Справа №  1-100/11 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.2011  року,      Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:

головуючого судді - Ященка М.А.,

при секретарі – Кононенко О.П.,

з уч. прокурора – Хасаєва К.Н.,

з уч. захисника – ОСОБА_1,

розглянувши в судовому засіданні справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кременчука, українця, громадянина України, освіта середня, не працюючого, не одруженого, проживаючого в АДРЕСА_1,  раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.15, ч.2 ст.185  КК України,

В С Т А Н О В И В :

      Підсудний ОСОБА_2 , 06.04.2010 року, близько ІЗ години 00 хвилин , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи прямий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, перебуваючи в домоволодінні, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, шляхом вільного доступу, заволодів особистим майном громадянина ОСОБА_3, а саме електропилкою марки «Долмар» вартістю 830 гривень та спортінвентарем вартістю 170 гривень, чим спричинив останньому матеріальну шкоду на суму 1000 гривень. З місця вчинення злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд.

Він же , повторно, в період часу з 24.04. 2010 року по 26.04.2010 року ,  перебуваючи на території ПП « Агрофірма Вересень», яке розташоване в с. Піщаному по вул. Київській, б. № 101 Кременчуцького району Полтавської області, шляхом вільного доступу, скориставшись наданим йому господарем ключем, проник до приміщення зернового сховища № 6, звідки викрав металеву трубу діаметром 40 мм, довжиною 2,5 м. вартістю 8,37 грн., алюмінієвий дріт довжиною 320 м. вартістю 915,20 грн., які належать ОСОБА_4, чим спричинив останньому матеріальну шкоду на 923, 57 грн.

Він же , повторно, в травні  2010 року , близько 22 години 00 хвилин , перебуваючи на території насосної станції ПП « Потон», яка знаходиться за адресою: м. Кременчук, вул. Красіна, буд. 2, шляхом вільного доступу, заволодів особистим майном громадянина ОСОБА_5, а саме металевими трубами з чорного металу загальною вагою 200 кг., вартістю 280 гривень, чим спричинив останньому матеріальну шкоду на суму 280 гривень. З місця  вчинення злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд.

Він же, повторно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, за попередньою змовою з особою матеріали справи відносно якої виділені в окреме провадження, маючи прямий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, перебуваючи на території будівельного майданчика по вул. Бутиріна, б.№ 59, шляхом вільного доступу, заволоділи особистим майном ПП « Соломон», а саме металевим швелером з чорного металу вартістю 820,00 гривень, чим спричинили останньому матеріальну шкоду на суму 820,00 гривень. З місця вчинення злочину  зникли, викраденим розпорядилися на власний розсуд.

Продовжуючи злочину діяльність, 12 липня 2010 року, близько 19 години 25 хвилин, підсудний ОСОБА_2, повторно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи прямий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, перебуваючи по АДРЕСА_3, біля магазину « Меридіан», шляхом вільного доступу, вчинив замах на таємне заволодіння особистим майном потерпілого ОСОБА_6, а саме холодильником моделі « Норд» вартістю 400 гривень, але з причин, що не залежать від його волі не довів злочин до кінця, так як був затриманий працівниками міліції.

    Свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів підсудний ОСОБА_2  визнав в суді повністю, не погодившись лише з кваліфікацією одного епізоду за ч.3 ст.185 КК України, показавши, що не маючи постійного місця роботи та проживаючи з матір’ю та вітчимом- інвалідами 1 групи по зору,  він вирішив заволодіти чужим майном. 06.04.2010 року, перебуваючи в домоволодінні ОСОБА_3, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 за запрошннням останнього і скориставшись тим що після спільного розпиття спиртного той заснув,  він пішов до іншої кімнати і виявив там електропилку, марки якої він не пам'ятає, спінінги і взяв ці речі та виніс на двір. Потім вернувся назад взяв спортінвентар, а саме гирю 32 кг., та штангу з блинами. Спорт інвентар здав на пункт металобрухту за 100 гривень , електропику також збув за 100 гривень. Потім пішов в сторону автовокзалу де незнайомому таксисту продав спінінги за 25 гривень. Гроші витратив на власні потреби.

В травні  2010 року, точної дати не пам'ятає, він гуляв в нічний час доби,  приблизно о  21 годині 00 хвилин, по набережній, в парку  м. Кременчука, біля стоматологічної поліклініки. Коли проходив біля приміщення рентгенкабінету, він побачив за парканом металеві труби з чорного металу і у  нього виник умисел на їх викрадення . Десь приблизно 0 22 годині 00 хвилин він побачив незнайомого хлопця , підійшов до нього і спитавав, чи не хоче той підзаробити, на що той погодився.  Він йому сказав, що це його труби, які він туди поклав. Вони перенесли ці труби до зупинку маршрутного таксі № 17 і він пішов до водія маршрутки та  попросив його, щоб той відвіз труби . Про те, що вони були крадені той не знав і погодився. Тоді вони відвезли їх на пункт прийому металобрухту, що знаходиться в центрі міста біля СТО « 12 Вольт». Здали ці труби на 280 гривень, водію заплатив 50 гривень, а інші гроші поділив порівну і віддав половину незнайомому хлопцю. Гроші витратив на власні потреби.

