ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2008 р. | № 39/87-07 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Остапенка М.І. |
суддів : | Борденюк Є.М. Харченка В.М. |
розглянувши касаційну скаргу | ТОВ "Торговий дім "Нікопольський трубний завод" |
на рішення та постанову | Господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2007 року Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.12.2007 року |
у справі за позовом до про та за зустрічним позовом до про | Колективного (народного) виробничого підприємства "Дніпропетровський комбайновий завод" ТОВ "Торговий дім "Нікопольський трубний завод" стягнення коштів ТОВ "Торговий дім "Нікопольський трубний завод" Колективного (народного) виробничого підприємства "Дніпропетровський комбайновий завод" стягнення коштів та визнання договору недійсним |
В С Т А Н О В И В:
у січні 2007 року, колективне (народне) виробниче підприємство "Дніпропетровський комбайновий завод" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з ТОВ «Торговий дім «Нікопольський трубний завод» 21 672,65 грн. заборгованості із орендної плати по договору № 126 -Ар від 10.06.2006 року, яка утворилась у період з 01.09.2006 року по 16.10.2006 року, 976,98 грн. пені, а всього - 22649,63 грн.
Відповідачем пред’явлено зустрічний позов про визнання договору оренди № 126 -Ар від 10.06.2006 року недійсним, з мотивів підписання його зі сторони орендодавця не уповноваженою особою та стягнення на його користь 7 378,06 грн., як безпідставно отриманих позивачем у даній справі.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2007 року первісний позов задоволено. У зустрічному позові відмовлено.
За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.12.2007 року апеляційна скарга відповідача залишена без задоволення, а рішення господарського суду першої інстанції - без змін.
Постановлені судами рішення оскаржено у касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 01.02.2008 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою відповідача, у якій він посилається на неправильну правову оцінку судами обставин справи, безпідставність відмови у задоволенні зустрічного позову і просить рішення господарського суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду скасувати, постановивши нове рішення про відмову у первісному позові і задоволенні його вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, судова колегія вважає, що постановлені судами рішення не можуть залишатись без змін і підлягають скасуванню з направленням матеріалів справи на новий судовий розгляд, виходячи з наступного.
Із наявних у справі матеріалів вбачається, що за умовами договору оренди №126-Ар від 10.06.2006 року відповідачу підлягало передачі в оренду, на 384 дні, нежитлове приміщення виробничого корпусу за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Мандриківська, 44.
Загальна площа орендованого приміщення складає 3400 м2.
За актом від 17.08.2006 року, відповідачу передано частину корпусу № 2, площею 720 м2 та приміщення цокольної частини площею 233 м2 , а всього - 953 м2.
18.08.2006 року, сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору № 126-Ар, яким строк договору оренди цокольної частини корпусу № 2, площею 233 м2 та побутових приміщень, площею 179,8 м2, продовжили до 15.08.2011 року.
Згідно частини другої статті 793 Цивільного кодексу України, договір найму будівлі або іншої капітальної споруди ( її окремі частини ) строком на один рік і більше підлягає нотаріальному посвідченню.
Правові наслідки недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору визначені статтею 220 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що такий договір є нікчемний.
Такий договір не може створювати юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю, застосувати які суд вправі і за власною ініціативою незалежно від заявлених вимог ( стаття 215 , стаття 216 Цивільного кодексу України ).
Але, розглядаючи спір щодо розрахунків за частково нікчемним договором, суди на зазначене уваги не звернули, правової оцінки договору і наслідкам його укладання не дали, а тому, висновки суду, як за первісним, так і зустрічним позовом, не можна визнати такими, що ґрунтуються на правових нормах, які регулюють спірні відносини, а судові рішення - законними.
При новому розгляді справи, суду необхідно повно та всебічно з’ясувати дійсні обставини справи, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, постановити законне та обґрунтоване рішення.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2007 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.12.2007 року скасувати, а справу передати на новий судовий розгляд в іншому складі суддів.
Головуючий М.І. Остапенко
Судді Є.М. Борденюк
В.М. Харченко