу за позовом Державного підприємства «Донецька залізниця»в особі Донецького центру механізації колійних робіт станції Красноармійськ до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплопостачання,

В С Т А Н О В И В:

          Позивач Державне підприємство «Донецька залізниця»в особі Донецького центру механізації колійних робіт станції Красноармійськ звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплопостачання.

В обґрунтування позову  вказав, що в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_4, ОСОБА_2 та їх син ОСОБА_1. Особовий рахунок відкритий на ОСОБА_4 Квартира приватизована.

У відповідності з вимогами ст.ст.66-68,160,162 ЖК України, а також п. 1.1 Договору №103 про послуги населенню з теплопостачання, зазначені особи користуються опаленням. Виходячи з цього Донецький центр механізації колійних робіт ДП «Донецька залізниця» відповідно тарифам на комунальні послуги, що надаються населенню, щомісячно нараховував суму, яка належить оплаті. Однак, за надані послуги оплата відповідачами провадилася несвоєчасно та не в повному обсязі, тому з липня 2008р. по листопад 2010р. сума заборгованості склала 4741,46 грн., про що свідчить копія особистого рахунку №НОМЕР_1 ОСОБА_4 З грудня 2010р. відповідачі перейшли на автономне опалення.

Відповідно до  змін, внесених у ЦПК України Законом України «Про судоустрій і статус суддів»від 07.07.2010р. №2453-VI, який набрав чинності 03.08.2010р. в березні 2011р. Донецький центр механізації колійних робіт ДП «Донецька залізниця»звернувся до Димитровського міського суду Донецької області з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за теплопостачання.

08.04.2011р. Димитровським міським судом Донецької області були задоволені вимоги ДП «Донецька залізниця» щодо стягнення заборгованості з боржників, але 26.05.2011р., внаслідок подання боржниками заяви про скасування судового наказу, судом було винесено ухвалу про скасування  судового наказу по справі № 2-с-20/11. ОСОБА_2 займає посаду судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області та відповідно до ст.44 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»має право на 50% знижку на займане нею та членами її сім’ї житло згідно діючого законодавства, однак: боржник надала документи, що підтверджують її право на отримання знижки лише один раз у 2005р., а п.6.2 договору №103 про надання послуг з теплопостачання передбачає, що «Споживач зобов’язаний при наявності пільг на оплату опалення та гарячого водопостачання проходити перереєстрацію на протязі січня кожного року, інакше пільгу буде знято без попередження. Нарахування оплати з урахуванням пільги за опалення і гаряче водопостачання проводиться з дня надання документів», тому у 2008-2010 роках боржнику знижка не надавалася.   

Згідно з п.1 Порядку надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2003р. № 426 зі змінами та доповненнями, що діяв на протязі 2008-2010 років вказано, що відповідно до пунктів 38,45,49,51-53,61,67,68,72,76-78,84 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»пільги, компенсації і гарантії, на які згідно з законами України мають право окремі категорії працівників бюджетних установ, військовослужбовці та особи рядового і начальницького складу, щодо знижки плати за користування житлом (квартирної плати), паливом, телефоном та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична та теплова енергія тощо), безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту (за винятком таксі) та автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів надаються за умови, якщо розмір наданих пільг у грошовому еквіваленті разом з середньомісячним сукупним доходом пільговика за попередні 6 місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.

Згідно з п.п. 6.5.1. Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»№889-15 податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного періоду, якщо його розмір не перевищує прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до 10 грн. Так, податкова соціальна пільга в 2008р.  дорівнювала 890 грн., в 2009р. склала 940 грн., в 2010р. склала 1220 грн.

Таким чином, для отримання 50% знижки на оплату за комунальні послуги доходи ОСОБА_2 та членів її сім’ї мали б бути меншими ніж зазначені суми відповідно. Боржники жодного разу  не надавали довідки про доходи, не звертаючи уваги на те, що підприємством направлялись листи про необхідність надання відповідних документів.

Відповідно до Порядку надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2003р. № 426  зі змінами та доповненнями працівники бюджетних установ, яким відповідно до чинного законодавства України передбачено надання пільг в оплаті за спожиті послуги, сплачують вартість спожитих житлово-комунальних послуг у повному обсягу за встановленими цінами у загальному порядку, а відшкодування пільговику передбаченої законодавством частини фактичних витрат за користування спожитими послугами здійснюється бюджетною установою за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання цих установ.

