Справа № 2а-3430/11

СОСНІВСЬКИЙ   РАЙОННИЙ   СУД   м. ЧЕРКАСИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

3 червня 2011 року                                                                                            м. Черкаси                            

Соснівський районний суд  м. Черкаси у складі:

головуючого судді                                             -                                           Кузьменка В.А.

при секретарі                                                      -                                           Забєловій К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси про визнання неправомірною відмову в перерахунку пенсії та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 17.03.2011 року звернувся до суду з позовом, в якому  зазначив, що він є інвалідом ІІІ групи внаслідок захворювань, пов'язаних з роботами в зоні відчуження ЧАЕС та має статус громадянина, захворювання якого пов'язане з наслідками Чорнобильської катастрофи, першої категорії. Пенсія по інвалідності виплачується йому Управлінням Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси. Статтями 50 та 54 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, що він має право на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну  здоров'ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, розмір його пенсії не може бути нижчим 6 мінімальних  пенсій за віком. Він отримує значно нижчу пенсію, тому звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії. Але відповідач не бажає проводити відповідне нарахування цієї пенсії та відмовив йому  в цьому. Тому просить суд визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси незаконними, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату йому пенсії по інвалідності з подальшими перерахунками щодо зміни прожиткового мінімуму згідно діючого законодавства  України.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову просив відмовити у позові.

Суд, заслухавши сторони, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступного.

Судом встановлено, що позивач внаслідок аварії на ЧАЕС визнаний  інвалідом ІІІ групи та належить до першої категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та має статус громадянина, захворювання якого пов'язане з наслідками Чорнобильської катастрофи, першої категорії.

При цьому позивач звернувся  до Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси, де перебуває на обліку як пенсіонер із заявою про нарахування державної та додаткової пенсії у розмірах, встановлених статтями 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

В проведенні перерахунку пенсії  йому  було відмовлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Нормами ст. 49 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено пенсії особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

          Відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами другої групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно зі ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів другої групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.

Посилання відповідача на те, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається КМУ, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто КМУ повинен був встановити зазначений порядок не порушуючи положень цього Закону. Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положенням ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Зі статей 50 та 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" вбачається, що при визначенні розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Безпідставними є також посилання відповідача на Закон України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року, яким були внесені зміни до ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", по-скільки рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення п. 28 розділу ІІ "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" щодо внесення змін до ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визнані неконституційними.

Відповідно до ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що відповідач не довів правомірність його бездіяльності, яка полягає у не нарахуванні позивачу пенсії  відповідно до ст. ст. 50, 54, 67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи",  у зв'язку з чим позовні вимоги є такими, що з точки зору матеріального права підлягають задоволенню в цій частині.

Відповідно до ст. 99 КАС України встановлено шестимісячний строк звернення до суду за захистом порушеного права, позивач поважності причин пропуску суду не навів.   

Враховуючи те, що позивач знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси та враховуючи положення процесуального закону, то суд вважає,  позовні вимоги мають бути задоволені за період з 17 вересня 2010 року по 17  березня 2011 року.

На підставі ст. 22 Конституції України, ст.ст.11, 69-71, 99, 100, 122, 160, 162, 183-2, 186, ч. 1 ст. 256 КАС України, ст. 19, 46, 152 Конституції України, Рішенням Конституційного суду  України № 10-рп/2008 від 22.05.08 року, Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. ст. 28, 45 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування",   суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративній  позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси про визнання неправомірною відмову в перерахунку пенсії та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії  - задовольнити частково.

Визнати незаконною відмову Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси у перерахунку ОСОБА_1 пенсії у відповідності вимог ст. ст. 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Соснівському районі м. Черкаси здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. ст. 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з 17 вересня 2010 року по 17 березня 2011 року  з урахуванням проведених виплат за вказаний період та з урахуванням зміни прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси здійснити перерахунок пенсії по інвалідності, належній ОСОБА_1 в розмірі шести мінімальних  пенсій за віком щомісячно з 17 вересня 2010 року по 17 березня 2011 рік.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови, апеляційної скарги.

Головуючий: