ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2008 р. | № 9/139 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого),
Вовка І.В.,
Гончарука П. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Профілекс" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2007 року у справі № 9/139 за позовом Приватного підприємства "Юкон-Буд" до Приватного підприємства "Профілекс" про стягнення заборгованості,
УСТАНОВИВ:
У червні 2007 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення 25 693,54 грн. заборгованості за договором підряду №2010/04 від 20.10.2004 року, в тому числі 10 700,34 грн. заборгованості за послуги генпідряду і 14 993,20 грн. різниці між здійсненими ним платежами та вартістю фактично виконаних відповідачем робіт.
Рішенням господарського суду м. Києва від 19.07.2007 року у позові відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2007 року зазначене рішення суду першої інстанції скасовано та позов задоволено.
У касаційній скарзі відповідач вважає, що апеляційним господарським судом неправильно застосовано норми матеріального права, і тому просить прийняту ним постанову скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відзив на касаційну скаргу від позивача до суду не надходив.
Дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, 20.10.2004 року між позивачем (генпідрядник) та відповідачем (підрядник) було укладено договір підряду №2010/04, за умовами якого позивач (генпідрядник) доручає, а відповідач (підрядник) зобов’язується виготовити конструкції, поставити матеріали на місце будівництва та монтажу металевої крівлі на корпусах Інституту розвитку людини, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Крамського, 10, згідно технічного завдання (додаток №1), а відповідач –прийняти та оплатити виконані роботи.
Обсяг, характер та вартість конкретних етапів робіт визначаються в додаткових угодах, які є невід"ємною частиною договору.
За п. 2.2. договору строк дії останнього встановлений з моменту його підписання до моменту припинення за ним взаємних зобов’язань.
П.п. 4.1, 4.2 визначено, що здача –приймання виконаних робіт та їх оплата здійснюється поетапно, згідно додаткових угод та оформлюється приймально-здавальними актами.
Відповідно до п.5.2 договору передбачено авансовий платіж за кожний етап робіт, який вказується в додаткових угодах та складає 70% вартості етапу робіт.
Вартість робіт відповідно до п.2 додаткової угоди №1 від 21.10.2004 року до договору сторони визначили в сумі 290 843 грн., а строки виконання етапів робіт, їх вартість та строки оплати встановили у п. 4 наведеної додаткової угоди.
П.3 додаткової угоди сторони передбачили оплату підрядником (відповідачем) генпідряднику (позивачу) послуг генпідряду у розмірі 5% від суми, вказаної у п.2 додаткової угоди №1.
За вимогами ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно зі ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.
Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом першої інстанції встановлено, що за діючим договором підряду, який не розірвано та від якого сторони не відмовилися в установленому законом порядку, і за вимогами норм матеріального права, які регулюють спірні відносини, у відповідача не виникли зобов’язання за заявленими вимогами, що підтверджується матеріалами справи.
Разом з тим, висновки апеляційного господарського суду про наявність правових підстав для стягнення спірної заборгованості зроблено без врахування зазначеного, а тому такі висновки не ґрунтуються на матеріалах справи і вимогах закону.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для стягнення заборгованості за договором підряду у зв’язку з недоведеністю позовних вимог й обґрунтовано відмовив у позові.
За таких обставин, постанову апеляційного господарського суду не можна визнати законною й обґрунтованою, і тому вона підлягає скасуванню, а правильне по суті рішення суду першої інстанції про відмову в позові є законним, і підлягає залишенню без змін.
З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Приватного підприємства "Профілекс" задовольнити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2007 року скасувати, а рішення господарського суду м. Києва від 19.07.2007 року залишити без змін.
Головуючий суддя В.Перепічай
Судді І.Вовк
П.Гончарук