В кінці червня 2010 року, точної дати він не пам'ятає, перебуваючи на пункті металобрухту, він зустрівся зі своїм знайомим   ОСОБА_7, який йому розповів, що на вул. Бутиріна в м. Кременчуці знаходиться будівельний майданчик, на території якого є металеві швелери з чорного металу і запропонував  винести їх з території майданчика та здати на металобрухт. Він погодився. Потім вони підійшли до будівельного майданчика та залізли через отвір, який був в паркані , взяли швелер і перетягнули через паркан. Потім взяли його і почали  нести, а коли почали переходити дорогу, біля них зупинився автомобіль, тоді вони його  кинули і втекли. Потім вони повернулись і затягли швелер в  кущі, а  наступного ранку здали його на пункт прийому металобрухту, отримали приблизно 100 гривень, поділили їх порівну. Гроші витратив на власні потреби.

12 липня 2010 року близько 19 години 30 хвилин, він знаходився по своїх справах в районі Новоіванівського ринку в м. Кременчуці. Зайшов за кіоск , щоб справити свої природні потреби і побачив, що на території ринку, біля магазину « Меридіан» стоїть на вулиці холодильник в розібраному стані і в нього виник умисел його викрасти, так як він думав, що він не справний. Потім він пішов додому та переодягнувся, прийшов назад , переліз через паркан і затягнув холодильник за кіоск, намагаючись перекинути його через паркан , але не зміг цього зробити, бо його побачили люди, які проходили мимо і запитали у нього, що він робить, а він відповів, що цей холодильник не справний і він хоче його здати на пункт металобрухту. Потім ці люди  викликали міліцію, вона відразу приїхала , його затримали і доставили до ОСОБА_8

В квітні 2010 року він працював в с. Піщаному, Кременчуцького району різноробочим у ОСОБА_4 Він там прибирав територію. На тому місці працював протягом двох днів. На третій день господар дав йому ключі від складу , скориставшись якими він викрав звідти трубу та моток алюмінієвого дроту. Трубу він здав на металобрухт а моток дроту сховав поблизу отвору в огорожі, щоб в той же день здати в металобрухт. На отримані від продажу труби гроші він випив горілки і заснув поряд зі складом. Через деякий час з’явився ОСОБА_4 , відібрав у нього ключі і вигнав з роботи. В той же день він забрав дріт і здав  на пункт металобрухту, гроші витратив на власні потреби. Точної дати не пам'ятає, але час пам'ятає, це було приблизно о 15 годині 00 хвилин. Показання під час досудового слідства щодо проникнення в склад шляхом вибивання скла у вікні він давав на пропозмцію працівників міліції, так як вважав що це не позначиться на кваліфікації його дій. Переховувався від слідства тому що злякався  покарання за вчинення ним даних злочинів. Свою вину визнає повністю та чистосердечно розкаюється..  

Крім показань підсудного, його винність у вчинені таємного викрадення майна потерпілого ОСОБА_4 повністю підтверджується дослідженими та всесторонньо перевіреними судом доказами, які є належними, допустимими та достатніми, а саме:

-показаннями в суді потерпілого  ОСОБА_4,який показав, що він на даний час працює на посаді директора на ПП « Агрофірма Вересень», яка розташована в м. Кременчуці, вул. Евенка, б.№ 10.

В його приватній власності знаходиться приміщення, яке знаходиться в АДРЕСА_4., на території зернового сховища № 6.

Приблизно 24.04.2010 року до нього на роботу попросився ОСОБА_2 , який працював 2 дні, а на 3-й день він виявив його п’яним, відібрав ключ від складу та вигнав з роботи.  Через деякий час він приїхав на сховище і виявив відсутність рамки зі склом. При детальному огляду приміщення він виявив крадіжку майна, а саме: зник алюмінієвий дріт довжиною 320 метрів та металева труба діаметром 40 мм., довжиною 2,5 м. Останній раз він був у сховищі 24.04.2010 року, все майно було на місці. Це майно належало йому особисто і загальну вартість викраденого в нього він оцінює в 920 гривень. Він не може точно стверджувати, коли  було викрадене його майно, до того як він вигнав з роботи ОСОБА_2., чи після цього. Хто міг здійснити цю крадіжку, він не знає, але підозрює громадянина ОСОБА_2, який наймався до нього на роботу;

-протоколом огляду місця пригоди від 27.07.2010 р.,згідно якого пошкоджень замків, дверей та вікон в  приміщенні зернового сховища № 6 не виявлено (а.с.109);

-протоколом видачі свідком ОСОБА_9 труби викраденої ОСОБА_2(а.с.110);  

         -довідками про вартість труби та дроту (а.с.113-115);

-протоколом допиту свідка ОСОБА_10,яким підтверджується факт придбання ним у хлопця, віком близько 25 р.,металевої труби та мотка алюмінієвого дроту (а.с.123);

-          речовими доказами ( а.с.112) та іншими дослідженими судом доказами в їх сукупності.