На неодноразові усні та письмові попередження зі сторони працівників Донецького центру механізації колійних робіт ДП «Донецька залізниця»щодо погашення заборгованості в повному обсягу відповідачі не реагували.

У зв’язку з викладеним позивач просить суд стягнути з відповідачів на його користь заборгованість у сумі 4741.46 грн., судовий збір в сумі 51 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

Представник позивача до судового засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. На адресу суду надав письмову заяву про розгляд справи у його відсутність, на позовних вимогах наполягає.

Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з’явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала суду письмову заяву, в якій просить суд розглянути справу без її участі та зазначає, що позовні вимоги не визнає з тих підстав, що заборгованість нарахована необґрунтовано. Як вбачається з виписки заборгованості по теплопостачанню по особистому рахунку заборгованість за місяці липень-серпень 2008р. складає в сумі по 2675,92 грн. в місяць, за вересень-жовтень 2008р. складає в сумі по 2175,92 грн. в місяць, що явно не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки в даний період часу послуги за теплопостачання їй не надавалися, оскільки опалювальний сезон починається з жовтня місяця поточного року, крім того сума послуг за один місяць значно менша. Тому сума заборгованості 2175,92 грн. станом на жовтень 2008р. є необґрунтованою і заявлена за межами позовної давності (за який проміжок часу в виписці не зазначено). За період з листопада 2008р. по 10 листопада 2010р., коли було складено акт про відключення її квартири від мережі центрального опалення, оскільки у неї тепер автономне опалення, позивачем нарахована  заборгованість в сумі 8741,46 грн., сплачено нею 4500грн. (враховуючи те, що 11.07.2011р. нею було доплачено 500грн.), тобто сплачено більше половини суми заборгованості, нарахованої позивачем. Згідно з ст.44 Закону України «Про статус суддів», який був чинний на час виникнення правовідносин, судді мають право на 50% знижки при сплаті за комунальні послуги, в тому числі і за послуги теплопостачання. Це є державна гарантія, не пільги, не компенсація і будь-яке застосування підзаконних актів в цьому випадку є незаконними. Оскільки вона є суддею Красноармійського міськрайонного суду Донецької області з 2002 року, вважає, що нею сплачено послуги по теплопостачанню в розмірі, що складає більш ніж 50% нарахованих позивачем, а тому в задоволенні позову просить суд відмовити.

Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_1 до судового засідання не з’явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

           Суд вважає, що в справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін і немає необхідності вислуховувати особисті пояснення осіб, що не з’явилися до судового засідання.

          Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

 Судом встановлено, що в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_1, квартира приватизована (а.с. 13).

 01.08.2003 р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_4 було укладено договір № 103 про надання послуг теплопостачання (а.с. 9-12,  22, 23).

 Згідно виписки заборгованості з теплопостачання по особовому рахунку № НОМЕР_1, відкритого на ОСОБА_4, в період з липня 2008 року по листопад 2010 року позивачем за послуги теплопостачання було нараховано відповідачам 8741.46 грн., відповідачами за вказаний період було оплачено 4000 грн., сума заборгованості за теплопостачання станом на травень 2011 року склала 4741,46 грн. (а.с. 8).

 Відповідачем ОСОБА_2 11.07.2011 року оплачено заборгованість за 2010 рік за послуги теплопостачання в сумі 500 грн. (а.с.35).

 Таким чином, загальна сума, сплачена відповідачами позивачу за період надання послуг з теплопостачання з липня 2008 року по листопад 2010 року, становить 4500 грн.

  Відповідач ОСОБА_2 є суддею Красноармійського міськрайонного суду Донецької області, що підтверджується копією посвідчення судді (а.с. 36) та відомостями, вказаними в позовній заяві.

