Справа № 22-Ц-2502. Головуючий у 1-й інстанції-Шатковського С.В.
Доповідач-Суханова Є.М.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 серпня 2006 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого-Приходька К.П.,
суддів-Суханової Є.М., Яворського М.А.,
при секретарі- Козак І.А.,
розглянула матеріали з апеляційною скаргою ОСОБА_1 ОСОБА_2 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 квітня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Білоцерківської міської ради, третя особа Білоцерківська міська перша державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини:
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду від 18 квітня 2006 року в задоволені позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 було відмовлено.
Не погодившись з висновками, наведеними в рішенні суду, апелянти звернулись з апеляційної скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивачів.
Колегія суддів вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, вивчивши матеріли справи та доводи апеляційної карги, вважає, що вона не обгрунтована та задоволенню не підлягає.
Задовольняючи позов, суд обгрунтовано визначив правовідносини, які склались між сторонами та правильно застосував законодавство, яке їх регламентує.
Судом було встановлено, що позивачка знаходилась з спадкодавцем у зареєстрованому шлюбі з 1970 році, про його смерть, яка сталась ІНФОРМАЦІЯ_1, вона дізналась з листа нотаріуса Білоцерківської нотаріальної контори у лютому 2006 року, тому просила надати їй додатковий строк для отримання спадщини. Суд не встановив поважності причини пропуску встановленого законодавством строку, встановивши, що позивачка та позивач взагалі не спілкувались з спадкодавцем протягом 35-ти років, тому не знали про його смерть, що не може бути визнано поважною причиною пропуску їми строку на отримання спадщини.
Апелянт ОСОБА_1 не надала суду доказів, які б обґрунтовували її та її сина позовні вимоги й апеляційну скаргу, пояснивши в судовому засіданні, що вона хворіє протягом двох останніх років, лікувалась амбулаторно, що вважає поважною причиною пропуску строку на отримання спадщини.
Колегія суддів вислухавши доповоди апелянта не вважає за можлеви прийняти їх до уваги, так як апелянт не надала доказів своєї хвороби, й крім того, перебування її на амбулаторному лікуванні протягом останнього часу,не могло перешкоджати їй пізнатись про смерть свого чоловіка, якщо вона цього бажала та не спростовує висновок суду про відсутність спілкування між спадкодавцем та апелянтами протягом 35-ти років.
Крім того, колегія суддів також звертає увагу на те, що житловий будинок, на якій ( як на спадщину за законом, претендує позивачка та позивач) на момент смерті спадкодавця належав в частині 1/2 відповідачці ОСОБА_3, що підверджується довідкою БТІ НОМЕР_1 (а.с.ЗЗ), де зазначено, що 1/2 частина будинку належала ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину НОМЕР_2 ( після смерті її батьків-власників будинку), а 1/2 частина на підставі договору конкретного користування, укладеному НОМЕР_3.
Крім того, в справі є матеріали, що свідчать про розірвання шлюбу між
ОСОБА_1 та спадкодавцем у 1994 році, якій не був зареєстрований в органах РАГСу, що також свідчить про відсутність будь-яких шлюбних відносин між ними протягом 35-ти років. На підставі наведеного, керуючись ст. 309-311 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 відхилити. Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 квітня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Білоцерківської міської ради, , третя особа Білоцерківська міська перша державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини залишити без змін.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців Верховного Суду України.