ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  2-а-5154/11

 25.07.2011   року                                                                                          м. Сімферополь

Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді: ДВІРНИК Н.В.,

розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України  в Центральному районі м.Сімферополя АР Крим про визнання дій протиправними,  зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

           07.06.2011 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України  в Центральному районі м.Сімферополя АР Крим про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити певні дії, мотивуючи позов наступним. Позивач є дитиною війни в розумінні Закону України “Про соціальний захист дітей війни” і має право на пільги, передбачені цим Законом. Зокрема, посилаючись на статтю 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, позивач зазначає, що має право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Просить визнати дії відповідача протиправними; зобов’язати відповідача здійснити перерахунок і виплату державної соціальної допомоги за період з 05.12.2010 року по теперішній час та виплачувати допомогу  і надалі.

           Письмових заперечень проти позову не надано.

           Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.  

           Суд вважає необхідним визначити, що, утверджуючи та забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами Украйни встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до ч. 2 ст. 6, ч. 2 ст. 19, ч.1 ст. 68 Конституції України вони є загальнообов’язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов’язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення засад соціальної правової держави.

            Правовий статус дітей війни та основи їх соціального захисту встановлені Законом України “Про соціальний захист дітей війни”.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

            ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується паспортом (а.с.3),  тобто станом на час закінчення Другої світової війни їй було менше 18 років, і вона є особою, яка віднесена до категорії дітей війни.

            Статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 визначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

               Позивачу виплачувалась допомога як дитині війни у розмірі, меншому, ніж передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

            Згідно до ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.  

           Мінімальна пенсія в розмірі 19,91 грн., встановлена для нарахування соціальних надбавок Постановою Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2002 року «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок Державного бюджету», не підлягає застосуванню для соціальної допомоги дітям війни, яка виплачується до пенсії.

           Статтею  99 КАС України  встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватись інші строки для звернення до суду.

                Не підлягають задоволенню позовні вимоги про покладення зобов’язання на відповідача здійснювати нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни на майбутнє, оскільки захисту підлягають саме порушені права.

             За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

            Суд вважає, що зазначену державну соціальну допомогу повинен нараховувати і виплачувати саме відповідач.

            Відсутність бюджетних коштів не може бути підставою для відмови в задоволення позовних вимог. Суд вважає необхідним визначити, що  реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання суб’єктами владних повноважень на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань, не приймається до уваги.

            14.06.2011 року внесені зміни до прикінцевих положень Закону України про «Державний  бюджет України на 2011», які набрали законної сили 19.06.2011 року, відповідно до яких, норми та положення Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються в порядку та розмірах, встановлених  Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

                Враховуючи наведене, зазначену державну соціальну допомогу необхідно виплачувати позивачу по 18.06.2011 року включно, а з 19.06.2011 року такі виплати проводити згідно порядку та розміру, встановленому Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду  України на 2011 рік.

           Судові витрати суд розподіляє у порядку ч.3 ст. 94 КАС України.

            Керуючись ст.ст.11, 160-163, 167 КАС України, суд     

ПОСТАНОВИВ:

            Адміністративний позов задовольнити частково.

           Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду в Центральному районі м. Сімферополя в АР Крим здійснити перерахунок і виплатити ОСОБА_1 недоотриману щомісячну державну соціальну грошову допомогу як дитині війни на підставі ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”  у розмірі 30% мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 07.12.2010 року 18.06.2011 року включно,  з урахуванням вже виплачених сум за цей період.

            Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40  гривень.

            В задоволенні інших позовних вимог  відмовити.             

               Відповідно до п.8 ч.6 ст. 183-2 КАС України зобов’язати відповідача виконати постанову негайно.          

            На постанову може бути подана апеляція в Севастопольський апеляційний суд через Центральний районний суд м. Сімферополя у порядку ст. 186 КАС України шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів після проголошення постанови

          Суддя