Згідно з ст.19 Закону України «Про теплопостачання», споживачі теплової енергії повинні щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно ст.156 ЖК України, п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою КМУ від 08.10.1992 р № 572 (в редакції постанови КМУ від 24.01.2006р. № 45), власник квартири (та повнолітні члени сім’ї власника) зобов’язані оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

          Відповідно до п.18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, якими передбачені розрахунки оплати послуг, плата за надання цих послуг повинна вноситися не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

           Згідно з ст.162 ЖК України, ст.ст.525, 526 ЦК України плата за комунальні послуги у квартирі, яка належить громадянину, стягується по затвердженим в установленому порядку тарифам, тобто споживачі зобов’язані своєчасно вносити плату за комунальні послуги і нести майнову відповідальність за зобов’язаннями, що випливають із договору надання послуг, одностороння відмова від їх виконання не допускається.

   Відповідно до абз.2 ч.9 ст.44 Закону України «Про статус суддів», який був чинний під час виникнення між сторонами правовідносин, суддям надається 50-відсоткова знижка плати за займане ними та членами їх сімей житло, комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична та теплова енергія, установка і користування індивідуальним домашнім телефоном).

            Таким чином, суд вважає, що на підставі Закону України «Про статус суддів»який був чинний під час виникнення та існування між сторонами правовідносин щодо послуг теплопостачання в період з липня 2008 року до 30.07.2010 року, відповідач ОСОБА_2 має право на отримання 50-відсоткової знижки плати за комунальні послуги з теплової енергії. Суд вважає, що вказана знижка є державною гарантією, передбаченою спеціальним законодавством щодо статусу судді, тому на цю державну гарантію не розповсюджується дія підзаконних актів стосовно застосування пільг, на які посилається позивач. Також суд зазначає, що з позовної заяви вбачається, що про статус судді відповідача ОСОБА_2 позивачу було відомо з 2005 року.

           Тому нарахована відповідачам плата за послуги теплопостачання в період з липня 2008 року по листопад 2010 року має становити:

            - за період з липня 2008 року по липень 2010 року (тобто під час дії Закону України «Про статус суддів») - 4021.97 грн., виходячи із розрахунку:

                8043.94грн. х 50% = 4021.97грн., де 8043.94грн. –фактично нарахована позивачем сума за послуги теплопостачання за період з липня 2008 року по липень 2010 року;

            - за період з серпня 2010 року по листопад 2010 року –697.52 грн. (фактично нарахована сума позивачем);

            - разом за період з липня 2008 року по листопад 2010 року:

               4021.97 грн. + 697.52 грн. = 4719.49 грн.

           Таким чином, позивачам мала бути нарахована плата за послуги теплопостачання в період з липня 2008 року по листопад 2010 року в сумі 4719.49 грн. Оскільки відповідачі оплатили у вказаний період 4000 грн., а також 11.07.2011 року ними ще було сплачено частину заборгованості в розмірі 500 грн., то залишок боргу за послуги теплопостачання становить 219.49 грн. Тому з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню солідарно заборгованість за надану теплову енергію за період з 01.07.2008 року по 30.11.2010 року в сумі 219.49 грн.

В силу ст.88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню солідарно судові витрати: судовий збір в розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн., які було сплачено позивачем при подачі позову до суду (а.с.2, 3).

На підставі ст.ст.156, 162 ЖК України, ст.ст. 322, 525, 526, 625 ЦК України, ст.19 Закону України «Про теплопостачання», ст.44 Закону України «Про статус суддів», п.18, 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 21.07.2005 року № 630, керуючись ст.ст.10, 11, 57, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Державного підприємства «Донецька залізниця»в особі Донецького центру механізації колійних робіт станції Красноармійськ до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплопостачання задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_1 на користь Державного підприємства «Донецька залізниця» в особі Донецького центру механізації колійних робіт станції Красноармійськ заборгованості за теплопостачання за період з 01.07.2008 р. по 30.11.2010 р. у розмірі 219 (двісті дев’ятнадцять) грн. 49 коп., судовий збір в розмірі 51 (п’ятдесят одна) грн., витрати з інформаційно-технічного забезпечення  розгляду справи в розмірі 30 (тридцять) грн., перерахувавши зазначені суми на розрахунковий рахунок № 26001093374 в Красноармійському відділенні Донецької філії ПАТ АБ «Експресс-Банк», МФО 335838, код ЗКПО 33727844.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.          

Суддя