Даючи всесторонню і об’єктивну оцінку проаналізованим вище доказам, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_2.,  у вчиненні таємного викрадення майна потерпілого ОСОБА_4 повністю доведена.  

        Досудовим слідством дії ОСОБА_2  по цьому епізоду обвинувачення кваліфіковані за ч.3 ст.185 КК України, як поєднані з проникненням у приміщення. Під час досудового та судового слідства не здобуто достатніх доказів цього. Підсудний відмовився від раніше даних показань щодо проникнення в приміщення, а потерпілий не зміг точно стверджувати, коли  було викрадене його майно, до того як він вигнав з роботи ОСОБА_2., чи після цього.          За таких обставин суд виключає з обсягу пред’явленого підсудному обвинувачення кваліфікуючу ознаку-проникнення у приміщення.

          По всіх інших епізодах обвинувачення підсудний визнав вину повністю, не оспорив фактичних обставин справи і суд застосував положення ч.3 ст.299 КПК України.

          Умисні дії підсудного ОСОБА_2 по таємному викраденню чужого майна потерпілого ОСОБА_11,  суд кваліфікує за ч.1  ст. 185 КК України.

Умисні дії ОСОБА_2 за епізодом таємного викрадення майна потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_12, вчинені повторно та по таємному викраденню майна ПП «Соломон», вчинені повторно за попередньою змовою групою осіб суд кваліфікує за ч.2 ст.185 КК України.

Умисні дії ОСОБА_2 по закінченому замаху на таємне викрадення майна потерпілого ОСОБА_6 вчинені повторно суд кваліфікує за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, уточнивши вид замаху та змінивши його кваліфікацію з ч.1 ст.15 на ч.2 ст.15 КК України.

          Вирішуючи питання про обрання підсудному ОСОБА_2 міри покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєних ним злочинів, які відносяться до злочинів середньої тяжкості, особу підсудного, який раніше не судимий, задовільно характеризується за місцем проживання, має слабкий стан здоров»я, являється єдиним сином матері – інваліда 1 групи по зору з дитинства.

              Обставинами, які пом`якшують покарання підсудного, суд визнає повне визнання вини,  сприяння розкриттю злочинів, щире каяття.  

               Обставин, які обтяжують покарання підсудного судом не встановлено.

З урахуванням вище викладеного, суд приходить до висновку, що для виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_2,   попередження вчинення нових злочинів, йому має бути призначене необхідне й достатнє покарання у виді позбавлення  волі на певний строк, в межах санкції статей передбачаючих відповідальність за скоєне.

          Враховуючи обставини, які пом»якшують покарання підсудного, дані про його особу, який раніше не судимий, має постійне місце проживання, де задовільно характеризується, стан здоров»я та наявність матері-інваліда 1 групи, фактичні обставини справи, суд приходить до переконання про можливість його виправлення без відбування покарання, з застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України.

Речові докази по справі (а.с.112) – необхідно повернути власнику – потерпілому ОСОБА_4.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

          ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України і призначити йому покарання:

за ч.1 ст.185 КК України – 1 (один) рік позбавлення волі;

за ч.2 ст.185 КК України – 2 (два) роки позбавлення волі;

за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України – 1 (один) рік 6 (шість) місяців позбавлення волі.

           Згідно ч.1 ст.70 КК України остаточне покарання ОСОБА_2,  за сукупністю злочинів, визначити шляхом часткового складання призначених покарань у виді 2 (двох) років  6 (шести) місяців позбавлення волі.

               На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю   – 2 ( два) роки.

                    Згідно ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 обов»язки:  не виїжджати за межі України без дозволу органу кримінально – виконавчої системи, повідомляти до цього органу про зміну місця проживання, роботи, періодично, з»являтись туди для реєстрації.

До набрання вироком законної сили міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 змінити з взяття під варту на підписку про невиїзд, звільнивши його з – під варти негайно, в залі суду.            Зарахувати в строк покарання засудженого ОСОБА_2 строк перебування його під вартою з 22.10.2010 р. по 25.03.2011 р.

Речові докази по справі: трубу (а.с.112) – повернути власнику - потерпілому ОСОБА_4, металевий швелер (а.с. 7) – повернути ПП «Соломон»,  трубу (а.с. 48) – повернути ОСОБА_12., холодильник «Норд» (а.с. 97) – повернути ОСОБА_6

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Полтавської області протягом 15 діб з часу його проголошення.

Суддя: